Так як ми бачимо фінальною ціллю створення конфедерації з України та довкола існуючих регіонів, як то Білорусь, Чорнозем’я, та Козацьке Міжмор’я, а в потенціалі - Помор’я, Залісся, Середнє Поволжжя та Північна Словенія.
Для того щоб прийти до Конфедерації, необхідний час і велика кількість ресурсів спрямованих на це. Проміжним етапом ми бачимо створення Організації за прикладом британської Співдружності Націй.
Така організація уже має засновуватись нашим урядом для того, щоб об’єднати національні та регіональні рухи моковської імперії. Метою цієї організації має бути координація зусиль проти сторонніх акторів у цій частині Євразії.
Для чого це Україні? Вплив на рухи, формування повістки і створення дружніх до України урядів на теренах Східної і Північної Європи, а також на території Північної і Центральної Азії.
Для чого це рухам? Легітимізація, підтримка фінансова та організаційна та отримання досвіду.
Чому ця організація необхідна усім нам разом? Тому що попри те що зараз у світі є два гегемони - США та КНР, також існують і інші країни, що мають великі амбіції. За нашим баченням, зараз у Північній Євразії мають інтерес кілька гравців: 1) Україна (яка зацікавлена у знищенні Московії), 2) Китай (зацікавлений у ресурсах та територіях), 3) Туреччина (поширює пантюркізм і зацікавлена у територіях та ресурсах), 4) США (зацікавлені у буферній зоні від Китаю).
Так як Туреччина будує Великий Туран, а Китай будує Великий Китайський Комунізм, то для усіх нас (і України, і народів пост-московії) ці проекти є екзистенційною загрозою, адже в Турані мають бути тільки тюрки, а в КНР тільки китайські комуністи.
Співтовариство Східної Європи та Північної Азії
Для того щоб визначитись з потенційними членами організації, варто подивитись на етно-географічний склад московії і зрозуміти, хто на що очікує.
Зелена лінія - інтереси Туреччини, а зеленим написані тюрські народи. Червона лінія - інтереси Китаю в регіоні. Китай цікавлять дві речі: ресурси та вихід на лінію Уральських гір для торгівлі і потенційної війни.
Оранжева лінія - інтереси України. Окрім ближніх територій у східній Європі, нас найбільше цікавлять Сірий та Жовтий Клини, а також інші слов’янські держави Сибіру.
Як ми бачимо з Етнічної мапи, слов’яни розселені поясом, який відділяє якутів та башкирів від основного тюркського світу. Якщо ми закриємо очі на це і проігноруємо, то виникне новий туран, де слов’ян або асимілюють, або колонізують. Чи в наших це інтересах? Ми вважаємо що ні. Причина тут одна - нам потрібно зберігати макимальний паритет, адже посилення тої ж Туреччини в регіоні призведе до того, що вони стануть занадто сильними для нас. Те ж саме стосується і Китаю.
Перша Черга
Отже, ядро організації ми бачимо як на карті нижче:
Така організація об’єднає в собі 85 млн осіб з економікою у 600 млрд дол. Також, уже на даном етапі організація стане потужним гравцем на світовому ринку їжі, контролюючи більше 75 млн орних земель, вирощуючи щорічно близько 200 млн тонн зернових і бобових (Топ 1 у ячмені, соняшнику і цукровому буряку, та Топ 5 у пшениці, картоплі та кукурудзі). Також буде потужна присутність на ринку чорних і кольорових металів, а також в космічній галузі та ІТ. Крім того, географічне положення дасть контроль над торговими і пасажирськими потоками по вісях Скандинавія-Близький схід та Азія-Європа.
Друга Черга
Наступними в черзі ми бачимо наступні утворення: Залісся, Помор’я, Середня Волга. Крім них, ми також розглядаємо участь фінно-пермських націй у діяльності співтовариства з двох причин: 1) фінно-пермські народи не мають такої тяглості до ірредентизму, як тюрки, 2) ширший доступ на схід в обхід тюркських націй (Оренбургзький коридор може бути легко перерізаний), 3) такі рухи як ерзянський уже є в Україні і позиціонують себе як наші друзі (як і ми їх вважаємо такими)
Отже в результаті у другій черзі ми бачимо наступні республіки: Помор’я, Залісся, Середня Волга, Ерзянь Мастор (Ерзянія по-нашому), Марій Ел, Удмуртія та Комі.
Входження цих націй до співтовариства збільшить спільний ринок на 24 млн осіб та 130 млрд дол., а також додасть два подальші торгові шляхи на схід: через Удмуртію та Середню Волгу до Уральських та Сибірських націй.
Третя Черга
В третій черзі будуть Уральські, Сибірські та Далекосхідні республіки, основу, яких складають слов’яни (уральці, сибіряки, забайкальці, далекосхідні українці тощо)
Саме тут у нас і починаються перші суперечки з тюрками і пантюркізмом.
Тюрки будуть усяким чином намагатись отримати доступ до волзьких тюрків через оренбурський коридор. Для нас він не є настільки критичним, адже ми зможемо мати доступ до Уралу та Сибіру через Удмуртію та Комі на півночі. З точки зору логістики, це буде дещо проблемним і затратним, але це може бути виходом із ситуації.
В той же час транспортний коридор з Сибіру до Далекого сходу буде здійснюватись через байкальський коридор, де Іркутська область межує із Забайкальським краєм. В той же час Якутія буде абсолютно відрізана від тюркського світу і тут і буде одна з точок майбутньої напруги. Нам буде важливо підтримувати Сибір та Далекий схід у цій боротьбі, навіть якщо вони не стануть частиною Співтовариство.
Якщо буде збройна агресія з боку тюрків, то нам необхідно буде розігрувати карту Сірого клину, який займає територію північного Казахстану і тоді не лише Якутія, а і Алтайсько-байкальські тюрки будуть відрізані від основного тюркського світу.
Висновок
Співтовариство пропонується не як проект зі створення нової імперії, а як рівноправне об’єднання держав які виникли на просторі від Польщі до Камчатки задля спільного вирішення проблем, а також задля боротьби із потужними зовнішніми загрозами і кризами.
Перевагами для членів Співтовариство є абсолютно вільний рух людей, товарів та капіталу без кордонів.
Держави не будуть віддавати свій суверенітет, щоб мати право стати членом Співтовариство, але в той же час зобов’язуються співпрацювати між собою у економічному, військовому, кримінальному та інших планах.
Співтовариство буде об’єднувати в собі близько 160-170 млн осіб із загальним ВВП у близько 2.5-3 трлн доларів зараз із потенціалом росту до 5-7 млрд доларів у наступні 10 років.
Співтовариство буде практично повністю забезпечена ресурсною базою для своїх потреб, а також для торгівлі зі світом. Важливим важелем вприву на розвиток співтоваритсво є інтенсифікація промисловості і розвиток нових галузей через економічну політику як Співовариство, так і кожних країн окремо.
Крім того, після створення Конфедерації на теренах східної Європи, Співтовариство буде інструментом взаємодії зі слов’янськими країнами Північної Азії.
