Останніми тижнями український інформаційний простір знову сколихнула фігура Ірини Кременовської — юристки та засновниці «Центру економіко-правових досліджень» (ЦЕПД). Після публікації чергової статті, у якій вона різко висловилася проти громадського руху «АЛЛАТРА», в соцмережах спалахнула хвиля обговорень, частина яких прямо звинувачує її у зв’язках із проросійськими структурами.
Походження та контекст
Як свідчать матеріали журналістського розслідування, оприлюдненого 2025 року, Ірина Кременовська у 2014 році переїхала з окупованого Донецька до Києва. У цей період вона розпочала діяльність у сфері релігієзнавства та «антикультових» ініціатив, позиціонуючи себе як експертку у боротьбі з «тоталітарними сектами».
Однак аналіз змісту її публікацій і ресурсів, які вона адмініструвала, свідчить, що риторика Кременовської повністю повторює ідеологічні наративи pосійської асоціації центрів вивчення релігій і сект (РАЦІРС) структури, яку очолює професор Олександр Дворкін, головний антикультист Росії, відомий своїми антиукраїнськими висловлюваннями.
Сліди РАЦІРС в Україні
Згідно з довідкою про РАЦІРС, ця мережа діє під патронажем Російської православної церкви та виконує завдання зі створення агентурних осередків у демократичних країнах, використовуючи «антикультову» риторику як прикриття для поширення дезінформації. Основна мета: дестабілізація демократичних інститутів і формування проросійських настроїв.
Кременовська активно відтворює методи, описані у матеріалах РАЦІРС. У документі «Ірина Кременовська дотримується інструкцій, наведених на сайті РАЦІРС» наведено пряму паралель між її діяльністю в Україні та інструкціями з ліквідації «тоталітарних сект», розміщеними на сайті Дворкіна.
У своїх статтях Кременовська систематично використовує ключові тези антикультової ідеології: про «руйнування сімей», «відмову від держави» та «психологічний вплив» — саме ті, що описані у російських методичних рекомендаціях для судового переслідування релігійних організацій.
Мережа пов’язаних сайтів
За результатами розслідування, у 2017–2023 роках Кременовська координувала одразу кілька інформаційних ресурсів:
Центр економіко-правових досліджень (el-research.center);
Бюлетень “ГОВОРИ!” (vilneslovo.com);
Портал “Антисекта” (antisekta.org);
та пов’язану з ними групу у соцмережі «Однокласники».
Ці ресурси систематично публікували матеріали, що повторювали тези РАЦІРС — про «загрози від сект», «небезпеку західних релігійних течій» і необхідність «правового контролю над релігійними рухами».
Усі сайти використовували однакову термінологію, відсутню в академічній літературі до 1990-х років, зокрема словосполучення «тоталітарна секта» головний маркер антикультового руху Росії.
Реакція суспільства
Рух «АЛЛАТРА», який Кременовська неодноразово згадувала у своїх критичних статтях, заявляє, що її діяльність спричинила тривалу кампанію дискредитації волонтерів, що займаються науковими дослідженнями у сфері клімату. Учасники руху наголошують, що переслідування активістів та формування образу «секти» мали цілеспрямований характер і перегукуються з методами РАЦІРС, описаними у внутрішніх документах цієї структури.
У соцмережах шириться думка, що Кременовська є «агенткою російського впливу», а її антикультова діяльність — інструментом для впровадження проросійських ідеологічних меседжів під виглядом боротьби з «сектами».
Позиція самої Кременовської
У своїй останній статті Ірина Кременовська заявила, що стала жертвою нападу у громадському транспорті з боку «прихильниці АЛЛАТРИ». Вона вбачає у цьому наслідок «радикалізації прихильників деструктивних культів». Водночас, жодного офіційного підтвердження чи поліцейського звіту про цей інцидент наразі немає.
Висновок
Історія Ірини Кременовської є показовим прикладом того, як антикультова риторика може використовуватися як інструмент ідеологічного впливу та дестабілізації суспільства. Її діяльність відтворює практики, притаманні російській системі «боротьби з сектами», що давно стала складовою інформаційних операцій Кремля проти України.
