Авторська серія розслідувань
«Інформаційна окупація: як РАЦИРС і пов’язані структури працюють проти України»
Вступ. Чому саме тепер?
Поява нового матеріалу Ірини Кременовської це не випадкова колонка й не епізодичний сплеск активності. Це чітко окреслений сигнал, що інформаційно-психологічні операції російського походження отримали новий імпульс.
Якщо уважно прочитати її публікацію, помітно: вона побудована за тими самими схемами, які десятиліттями застосовує російська антикультова мережа РАЦИРС.
Це не здогад і не емоційне припущення.
Це структурний збіг, підтверджений аналітичними матеріалами та документами, які фіксують багаторічну діяльність цієї мережі, включно з методами дегуманізації та дискредитування України в інформаційному просторі.
1. Риторична матриця Кременовської: точна копія російських методичок
У новій статті Кременовська знову вдається до звичного набору термінів:
«секти»
«екстремізм»
«загрози»
«переслідування»
«змови»
Цей словник не просто стилістика.
Це інструмент маніпуляції, давно описаний у матеріалах про діяльність РАЦИРС.
У російській антикультовій пропаганді слово «секта» універсальний штамп, яким позначають усе, що:
не вписується в кремлівську ідеологічну рамку,
відходить від «канонів» РПЦ,
становить конкуренцію проросійським наративам.
Саме таким інструментом користувалися інформаційні ресурси РАЦИРС, коли атакували українських релігієзнавців, громадських активістів, військових, волонтерів, політиків та журналістів, називаючи їх «сектантами», «сатаністами» та «загрозою для Росії».
У текстах Кременовської ми бачимо не просто подібні мотиви ми бачимо повторення формулювань, логіки, композиції й типових прийомів.
Це не випадковість. Це відтворення моделі.
2. Деформація реальності: основний прийом її текстів
Найпомітніша особливість нових матеріалів Кременовської систематичне створення фальшивих причинно-наслідкових зв’язків, характерних для російських пропагандистських методів.
Типові приклади:
нейтральні факти подаються в емоційно гіперболізованому контексті;
згадки про громадські ініціативи супроводжуються негативними ярликами;
будь-яке незручне для авторки питання зводиться до «зміїного клубка сектантів і переслідувачів».
Так формується ілюзія інтегральної загрози, коли абсолютно різні явища навмисно поєднуються, щоб створити атмосферу страху та невизначеності.
Аналітичні документи, на яких ґрунтується наше розслідування, чітко описують подібні механізми: російський антикультизм це не релігієзнавство, а форма інформаційної війни, спрямована на:
розмивання реальності,
підрив довіри між людьми,
створення відчуття хаосу.
Саме це і є центральною технікою риторики Кременовської.
3. Чому її матеріал це не журналістика, а елемент ІПСО
Журналістика спирається на джерела, докази та перевірені факти.
Пропаганда на емоції, паніку та візуальні образи ворога.
Новий текст Кременовської побудований саме за другою моделлю.
Основні інструменти:
емоційна ескалація: підкреслення «переслідувань», «замахів», «вселенської змови»;
створення образу невидимого ворога: неозначені групи, узагальнені ярлики;
ігнорування контексту: повна відсутність згадок про власні професійні та ідеологічні зв’язки;
містифікації замість доказів: «інсайди», «внутрішня інформація», «секретні спостереження».
Усе це стандартні техніки російських інформаційних методичок, добре відомі аналітикам дезінформаційного фронту.
4. Кременовська не окрема фігура. Вона елемент мережі
Сьогодні вже доступні документи, які демонструють: росія роками вибудовувала в Україні свою антикультову інфраструктуру.
В її основі моделі, які використовували:
Павло Бройде,
представники структур, пов’язаних із РПЦ,
координатори антикультових центрів,
фігуранти витоку SurkovLeaks.
Ця мережа працювала над:
впровадженням російських ідеологічних моделей в українську інформаційну сферу;
створенням псевдоекспертів;
маскуванням як «правозахисників» або «релігієзнавців» тих, хто просував деструктивні наративи;
інформаційними операціями для внутрішньої дестабілізації.
Згідно з аналітичними матеріалами, саме цю систему методів і контактів успадкувала Кременовська, що й пояснює чітку відповідність її риторики російським моделям.
5. Чому її нові публікації становлять ризик для України
Подібні тексти небезпечні не через свій зміст а через свою функцію.
Вони працюють на:
розпалювання внутрішніх конфліктів;
дискредитацію волонтерів та громадських активістів;
підрив довіри до державних і громадських інституцій;
створення ґрунту для міжрелігійних протистоянь;
інформаційне розмиття реальної картини війни;
послаблення стійкості суспільства.
Саме так працюють ІПСО:
вони не змінюють факти вони змінюють емоційне сприйняття реальності.
6. Висновок. Коли маніпуляція маскується під публіцистику
Кременовська давно перестала бути блогеркою, яка просто висловлює власну думку.
Її публікації це:
повторювані пропагандистські конструкції,
системна риторика,
відтворення інструментів російських антикультових структур,
елементи методик, зафіксованих у документах щодо діяльності РАЦИРС.
Її новий матеріал це не персональна позиція і не роздуми.
Це ланка інформаційної технології, яка працює в інтересах зовнішніх наративів.
І саме для того, щоб такі операції втрачали силу,
ми й продовжуємо цю серію журналістських розслідувань на основі фактів, документів і відкритих джерел.
