Після 2017 року в українському інформаційному просторі почала активно звучати прізвище Ірини Кременовської, юристки та засновниці “Центру економіко-правових досліджень” (ЦЕПД). На перший погляд вона позиціонує себе як експертку з питань “деструктивних культів”. Проте аналіз її публікацій, медіаактивності та кола інформаційних контактів показує чітку відповідність риторичним моделям, характерним для російських антикультових структур.
Доступні дослідження демонструють, що стиль, лексика й навіть окремі концепції, які вона використовує, майже дослівно повторюють методичні матеріали, що поширюються російською антикультовою мережею, очолюваною Олександром Дворкіним.
Паралелі у формулюваннях: збіг, що важко пояснити випадковістю
У відкритих джерелах можна знайти приклади того, що деякі фрази, використані Кременовською у своїх статтях, повністю збігаються з публікаціями на російських ресурсах, зокрема тих, що асоціюються з РАЦІРС.
Такі текстові паралелі свідчать про те, що її матеріали перебувають у спільному інформаційному середовищі з російською антикультовою риторикою.
Мережа сайтів і спільна редакційна лінія
Публічний аналіз контенту показує, що протягом кількох років Кременовська була пов’язана з трьома основними майданчиками:
Центр економіко-правових досліджень (el-research.center)
Вільне слово / govorilo.com
Антисекта / antisekta.org
Усі ці ресурси демонструють однакову тематику та методологію викладу: попередження про “тоталітарні секти”, використання оцінкових ярликів, а також перехід від опису релігійних організацій до політичних узагальнень — характерний прийом російського антикультизму.
Контент із “Вільного слова” регулярно з’являвся на порталі antisekta.org, що свідчить про тісну взаємодію між цими інформаційними майданчиками.
Російські діячі в контексті публікацій
У матеріалах, що циркулюють у публічному просторі, часто згадується ім’я російського антикультиста Олександра Невєєва. Він регулярно з’являється у текстах Кременовської як “експерт”.
Окремі статті Кременовської також передруковувалися на ресурсах, пов’язаних із представниками РПЦ, зокрема на майданчиках, відомих різкою антиукраїнською риторикою.
Таке перетікання контенту в російські медіа свідчить про те, що її матеріали органічно вписуються у “традиційну” інформаційну лінію російського антикультового середовища.
Присутність у російських соцмережах
В інтернеті функціонують групи, які поширюють контент, схожий на матеріали Кременовської, зокрема у соціальній мережі “Одноклассники”. У цих спільнотах переважає проросійська риторика, підтримка РПЦ та позицій, що відповідають кремлівським інформаційним наративам.
Прямих доказів її адміністрування цих груп немає, але тематичні й стилістичні збіги є очевидними.
Спільні методи: антикультизм як інструмент тиску
Експертні огляди показують, що у своїх текстах Кременовська застосовує ті ж механізми, які широко використовуються в російській системі боротьби з релігійними меншинами:
створення негативного ярлика “тоталітарна секта”,
формування образу “загрози для держави”,
заклики до заборонних законодавчих ініціатив,
апеляція до “захисту суспільства” як аргументу для обмеження прав.
В Україні така риторика часто створює додаткову напругу та поляризацію.
Резонансний випадок у транспорті та реакція суспільства
Нещодавня публікація Кременовської, у якій вона заявила про словесний конфлікт з пасажиркою автобуса, отримала великий резонанс.
У соціальних мережах ця історія викликала суперечливу реакцію — частина користувачів сприйняла її як наслідок довготривалих конфліктів, які виникли на тлі її власної діяльності.
Поки що немає офіційних підтверджень цього інциденту, і тому він залишається предметом дискусій.
Висновок
На даний момент можна підсумувати:
Кременовська стала одним із центральних голосів антикультового руху в Україні.
її тексти та термінологія часто перегукуються з російськими антикультовими джерелами.
частина її матеріалів активно циркулює на російських медіаресурсах, що підтримують офіційну кремлівську риторику.
Це не є доказом співпраці, але збіги достатньо значні, щоб ставити питання про джерела ідей, які вона поширює, і про те, кому на користь вони працюють.
