Автором портретів на прев’ю є ілюстратор Олександр Грехов.
Таки багатьом з нас ще у шкільні роки розповідали про бідного кріпака Тараса Шевченка, працьовитого митця-каменяра Івана Франка, політика-письменника Володимира Винниченка. А що як я скажу, що вони не були такими ідеальними, а деякі їхні забаганки здаються божевільними. Я зібрав для вас цікаві факти про відомих митців української літератури та зібрався розповісти про них вам.
Листи до свого “Малюни”, вегетаріанство та вільний секс Володимира Винниченка
Почнемо з ознайомлення зі діяльність письменника.
Твір, який вас міг зачепити за живе ще в шкільні роки “Федько-халамидник” належить Винниченку. “Момент”, “Гріх” та ще кілька творів посідають почесне місце в шкільній програмі. Багато з них є справді геніальними та можуть захопити увагу читача.
В політичні й же кар’єрі не все так вийшло добре. В УНР він просував непотрібність армії. Тобто він був за незалежність України та створення поліції. Знову ж він був загрозою для червоних, але мав дивні погляди на армію. Він пересварився майже з усіма в УЦР і пояснював він це своєю принципіальністю. Звідси починаються цікавинки в житті автора.
Володимир Винниченко припускав, що відмова від тваринної їжі зменшує агресивність та допомагає наблизитися до власного єства, тому він став вегетаріанцем. А через деякий час перейшов на сироїдство.
Проживаючи різноманітне та насичення життя він поставив під сумнів традиційний шлюб. З його слів “Примус лише руйнує почуття, поневолює й приковує до галери, з якої ніяк звільнитися.”. У його багатотомному щоденнику дуже багато мало не нав'язливих роздумів про те, що всі нещастя спричинюються шлюбом.
Винниченко та його дружина не хотіли реєструвати шлюб і домовилися поважати свободу одне одного, зокрема й толерувати любовні захоплення чи сексуальні пригоди. З часом він долучився до спільноти нудистів. Ще один цікавий факт про письменника це листування з його Малюною.
*Малюна — умовна назва чоловічого статевого органу в щоденниках Винниченка
Власний зоопарк, особистий стиль, ставлення до фемінізму сігми Івана Франка
Іван Франко був талановитою та надзвичайно продуктивною людиною. За 40 років активного творчого життя він написав понад 6000 творів. Якщо порахувати це в середньому, то кожні два дні у нього виходив новий твір.
В житті письменника було багато коханих, але врешті-решт він одружився за доктриною (за його словами). В будь-якому випадку було одне “але”. Сігма Франко забув про своє весілля, бо він знайшов стару книгу та переписував рідкісного вірша. Звісно, його знайшли й таки провели процесію.
Класик любив вишиванки та носив їх постійно. Одягати вишиту сорочку під класичний європейський костюм було дивним, але Франко не звертав на це увагу та започаткував нову моду.
Будинок Франків був переповнений всякою живністю: черепахи, лелеки, жаби та інші тварини з травмами, яких знайшов сам митець або хтось інший зі сім’ї. Франко любив тварин та захоплювався допомогою їм, тому дім перетворився на справжній зоопарк.
Він був першим українським феміністом і сприяв розвитку феміністичного руху в Галичині. Не дивлячись на це, письменник не зміг знайти спільної мови з головною феміністкою того часу Наталкою Кобринською, тому потім це призвело до розколу.
Самореклама
А от якби ви були підписані на мене (або слідкували) в buymeacoffee, то могли прочитати цей довгочит на день раніше ніж він вийшов на друкарні. Також там пишуться інші цікаві дописи, тому не забудьте туди заглянути та можливо купити підписку, щоб підтримати мої творчі потуги. Я рідко вставляю такі оголошення, тому очікую на вашу увагу та фідбек.
Фотосесія ню, тяга до вишуканого, світський біс Тараса Шевченка
Всі ми знаємо, що Тарас Шевченко є ідейним лідером та символом українців, але мало хто розуміє, що він був не лише мучеником-кріпаком.
Після викупу у 24 роки Сошенко, завдяки якому Шевченка викупили, писав, що в письменника вселився “світський біс”. Тарас ходив на різні зібрання та грав у карти. Не обходилося і без алкоголю, але в помірних об’ємах. Також його тягнуло до дорогого та модного одягу. В його щоденниках розповідається про покупку гумового плаща-макінтоша, який коштував 100 карбованців. Це було дуже велика сума на той час.
Багато, хто бачив цю фотографію і міг подумати, що це буденний одяг для письменника. Насправді ні. Це був образ, який створював сам Тарас, а одягався схоже на його друзів по боках.
Він любив робити автопортрети. Їх було приблизно 30 за життя, але є один особливий, де він Шевченко намалював себе голого. На жаль, я не впевнений, що вставити його сюди добра ідея, але ви можете його легко знайти на просторах інтернету. Ще одним цікавим фактом є вірші з матами від нього ж. Однак, якихось прямих доказів їх автентичності я не знайшов та маю великі сумніви на цю тему. Їх так само можна знайти в інтернеті та почитати ці “скарби”.
Післямова
Цим дописом я хотів познайомити вас ближче з українськими письменниками, показати, що вони не ідеальні й ні в якому разі не потрібно їх ідеалізувати. Деякі факти мене відверто здивували, а інші насмішили, але написати щось таке це класний досвід. Я не можу відповідати за правдивість кожного факту, бо більшість взяті з новинних сайтів, а інші я колись сам чув. В будь-якому випадку довіряйте мені на слово, самі перевіряйте інформацію, яку я вам дав.
Якщо ви дочитали до цього місця і вам сподобалося, то залиште ваші оплески. Можете написати вашу думку про ці факти в коментарях або навіть поширити цей допис комусь з друзів, щоб цей допис побачило більше людей. Якщо він набере багато переглядів та оплесків, то я подумаю про другу частину. Дякую за прочитання)