Як еколог, я вітаю рішення парламентського Комітету з питань екологічної політики — нарешті у фокусі не “паперові” ініціативи, а системні зміни. Цього тижня депутати розглядали ключові законопроєкти, що формують нову рамку екологічного управління: від контролю стічних вод до модернізації лісового законодавства.
Чиста вода — не лозунг, а відповідальність.
Комітет підтримав зміни до Кодексу про адмінправопорушення, щоб посилити покарання за порушення у сфері водовідведення та очищення стічних вод. І це важливо: сьогодні більшість очисних споруд працюють на межі зносу, а покарання — мізерні. Якщо ми хочемо мати річки, а не “каналізаційні канали”, треба починати з відповідальності.
Ліси — за європейськими стандартами.
Парламентарі чітко відмежували екологічні норми від комерційних. Зміни до Закону “Про оцінку впливу на довкілля” не мають бути частиною законопроєкту “Про ринок деревини” — і це правильна позиція. Екологічні процедури не можна “розчиняти” у бізнес-регулюванні.
Комітет також підтримав імплементацію європейського регламенту EUDR 2023/1115, який вимагає доводити, що деревина не походить із вирубок, пов’язаних із деградацією лісів. Для України це не формальність — це вимога часу, якщо ми хочемо бути частиною європейського зеленого ринку.
Наступний крок — фінансування і моніторинг.
Депутати рекомендували уряду виділити кошти на національну інвентаризацію лісів, ведення кадастру, моніторинг і адаптацію до кліматичних змін. Без цього всі закони залишаться на папері.
Як еколог, я скажу прямо, що зелений перехід — це не гасло, а щоденна робота над законодавством, контролем і фінансуванням. Ліси, вода, повітря — це не ‘фон’ економіки, це її фундамент.
Поки політика стає більш європейською, суспільство має стати більш свідомим. Бо навіть найкращі закони нічого не варті, якщо громадяни залишаються байдужими до природи, що їх годує і захищає.
