Друкарня від WE.UA

Історія T9: як технологія для людей з інвалідністю навчила світ писати SMS — і де вона живе досі

Оригінальна стаття: https://cybercalm.org/shho-take-t9-istoriya/

CyberCalm


Історія T9: як технологія для людей з інвалідністю навчила світ писати SMS — і де вона живе досі

«Т9 знову все переплутав» — так досі кажуть про автовиправлення на смартфоні, хоча справжній T9 створювали для кнопкових телефонів із дванадцятьма клавішами. Ця технологія вдвічі-втричі скоротила кількість натискань під час набору повідомлень, на піку працювала приблизно на чотирьох мільярдах пристроїв і перетворила свою назву на загальне слово. Утім, почалася її історія не з мобільного звʼязку, а з пошуку способу дати змогу спілкуватися людям, які не можуть говорити й користуватися звичайною клавіатурою.

Головне

  • T9 (Text on 9 keys) створили Мартін Кінг, Кліфф Кушлер і Дейл Ґровер, а сама ідея виросла з пристроїв для людей з інвалідністю.

  • Патентну заявку подали в липні 1995 року; строк дії основного патенту сплив у 2015-му.

  • T9 вгадував слово за послідовністю клавіш, тож кожну кнопку достатньо було натиснути один раз.

  • Компанію Tegic, що розробила T9, 1999 року купила AOL, а 2007-го — Nuance приблизно за $265 млн.

  • Сьогодні T9 живе в кнопкових телефонах, у пошуку контактів через цифрову клавіатуру на Android та iPhone і в автомобільних системах.

  • Класичний T9 зберігав словник на самому телефоні — на відміну від частини сучасних клавіатур, що надсилають введений текст у хмару.

Як писали SMS до T9

Клавіатура мобільного телефону успадкувала розкладку від стаціонарного: на кнопках від «2» до «9» нанесено по три-чотири латинські літери — ABC на «2», DEF на «3» і так далі. Щоб набрати потрібну літеру, кнопку доводилося натискати кілька разів поспіль. Цей спосіб називають мультитапом: літера S, наприклад, вимагала чотирьох натискань на «7».

Англійське слово «hello» в мультитапі займало 13 натискань (44-33-555-555-666) і ще паузу, щоб телефон «зрозумів»: дві L поспіль — це дві окремі літери, а не одна. T9 впорався б із тим самим словом за пʼять натискань: 4-3-5-5-6. Коли наприкінці 1990-х SMS стали масовою розвагою, така економія виявилася відчутною — особливо для тих, хто надсилав десятки повідомлень на день.

Читайте такожНавіщо на кнопках набору номеру букви? Історія: від дискового апарату до смартфона

Від стеження за поглядом — до мобільного телефону

T9 виріс із досліджень допоміжних технологій. Мартін Кінг, за даними PhoneArena, розробив Eyescan Communicator — пристрій, що дозволяв людям із фізичними обмеженнями набирати повідомлення рухами очей. Разом із Кліффом Кушлером він шукав спосіб вводити текст, маючи в розпорядженні лише кілька положень погляду. Саме ця робота, як писав Wired, лягла в основу T9.

Сієтлський інвестор Білл Браянт, який згодом підтримав інший проєкт Кушлера, пояснював: T9 задумували для людей, які не можуть користуватися повною клавіатурою, але здатні натискати десяток кнопок, — наприклад, людей з однією рукою або з важким артритом. За даними InternetNews, компанію спочатку створювали навколо ідеї окулярів для введення даних, що реагують на рухи очей користувача.

26 липня 1995 року Дейл Ґровер, Мартін Кінг і Кліфф Кушлер подали патентну заявку на «компʼютер зі скороченою клавіатурою, що розрізняє неоднозначне введення» (reduced keyboard disambiguating computer). Патент видали в жовтні 1998 року. Для комерціалізації винаходу в Сієтлі заснували компанію Tegic Communications; дату її заснування джерела називають по-різному — 1995 або 1996 рік.

Від допоміжних технологій Tegic не відмовилася і після успіху на ринку телефонів. 1998 року Кушлер представив доповідь про застосування T9 у пристроях альтернативної комунікації для людей із порушеннями мовлення, а на 1999–2001 роки компанія отримала фінансування Національних інститутів охорони здоровʼя США (NIH) на розробку таких рішень.

Як працює T9: одне натискання — одна літера

Принцип T9 описано вже в патенті: кожне натискання неоднозначне, бо відповідає кільком літерам, тож програма звіряє всю послідовність клавіш із вбудованим словником і пропонує слова, що їй відповідають, у порядку частоти вживання. Якщо система вгадала не те слово, варіанти перемикають окремою клавішею. Слово, якого немає у словнику, вводять мультитапом — і T9 запамʼятовує його на майбутнє.

Через цю неоднозначність виникали текстоніми — різні слова з однаковою послідовністю клавіш. В англійській класичний приклад — 4-6-6-3, що дає home, good, gone, hood і hoof. Комбінація 2-6-6-5 означає водночас book і cool, а 5-4-7-7 — kiss і lips. Такі збіги ставали джерелом курйозів у листуванні.

Назву зазвичай розшифровують як Text on 9 keys — «текст на девʼяти клавішах». Утім, у доповіді 1998 року сам Кушлер пояснював торгову марку інакше: typing with 9 keys — «набір девʼятьма клавішами».

Наприкінці 1998 року T9 підтримував понад 10 мов, зокрема китайську, корейську та низку західноєвропейських. 2004 року у версії 7.2 додали бенгальську, тамільську й урду, а також навчили систему помічати перехід з однієї мови на іншу в межах одного повідомлення. Кирилиця в перших телефонах, що потрапляли на пострадянський ринок, була не завжди, тож чимало користувачів писали транслітом.

Хто був першим: кишеньковий компʼютер, Корея чи Nokia

Питання про перший пристрій із T9 досі викликає суперечки. Nokia у власній хронології називає першим телефоном із предиктивним введенням тексту модель 7110, а лондонський Музей науки вважає першою Nokia 3210. Обидві моделі представили на виставці CeBIT 18 березня 1999 року, і саме вони зробили T9 масовим: Nokia 3210 розійшлася накладом близько 160 мільйонів примірників.

Однак T9 зʼявився раніше. За даними англомовної «Вікіпедії», технологія дебютувала у вересні 1997 року в кишеньковому компʼютері Texas Instruments Avigo 10, а першим телефоном із нею став Samsung Anycall SCH-600, що вийшов у Південній Кореї у квітні 1998-го. Фінська Benefon ліцензувала T9 у листопаді 1998 року, а її модель iO, анонсовану в лютому 1999-го, вважають першим GSM-телефоном із цією технологією. До кінця 1999 року ліцензію на T9 вже мали Nokia, Motorola, Ericsson та інші виробники.

Читайте такожЧому світ не може відмовитися від QWERTY: історія найпопулярнішої розкладки клавіатури

Угоди на сотні мільйонів і патентні війни

Успіх T9 швидко помітили великі гравці. У грудні 1999 року Tegic купила AOL: інтернет-гігант розраховував із допомогою T9 вивести електронну пошту й миттєві повідомлення на мобільні телефони в межах стратегії «AOL Anywhere». Суму угоди тоді не розголошували; згодом у пресі фігурувала оцінка в $350 млн.

Конкурентів T9 мав чимало: eZiText від Zi Corporation, з якою Tegic понад десять років вела патентну війну, iTap від Motorola, LetterWise і WordWise від Eatoni, SureType від RIM — виробника BlackBerry.

У червні 2007 року AOL погодилася продати Tegic компанії Nuance Communications — розробнику технологій розпізнавання мовлення — приблизно за $265 млн. На той момент T9 працював на понад 2,5 млрд телефонів, а до 2010 року, за даними Wired, ця цифра зросла приблизно до чотирьох мільярдів. Строк дії основного патенту T9 сплив у липні 2015 року.

Сенсорні екрани, XT9 і Swype

Із поширенням смартфонів із сенсорними екранами та повноцінною QWERTY-клавіатурою потреба в наборі цифровими кнопками поступово зникла. Tegic готувалася до цього заздалегідь: у лютому 2006 року на виставці 3GSM компанія представила XT9 — наступника T9 із передбаченням наступної літери, підтримкою стилуса та виправленням помилок на мініатюрних QWERTY-клавіатурах.

Кліфф Кушлер тим часом узявся за нову ідею. 2002 року він став співзасновником компанії Swype, яка придумала «писати» слова, ведучи пальцем від літери до літери на екранній клавіатурі. Технологію вперше показали 2008 року, а в жовтні 2011-го Nuance купила Swype за $102,5 млн — так обидва винаходи Кушлера опинилися в одній компанії. У лютому 2018 року Nuance припинила розвиток застосунків Swype для Android та iOS.

Мартін Кінг цього вже не побачив: він помер у вересні 2010 року у віці 60 років. У жовтні 2019 року Nuance виділила автомобільний підрозділ в окрему компанію Cerence, а 2022-го сама перейшла до Microsoft.

Чи використовують T9 сьогодні

Так, хоча здебільшого непомітно. Найочевидніше місце — кнопкові телефони, де цифрова клавіатура лишається основним способом набору тексту. Цей ринок загалом скорочується: за даними Counterpoint Research, продажі кнопкових телефонів у Північній Америці у 2024 році впали на 38% порівняно з 2023-м, у Західній Європі — на 11%. Водночас HMD, що випускає телефони Nokia, повідомляла про двозначне зростання продажів кнопкових моделей два роки поспіль на хвилі моди на «цифровий детокс», а 2024 року перевипустила Nokia 3210 до 25-річчя легендарної моделі.

На смартфонах T9 залишився передусім у пошуку контактів: досить набрати на цифровій клавіатурі перші літери імені, і застосунок «Телефон» запропонує відповідні контакти. На Android така функція є вже багато років, а на iPhone вона зʼявилася лише з iOS 18 у 2024 році. Деякі екранні клавіатури, зокрема Samsung і LG, зберігали розкладку 3×4 у стилі T9 щонайменше до 2020 року.

Нащадки T9 працюють і в автомобілях. Cerence пропонує XT9 як модуль віртуальної клавіатури Qt — фреймворку для інтерфейсів вбудованих систем — з передбаченням наступного слова, виправленням помилок і розпізнаванням рукопису, а також автомобільну версію Swype для сенсорних екранів у салоні.

«Т9 виправив»: як назва стала загальною

В українському побуті «Т9» давно означає будь-яке автовиправлення чи підказки клавіатури — навіть на смартфонах, де класичного T9 немає. Так кажуть не лише користувачі: українська служба підтримки Samsung називає T9 «системою інтелектуального набору тексту», яка пропонує слова зі словника й виправляє одруківки. Подібне сталося з «ксероксом» чи «скотчем»: торгова марка стала назвою цілого класу речей.

Як вимкнути «Т9» на iPhone і Android

Під «Т9» на смартфоні зазвичай мають на увазі дві різні функції: автовиправлення, яке самостійно замінює слова, і підказки — рядок варіантів над клавіатурою. Їх можна вимкнути окремо, тож за бажання достатньо прибрати лише автоматичну заміну, а підказки залишити.

iPhone

  • Відкрити «Параметри» → «Загальні» → «Клавіатура».

  • Вимкнути «Автовиправлення» — після цього iPhone перестане самостійно замінювати слова. За замовчуванням функція увімкнена.

  • За потреби вимкнути й підказки над клавіатурою: залежно від версії iOS перемикач називається «Предиктивний текст».

Samsung Galaxy

  • Відкрити «Налаштування» → «Загальне керування» → «Налаштування клавіатури Samsung». Те саме меню відкривається зі значка шестерні на самій клавіатурі.

  • Вимкнути «Прогнозування тексту»: у клавіатурі Samsung ця функція відповідає і за підказки, і за автоматичне виправлення слів.

  • Щоб прибрати одне небажане слово, його набирають, утримують у рядку підказок і підтверджують видалення.

Інші Android-смартфони з Gboard

  • Відкрити клавіатуру в будь-якому застосунку, торкнутися меню функцій угорі, далі — «Налаштування» → «Виправлення тексту».

  • Вимкнути автовиправлення, а за бажання — і рядок підказок.

Вимкнення підказок не стирає слів, яких клавіатура вже навчилася. Для цього в налаштуваннях клавіатури Samsung є окремий пункт видалення персоналізованих прогнозів, а в інших клавіатурах — схожі пункти очищення словника.

Від словника в телефоні до хмари: що змінилося для приватності

Класичний T9 працював на самому телефоні: словник і додані користувачем слова зберігалися в памʼяті пристрою. Сучасні клавіатури значно розумніші, але частина з них надсилає введений текст на сервери, щоб покращити підказки, — і це створює нові ризики.

У квітні 2024 року дослідники Citizen Lab проаналізували хмарні клавіатури для китайської мови (піньїнь) від девʼяти виробників і знайшли в застосунках восьми з них вразливості, що дозволяли перехоплювати натискання клавіш під час передавання. За оцінкою дослідників, під загрозою могли опинитися до мільярда користувачів. Єдиним винятком став Huawei. Клавіатури Apple і Google, за даними звіту, не мають функції, що надсилає натискання на сервери для формування підказок.

На iPhone сторонні клавіатури за замовчуванням працюють ізольовано: згідно з документацією Apple, без «Повного доступу» натискання потрапляють лише до застосунку, у якому набирається текст. Якщо ж цей доступ увімкнути, розробник клавіатури отримує змогу аналізувати введений текст і використовувати серверні функції.

Щоб клавіатура не перетворилася на кейлогер, варто дотримуватися кількох правил:

  • користуватися вбудованою системною клавіатурою або застосунками перевірених розробників і не встановлювати клавіатури російського походження;

  • не надавати стороннім клавіатурам «Повного доступу» без реальної потреби;

  • вчасно оновлювати клавіатуру й операційну систему — саме це радять дослідники Citizen Lab;

  • за можливості обирати клавіатури, що працюють повністю на пристрої, без хмарних підказок;

  • на Android перевіряти, які дозволи отримав застосунок клавіатури.

Читайте такожЯк увімкнути дозвіл для застосунку на Android: обовʼязкові, тимчасові та «зниклі» дозволи

T9 — рідкісний приклад технології, створеної для людей з інвалідністю, яка стала частиною повсякденного життя мільярдів. Її головна ідея — передбачати, що людина хоче написати, спираючись на словник і статистику, — живе в кожній сучасній клавіатурі з підказками. Різниця лише в тому, що тепер ці підказки нерідко формуються в хмарі, тож разом зі зручністю зʼявилося й нове питання: хто ще бачить те, що набирається на екрані.

Ця стаття Історія T9: як технологія для людей з інвалідністю навчила світ писати SMS — і де вона живе досі раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Cybercalm
Cybercalm@cybercalm

Кібербезпека простою мовою

228Довгочити
5.3KПерегляди
30Підписники
На Друкарні з 15 листопада 2025

Більше від автора

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: