Рід: ліро-епос.
Жанр: соціально-побутова поема.
Напрям: романтизм.
Тема: зображення долі жінки-покритки у тогочасному суспільстві.
Ідея: засудження жорстокої народної моралі щодо жінок, які
народжували дитину не в шлюбі.
Присвята: В. Жуковському.
Символи: Катерина - зраджена Україна.
Цитата про твір: “такого полум’яного культу
материнства, такого апофеозу жіночого
кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні
в одного з поетів світу”.
Персонажі і їх характеристика:
● Катерина - покинута вагітна
дівчина-покритка;
● Івась - син Катерини та москаля;
● Іван - москаль, який покинув дівчину вагітною;
● Батьки Катерини - проганяють дочку з дому;
● Сліпий кобзар - чоловік, який забирає собі Івася після смерті
Катерини.
Сюжетні елементи:
● Експозиція: заклик не кохатися із москалями.
● Зав’язка: кохання Катерини й Івана.
● Розвиток дії: пошук Катериною свого коханого Івана, їхня
випадкова зустріч.
● Кульмінація: самогубство Катерини.
● Розв’язка: зустріч малого Івася з кобзарем.
Зміст:
Заклик не кохатися із москалями. Далі автор розповідає про
кохання Катерини та Івана, який згодом від’їжджає до Туреччини.
Дівчина дізнається про свою вагітність. Батьки вирішують вигнати
Катерину з дому. Вона з дитиною на руках вирушає на Московщину до
свого коханого. Але, зустрівши Катерину, Іван зробив вигляд, що не
впізнав її. Вона залишає дитину і вчиняє самогубство. Малого хлопчика
Івася забирає до себе сліпий кобзар. Згодом москаль зустрічає сина:
“пізнав тії карі очі, чорні бровенята. Пізнав батько свого сина, та не хоче
взяти”.
