До нас звернулися представники державних медичних закладів із проханням підняти проблему нестачі медсестер та санітарок. За їхніми словами, знайти працівників дедалі складніше, а навантаження на тих, хто залишається, зростає.
Причина, на яку варто звернути особливу увагу, — економіка лікарень. Зарплати, інфляція та система державного фінансування, яка далеко не завжди дозволяє медичним закладам конкурувати за працівників.
Скільки насправді заробляють медсестри та санітарки?
У 2022 році уряд встановив гарантовану зарплату медсестер державних і комунальних лікарень на рівні 13 500 грн. Минуло майже п'ять років, але загальна державна гарантія залишилася незмінною.
Для санітарок, які належать до молодшого медичного персоналу, аналогічної гарантії немає. Загальнодержавна мінімальна зарплата у 2026 році становить 8 647 грн.
За даними НСЗУ, які проаналізувало місцеве видання vsim.ua, у першому півріччі 2025 року середньомісячні зарплати у Хмельницькій міській лікарні становили:
Лікарі — 24 000 грн.
Середній медперсонал, зокрема медсестри, — 18 000 грн.
Молодший медперсонал, зокрема санітарки, — 11 000 грн.
Це середні нараховані зарплати, а не встановлені нормативи. Окремі працівники отримують менше, особливо за неповної зайнятості або відсутності доплат.
До того ж зазначені суми вказані до сплати податків. Після стандартного утримання 18% ПДФО та 5% військового збору із середніх 18 000 грн залишається 13 860 грн, а з 11 000 грн — лише 8 470 грн.
Для порівняння, середня зарплата штатного працівника Хмельниччини у січні 2026 року становила 22 534 грн до оподаткування.
Відкриті вакансії також показують різницю між пропозиціями роботодавців та очікуваннями працівників. За даними robota.ua на 26 жовтня 2026 року, медіанна пропонована зарплата середнього й молодшого медперсоналу в Хмельницькому становила 15 000 грн, тоді як кандидати в резюме вказували 20 000 грн.
Зарплати залишилися, а ціни зросли
За даними Держстату, інфляція у 2022 році становила 26,6%, у 2023-му — 5,1%, у 2024-му — 12%, у 2025-му — 8%.
Лише за 2023–2025 роки ціни зросли приблизно на 27%. Щоб гарантована зарплата медсестри зберегла купівельну спроможність кінця 2022 року, наприкінці 2025-го вона мала б становити понад 17 100 грн.
Зарплати окремих працівників могли збільшуватися завдяки преміям, надбавкам та індексації. Але загальний гарантований рівень у 13 500 грн не переглядався.
Як працює економіка лікарні?
Після медичної реформи держава перестала фінансувати лікарні лише за кількістю ліжок і штатних посад. Тепер основне джерело їхніх доходів — договори з Національною службою здоров'я України.
НСЗУ закуповує медичні послуги за визначеними тарифами. Для цього існують пакети медичних послуг: лікування інфарктів, інсультів, хірургічні операції, стаціонарна допомога, реабілітація та десятки інших напрямів.
У 2026 році Програма медичних гарантій включає 46 пакетів.
Лікарня отримує оплату відповідно до умов договору, обсягів допомоги, тарифів і встановлених коефіцієнтів. Із цих коштів вона фінансує зарплати, медикаменти, витратні матеріали, господарські та інші потреби.
Тарифи НСЗУ переглядають щороку, але нерівномірно. Наприклад, у 2026 році суттєво збільшили оплату окремих кардіохірургічних втручань, фінансування первинної та екстреної допомоги.
Якщо тариф на певну послугу не покриває зростання витрат, лікарня змушена шукати економію. Одним із найбільших напрямів витрат залишається персонал.
У травні 2026 року секретар Ради ГО «Медичний Рух "Будь Як Ми"» Руслана Мазуренок заявила:
Медсестринство сьогодні руйнується через кадровий дефіцит, перевантаження і фінансову несправедливість.
За її словами, робота медсестер недостатньо враховується як самостійна складова медичних послуг. Це створює умови, за яких заклади можуть економити на кількості ставок і перекладати додаткову роботу на наявний персонал.
МОЗ готує підвищення. Але не для всіх
Міністерство охорони здоров'я запропонувало підвищити гарантовані зарплати з 2027 року:
Лікарям — до 30 000 грн.
Медсестрам і медбратам — до 20 000 грн.
Для медсестер це зростання майже на 48% від нинішньої загальної гарантії.
У проєкті державного бюджету на 2027 рік фінансування Програми медичних гарантій передбачене на рівні 225 млрд грн — на 33,5 млрд грн більше, ніж у 2026-му.
Остаточного рішення щодо нових зарплат уряд поки не ухвалив. Не менш важливо, що представлені пропозиції не передбачають аналогічного загального підвищення для санітарок.
Паралельно МОЗ розробило дорожню карту розвитку медсестринства на 2026–2028 роки. Вона охоплює освіту, професійний розвиток, розширення повноважень та утримання кадрів.
А що роблять місто та область?
У Хмельницькому діє програма підтримки комунальних закладів охорони здоров'я на 2024–2026 роки. Вона передбачає фінансову допомогу лікарням, оновлення обладнання, забезпечення медичних послуг та розв'язання кадрових проблем.
Початковий річний обсяг фінансування програми становив 277 млн грн. Ця сума охоплює різні потреби галузі й не є окремим фондом зарплат.
У місті вже існує практика прямих муніципальних доплат медичним працівникам. Із жовтня 2025 року медсестрам закладів освіти громади встановили щомісячну доплату 2 600 грн.
На обласному рівні також діє програма розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров'я на 2026–2028 роки.
У перевірених відкритих рішеннях міста й області ми не знайшли підтвердження загальної регулярної муніципальної або обласної доплати саме цим категоріям працівників лікарень.
Чого коштує нестача персоналу?
Медсестри та санітарки працюють на ринку, де за працівників конкурують приватна медицина, торгівля, сфера обслуговування та роботодавці за кордоном.
Коли людина може отримати співставну зарплату на роботі без нічних чергувань, фізичного навантаження та постійного контакту з хворими, лікарні складно її втримати.
Із погляду економіки підвищення зарплат — це не лише додаткові витрати. Це інвестиція в збереження персоналу та стабільну роботу закладу.
Що говорять самі медсестри?
Про кадровий дефіцит говорять не лише керівники лікарень. Самі медсестри дедалі частіше публічно розповідають про зарплати, навантаження та причини звільнень.
У травні 2026 року медсестра Лариса Приндилас із понад 20-річним стажем розповіла громадській організації «Медичний рух "Будь як ми"», що отримує близько 11–12 тисяч гривень. Були періоди, коли зарплата зменшувалася до 6–7 тисяч.
При цьому на одну медсестру у відділенні припадає близько 20 пацієнтів. Через нестачу колег доводиться виконувати роботу кількох працівників.
Інша медсестра, Галина Степанюк, яка працює у психіатричному відділенні, розповіла про навантаження до 50 пацієнтів на одну постову медсестру. За її словами, після сплати податків зарплата становить приблизно 10 400 грн, причому до нарахованої суми вже входять доплати за нічні зміни та шкідливі умови.
Показовий приклад оприлюднило й Суспільне. Медсестра Марина Круш після 11 років роботи в державній лікарні перейшла до приватного медичного центру. Основними причинами назвала суттєву різницю в оплаті праці та кращі умови роботи.
Проблему визнають і професійні об'єднання. У вересні 2026 року ГО «Медичний рух "Будь як ми"» вимагали встановити базові оклади медсестер на рівні 27 000 грн, молодшого медперсоналу — 14 000 грн, із подальшою щорічною індексацією.
Критикуєш — пропонуй. Як підтримати медичний персонал?
Очікувати виключно на рішення МОЗ необов'язково. Місто й область можуть розробити власні механізми підтримки медсестер і санітарок, використовуючи наявні програми фінансування комунальних лікарень.
Перше — залучити приватні кошти на оновлення лікарень.
Закупівлю меблів, обладнання та оновлення матеріально-технічної бази частково можна фінансувати через меценатів, благодійні фонди й соціально відповідальний бізнес, зокрема фармацевтичні компанії.
Це дозволить зменшити навантаження на місцеві бюджети за окремими напрямами та вивільнити ресурс для підтримки персоналу.
Друге — запровадити адресні муніципальні доплати.
Вивільнені бюджетні кошти пропонуємо спрямовувати на преміювання медсестер, санітарок та інших працівників, яких найбільше бракує лікарням.
Потребу в такій підтримці повинні формувати директори медичних закладів. Вони мають подавати обґрунтовані заявки із зазначенням кількості вакансій, фактичних зарплат, навантаження та необхідного фінансування.
Третє — встановити запобіжники від зловживань.
Пропонуємо заборонити адресне дофінансування працівників, чия зарплата вже перевищує середню по відповідному медичному закладу.
Водночас доплати повинні насамперед отримувати працівники з найнижчими зарплатами та підрозділи з найбільшим кадровим дефіцитом.
Рішення про виділення коштів, перелік посад і загальні суми фінансування мають бути публічними, а використання грошей — підконтрольним засновнику лікарні.
Для реалізації такої моделі необхідно визначити законний механізм фінансування через місцеві програми та договори з медичними закладами.
У Хмельницькому вже є практика муніципальних доплат медсестрам закладів освіти. Чому б не розглянути аналогічний підхід для медсестер і санітарок лікарень?
Ззбереження персоналу — це також інвестиція в медичну інфраструктуру. І без людей навіть найдорожче обладнання не працюватиме.
