Фільм-скриня, в якій знаходяться «стилет і стилос». Деревʼяна скриня, на якій автор майстерно вирізьбив символи часу і символи вічні. В якій зберіг традиції народу, його біль, випробування і те, як той народ їх долає. Можна дивитись в різній перспективі - на колективні рішення, і на рішення окремих людей та те, що ними рухає.
Слабкість і страх можна подолати прикладом сили і мужності. Долучитись до сильної справи в компанії мужніх людей. Вчитись вирішувати питання кмітливістю, жартома, будувати стратегії, влучні слова. Але і не боятись дістати меч за потреби.
Визнавати не тільки традиції й мужність, а й не ідеальність, часом примітивність, яка присутня у кожного без виключення. І хто не осмілиться зазирнути туди сам, не осмілиться признати її в собі, той приймає на себе долю одного разу бути висміяним зі сторони. Сама ж примітивність не є вадою. Вадою є страх прийняти свою природу цілком - і те божественне зерно, до якого тягнеться все живе, і коріння пращурів, з якого те живе виросло. Першородне і примітивне, смертне не протиставляється в перевагу божественному, вічному, а співпрацює з ним на рівних.
✍️ Телеграм
