Моє дихання швидке, а легені пусті
Я бачу чорні кола замість облич
Проходжу білим квадратом крізь них
Я їх не бачу - моє дихання швидке, а легені пусті
У пеклі самій холодно
Прагнеш тепла - шукай когось іншого та інакшого, спробуй пробитись до раю
Моя голова важка, а почуття позбавлені щастя
Немає значення, звідки стрибатимеш в забуття - я тебе не впіймаю
Не чекай від мене душевних розмов, попросиш пряник - його в мене зроду не було - отримаєш кнут
Я позбавилась серця, щоб більше не відвертатись від власних заблуд
Я приймаю їх так, як легені приймають твоє гаряче повітря
Я повертаюсь назад - знаю - що доведе до погибелі
Знайшовши себе, я прирекла нас на ще одну втрату
Я повертаюсь - хапаюсь за холодні зап'ястя - ніколи не торкаючись самих долонь - сподіваюсь зігріти власним теплом
Я розвертаюсь - мені зав'язали очі, позбавили зору, позбавили розуму
Ти не знала, як вхопитись бодай за кінчики моїх пальців, тому розламала їх награним спокоєм
