Історія
Історія князівства починається з князя Драгена та того що він став правити Веленгардом, успадкувавши титул від батька Всеволода. Тоді на землях князівства не було державності та кожне місто жило своїм життям, під своїм правителем. Тому Драген почав мислити про походи та зібравши військо та очоливши його він повів його на своє першу ціль — два міста Камнеход та Березоград які були найближчими до нього. Вони якраз воювали між собою, і, але були виснажені цією війною і тому раптовий напад Веленгарду застав їх на полі бою. Захопивши їх Драген зразу повів військо далі на міста які стануть опорою його завоювань — Зоремир, Білий Яр та Вернигор. Всі три міста славилися своїми шахтами та кузнями, але на щастя Драгена вічно конкурували та були роз'єднані. Це дозволило йому підкорити їх за кампанію що тривала три роки. Після цього йшов довгий процес інтеграції, а Драген вже мав наступні цілі для підкорення. Але звісно такий різкий рух мав наслідки та три міста — Веснослав, Наслав та Зеленгород об'єдналися проти нього поклявшись що і разі вторгнення його на чиюсь територію вони почнуть проти нього війну. Згодом до Союзу доєднались Відбід та Дубоград формуючи грізний союз. Розуміючи що він не зможе перемогти, він оженився з дочкою князя Лучеграда який уже підкорив на той час Чорноград та Білоград та уклав союз зі Камянцем. Кровоград та Стохід же приєдналися до коаліції що зібралася проти Драгена. Таким чином нинішні землі розділились на дві частини та треба бути лише іскра, щоб запалити вогонь війни. І вона появилась — військовий загін найманців з гальбії за наказом князя Багатодума, що правив у Веснославі напали на патруль Драгена через що розгорілася кривава війна яка тривала п'ять років. І от 73 року за календарем секвар пала остання фортеця коаліції та Драген офіційно оголосив про створені нового князівства яке получило назву від свого першого князя — Драген. Далі слідували роки миру та встановлення дипломатичних й торгових зв'язків з іншими державами. Це тривало поки Драген Великий не помер не залишивши за собою наслідників — чи то він не міг завести дитину, чи то не хотів, але трон залишився без наслідника і за нього розгорілася боротьба між трьома конкурентами. Першим був брат Драгена — Жмерко який заслужив славу умілого воєводи, але не управлінця. Другим був вже брат його дружини Вогнебор — учений муж який вів розумну та довгограючу політику у своєму князівстві. Третім же претидентом був Семисил — зухвалий та молодий князь Зоремиру, про якого ходили чутки що він позашлюбний син Драгена. Між ними загорілася тривала боротьба яка тривала довгі три роки поки Вогнебор Мудрий все-таки не перехитрив своїх суперників, започаткувавши рід який буде правити сім поколінь країною та у його політиці будуть як і злети добропорядності, так і суворі закони, які викликали праведний гнів мас народу. Рід Вогнебора правив до 159 поки весь не загинув від сильної хворі яка тоді сильно побила всіх секвар. Престол знову був пустий і за нього розгорілася кривава боротьба між багатьма предидентами з багатьох шляхетних родів. Переможцями з цієї боротьби яка тривала аж десять років вийшов рід Світлозорів з міста Камнеград. Але навіть після появи князя Драген не знав спокою — почалась війна з Ріхвоном. Потім слідували численні біди як і стихійні, так і внутрішні. Тому багато серед шляхтичів думав що рід проклятий і проти, але онука Світозара, Біломира Проклятого підняли повстання та скинули його, поставивши замість нього Ярослава чий рід вже правив вісім поколінь без якихось серйозних потрясінь та воєн. Але історія і цього славного роду закінчилася у 269 коли Ярослав другий Хромий був вбитий в підлій зраді п'ятьма шляхтичами які захопили владу. Вони не стали вибирати нового князя, а ділили владу між собою. Цей період називають" Владою П'яти" і тривав він до 280 поки князь з Зоремиру Левополк не розбив їхні війська під Веленгардом та не відновив владу князя.
Його рід правив вже до 340, де влада мала розділитись між двома наслідниками, але ті почали криваву боротьбу між собою в яку втрутився Гостомисл, князь Зоремиру та в ході кампанії що тривала пару років захопив престол. Але 382 року Гостомисл другий, був вбитий своїм воєначальником Хлодвігом, якого зразу почали називати Узурпатором, бо тоді перший раз на трон князівства зійшов чужинець та ще і не шляхтич.
Політична система
Політична система князівства Драген складається з багатьох елементів які тісно переплетенні взаємодопомогаючи один одного та конфліктуючи одночасно.
Першим і найважливішим елементом є великий князь який має всю повноту влади, хоч і в історії були прецеденти коли рада бояр чи зібрання просвітителів блокували рішення князя. Влада ж князя передається від батька до сина, найстаршого як правило. Ця система не є ідеальною, але перевірена часом. Сам же князь має один офіційний радчий орган та неофіційний, який набрав силу в останні десятиліття.
Рада бояр — це п'ятдесят людей які отримали цей титул в спадок від батька або як нагорода від князя. Вони збираються раз в пів року разом з князем та обговорюють внутрішні справи держави її економічний стан та все інше. На основі їхньої інформації князь виносить рішення та дає князівські укази які, але виконують бояри. В ради є лише один важіль впливу на князя крім дискусій та особистої довіри князя до когось з бояр. Це право вето, але воно вимагає одностайності всіх бояр до єдиного. Через це вето майже ніколи не накладалось в історії. Щодо ж іншого присутність в раді дає лише привілеї та переваги яким жадібні шляхтичі радісно користуються.
Зібрання просвітителів — це угрупування найвпливовіших священнослужителів Всебога, які раз в пару місяців збираються, якщо нема якоїсь важливої причини, і обговорюють внутрішні справи церкви та її послідовників. Хоч вони та не мають офіційного статусу, але через релігійність князівського роду Гостомислів, які часто відвідували їх зібрання і прислухувались до їх них почали набувати вплив і на бояр, часто через них ще раз доносили свою думку до князя.
Клани гірняків та їх рада збирається раз в рік, якщо нема якихось екстрених випадків на Холодній Горі. Там вони обговорюють свої справи та подають князю прохання про певні рішення, і він уже на наступній раді бояр вирішує що робити з цим тими проханнями.
Вплив інших шляхтичів на політику є прямим і часто залежить від наявних в певного шляхтича ресурсів та можливостей. Наприклад великий землевласник може відмовитися постачати провіант до війська, для того, щоб получити собі певні привілеї. Але його сусід, наприклад має сильну дружину і тому за наказом князя захоплює ферми свого сусіда получаючи частина їх собі в володіння, інші ж на час війни стають князівські, щоб потім бути роздані як нагороди. Це лише одна з багатьох подібних ситуацій, хоча очевидно кровопролиття стається доволі рідко в все закінчується на грі в противагу.
Військова справа
Організація
Найменшою одиницею в драгенському війську є чота — вона складається з одинадцяти людей — десять солдатів та одного старшого. Далі йде хоругва — це п'ять чот. Після хоругви йде паланка — це три хоругви. Після паланки йде найвища одиниця в секварському війську — полк який складається з шести паланок. Таким чином одна чому це одинадцять людей, хоругва мати (в собі) вже п'ятдесят п'ять людей, паланка сто шістдесят п'ять, а полк складає дев'ятсот дев'яносто.
Собою командує старший який відповідає за те, щоб чота була натренована та спорядження, знала своє місце в хоругві. Після нього вже йде хор — командуючий хоругвою. Його обов'язки такі самі, але вже діють на всю хоругву, в здебільшого саме він займається фуражуванням свого загону. Паланкою вже командує сотник, в чиї обов'язки до вже перелічених входить збір паланки та поповнення її після втрат. Поки командує старший сотник. Він, але відповідає за тактику та шикування полку в бій. Крім цих людей до командної структури війська належать полковий фуражир та полковий просвітитель. Перший відповідає за фураж та його вчасну доставку, другий же підтримує моральний дух війська та схиляє благословення Всебога на сторону полку молитвами та ритуалами.
Ополчення
Ополчення це основа військ, яке збирається з селян та містян. Що примітно на відміну від інших країн секвар тут частина ополчення діє і в мирний час, патрулюючи території, та розганяючи грабіжників. Це разом з тим що кожен чоловік в селі раз в три роки проходить зимові тренування що тривають два місяці робить їх ополчення підготовленішим до незгод війни, ніж здається на перший погляд. Спорядження ж їх небагате — для броні вони використовують товсті рубахи та жупани, шкіряні куртки, ламелярну броню шкіри, подекуди можна зустріти й кольчуги. На це можуть нашивати пластини металу. Для захисту голови вони зазвичай використовують конусоподібні шоломи з наносником. Зі зброї ополчення використовує короткі мечі, сокири, клевці, списи, коси та ціпи. Щитами служать в них круглі та квадратні щити різного виготовлення — є як і просто куски дерева відповідної форми, так і плетені щити, наприклад з троснику. Також саме ополчення формує застрільників які споряджається суліцами, луками та пращами.
На час війни також у військо збирають градюків — містку варту. Як і під час миру вони займаються охороною. Їхнє спорядження, але залежить від багатства міста яке їх споряджає, наприклад у Веленгарді вони по спорядженню нічим не поступаються дружинникам, а в Рівному чуть краще звичайного ополчення.
Дружина
Дружина є елітною силою війська князівства Драген. Саме вони формують грізну піхоту та кінноту яка славиться по всьому сходу. Шляхів стати дружинником безліч — народились в сім'ї дружинника, будучи ополченцем показати свою силу та кмітливість і присягнути шляхтичу, або будучи безземельним шляхтичем присягнути іншому стаючи його дружинником і багато інших шляхів. Попри походження та шлях потрапляння всі дружинники рівні один перед одним, і проживають разом в наділі князя та тренуючись, формуючи тим самим братство між собою. Зазвичай серед броні вони носять кольчуги, залізну ламелярні обладунки та дзеркальні обладунки, підсилені наплічниками, наручами та наголінниками. Серед шоломів у них можна зустріти чорні голови, гальбійські шоломи, конусоподібні шоломи. Для захисту лиця в них є бармица та лицеві щитки. Також вершники часто надягають захист і на своїх коней. Це робить їх набагато краще захищенішими ніж ополчення. Серед же основної зброї піша дружина використовує прямі мечі, списи, сокири, клевці. Останні два бувають на довгих держаках. Як додаткова зброя йдуть суліци та довгі кинджали. Серед щитів в них має попит каплевидний щит який дає набагато кращий захист ніж круглі та квадратні щити ополчення. Вершники використовують ж піки, шаблі, кавалерійські сокири та клевці з каплевидними щитами. Додатково використовують луки та суліци що секвари перейняли в ненависних їм кочівників.
Споряджається це все звісно шляхтичем якому ця дружина служить, тому лише найбагатші можуть тримати чисельні загони.
Річкові кораблі
Князівство Драген не має виходу до моря, але має безліч річок що як артерії пронизують всі території. Тому вони часто використовується для постачання припасів подекуди краще ніж основні дороги. Саме тому в цьому князівстві розвились так звані річкоходи — довгі вузькі кораблі, з одним або парою вітрил, який може містити до ста людей разом з гребцями, які прикритті дошками від ворожого обстрілу. Ці кораблі швидкі та маневрені, але не витримують довгі плавання, бо не мають припасів та міцності для такого, тому раз в пару місяців вони повертаються на ремонт і ладнання. Самі ж річкоходи використовується для того, щоб перехоплювати ворожі вантажі, робити неочікувані рейди всередину території, висадки в тил ворога та тому подібне.
Економіка
Економіка королівства Драген складається починається з сільського господарства — вони мають великі секри (міра землі в секвар) плодючої землі на якій в основному вирощують різні зернові культури та льон. Льон потім йде на перероблювання і з нього роблять тканину та одяг. Другою не менш важливою частиною є сіль та залізо що є в Горах Лаури, і чий активний видобуток і перероблювання йде. Виробництво м'яса, хутра та шкур покривають тільки внутрішній попит. Закупають секвари ж прикраси, вино, глиняні вироби. Таким чином драгенські торговці — зерно, тканину, одяг, залізо, сіль, зброю та броню, закуповують прикраси, срібло, вино, глиняні вироби, шкури, хутро та стада тварин.
Найбільші міста
Зоремир
Це багате місто, яке процвітає з торгівлі, охорони шляхів та родючих земель. Городище обнесене міцним дерев'яним та частково кам'яним муром, збудованим князем Володимиром, якраз незадовго до початку громадянської війни. Місто також мало річковий порт, через який товари з всієї Секварії та Гургарду по річці Чорноріка йдуть до Секвонії та далі до Нуркану, Наегу, Лемени та інших багатьох країн та народів. Але звісно кораблі йдуть навпаки до Луензону, Наславу і навіть до Веленгарду та Лаури. Згідно з легендою глибоко в місті захований прохід у світ мертвих через який проходять мертві душі. В легенді говориться що жива душа що пройде через браму не зможе вернутися до кінця своїх днів.
Зоремир
Це добре укріплене місто, яке находиться в горах, роблячи його неприступним. Воно є центром видобутку залізної руди, золота та міді, роблячи його неймовірно багатим. Також це найбільша кузниця в Секварії, яка має розвинуті технології ковальства. Але оскільки він в горах в нього велику проблему з їжею — майже все закуповується в інших князівств створюючи такий собі обмін — Лаура продає метали. вироби з них, а в замін здобуває їжу та все інше необхідне. Також з цим містом пов'язана легенда про появу сузір'я закоханих. Колись давно жили двоє закоханих які належали до родів шляхтичів що ворогували між собою спокон віків через кусок землю. Ніхто не хотів з них. Молодик розумів що рано чи пізно і він піде на ту січ, але він не хотів вбивати братів своєї коханої. Тому в ніч перед битвою вони обидва втекли на поле майбутньої битви та вбили один одного помираючи в обіймах, після чого вони й стали сузір'ям. Після побаченого зранку ті роди назавжди припинили бійню між собою та заснували Зоремир.
Наслав
Це укріплене дерев'яними стінами місто є центром святинь та паломників, які йдуть туди зі всієї Секварії. Саме там стоїть перший храм Дерева Життя, саме там зародилася релігія ця. В храмі стоїть дуб який і став символом церкви Всебога.За легендами кожен хто торкнеться Дерева Життя буде благословенним і всі його хворі зникнуть. Серед жителів також ходить оповідь про ворожого царя правителя який пробував пограбувати храм і зрубати дуб. Його люди відмовлялися паплюжити дуб, тому цар сам взяв сокиру. Після першого удару ворожий цар впав як мертвий, а сам дуб був неушкодженим.Через це місто саме мало коли грабують — бояться гніву Бога та інших князів. Також місто важливий торгівельний вузол з Ріхвоном
Веленград
Це досить велике місто, столиця та символ влади князя всієї Секварії. Стіни тут міцні та високі, викладені з каменю. Сюди проживає тут багато, ще більше сюди тягнуться торговці які з радістю продають свої товари на великому ринку, на якому стоїть навіть стража. Ринок знаходиться поза кріпосними стінами та розташований біля річки Мирниця. Це одне з перших і найдревніших міст секварів, яке за легендами заснував забутий князь, учень Всебога. Він прийшов сюди, і тут була суцільна ріка. Вдарив він своїм мечем по ріці розділивши її сказав такі він слова "Буде стояти тут, на місці цьому, Град над Градами, з якого буде велено всім князям керувати та держати нашу землю в руках своїх, І цей меч підтвердження цього. Назва буде його Веленград і буде стояти він до кінця світів, а коли він настане то зможе княжич тодішній побачити мій меч, і з допомогою його він зможе зупинити тих хто прийде з Лісу Мертвих.
Відомі люди
Мстислав Левицький (297—353)
Це видатний архітектор та зодчий секвар, який побудував багато чого за своє життя — Стіни Веленгарду, Зоремиру, храм святої Ярославни в Наславі, Будинок князя в Вернигорі. Він вмів славно працювати з каменем та деревом, будуючи по справжньому унікальні будівлі. За характером це був чоловік запальний, сварливий і відданий ремеслу. Одного разу він навіть відмовив князю через сварку так що довелося князю шукати способи помиритися з зодчим. Помиритися вони змогли тільки тоді коли Мстислав прийшов просити у князя руки доньки.Під час роботи цей чоловік наче забував за все інше і часто падав від знемоги через кількість праці. Він був низьким і жилястим чоловіком з розкішною бородою русого кольору і зеленими очима. Його син Вернигор також виявляв талант у будівництві, хоча він будував здебільшого фортеці
Богдан Охрипенко (300-356)
Видатний художник який славний на всю Секварію. Малював здебільшого пейзажі та портрети, вугіллям. Походить з простої сім'ї, і внаслідок деякого збігу обставин потрапив до двору князя де той помітив його навички малювання і заплатив за навчання, розкривши його талант повністю.
При дворі швидко здобув славу людини азартної. Його часто звинувачували в шулерстві, але жодного разу ніхто не міг сказати напевне вдача це чи трюки. В міру дорослішання він став прихильним до чарки шукаючи там натхнення для своїх картин. Також кажуть що він був красивим і користувався цим розбиваючи дівочі серця. Коли молодість пройшла він найшов собі легко дружину, але ходили чутки що він постійно їй зраджував.Помер же він трагічно — його заколов один з гравців у карти розлючений через постійні перемоги Богдана
Антип Ханенко
Жив Антип в році 243, помер близько 341 року, проживши близько сотні років, що майже тисячу років тому по нинішньому літочисленню. Майже невідомо про його дитинство, тільки те ріс він в сім'ї панській і з дитинства був допитливий. Увійшов він в історію нашу як один з видатних вчених що бестіарій великий склав тварей всяких. За час своїх мандрів втратив руку та око. Описують його як високого чоловіка з темним волоссям, густою бородою та шрамами по всьому лиці. Ні жінки, ні дітей він не мав. Смерть його містична — найшли його у власній крові, він видер собі волосся, виколов очі та відрізав язика, після чого сам собі вени перегриз. Нагнала ця смерть на людей жаху первісного
Стосунки з сусідами
Стосунки з Королівством Весер та Гургардом теплі та дружні, якщо можна так казати про стосунки держав. Вони часто допомагали у війнах один одному пропонуючи то війська то знижки на всякі товари необхідні. Одна віра, споріднені культури, які в багато в чому схожі, схожі закони, відкритість кордонів, то родичі в цих країнах у багатьох секварів теж сприяють цим відносинам. Часто буває що правителі цих країн родичі, друзі чи принаймні хороші знайомі один одному.
З Ріхвоном стосунки теплі через велику кількість секвар що проживає в Ріхвоні, торгівлю та загальну приязність ріхвонців до секвар.
З Неселарі стосунки нейтральні й суто торгівельні. Самі секвари до них ставляться з обережністю і весь час на сторожі з ними.
З кочівниками заходу в них стосунки ворожі та вони часто між собою воюють.
З Лагівором та Леменою стосунки нейтральні, з та Чуруном теплі, з Хроною, Німаром, Нейвур, Хірвом та землями розбитої корони вони натягнуті й ворожі через несприйняття цими державами секварів та їхньої культури.
