Королева фантасмаґорія - приклади монархічних сенсів у культурі західньої Европи

В Британії, створеній гордовитим бароном,
Зростали хлопці — любителі баталій,
Прорва подвигів чекала героїв,
А чудес відбувалось в веселій країні!
Ніколи, ніде, не в однім королівстві
Не ставалось стільки незвичайних подій,
І не чули ні про кого славніше Артура,
Та й в самій Британії не було більше,
С тої пори настільки славного любʼязністю короля. - «Сер Гавейн і Зелений Лицар»

Культура завжди є тилом, фундаментом і незамінною основою будь-якій ідеології, всякому устрою і порядку. В ній красномовні трубадури, письменники і поети закарбовують натуру цих явищ, цих вимірів і символів, пояснюючи і оспівуючи істинний стан речей в кращому, достойному світлі.
Так само і європейські монархічні смисли знаходили своє відображення у незліченних повістях, казках та історіях, сповнених по вінця героїкою, всією тією красою властивою королівській владі, справжньому роялізмові, навіяного Божою волею і запровадженого його відданими слугами в житті земному.
З вуст в уста, від батьків до дітей, а від них вже дітям їхнім передавалися ці сказання, здебільшого фантазійні, але надихнуті вповні реалістичними відповідниками і постатями, вартими найвищих оспівувань.
Це мало набагато більшу значимість, аніж може здатися на перший погляд, тим паче погляд сучасний. Бо ці сюжети неначе пронизували стрижнем усі суспільні верстви, усі стани, від звичайного простолюдина до родовитих представників аристократії. Вимальовувся ідеал, якого варто прагнути, заради якого справді почесно боротись.
  Ця культивація вірного пріорітету, так і виблискувала у повістях: Ролянд віддано і жертовно бʼється із сарацинами, захищаючи короля, виконуючи його волю, гордовито відкидаючи усіляку допомогу.

«То честь велика — битися за Карла,
Бо за сеньйора всяк васал повинен
Терпіти біль і спеку, рани й холод,
Віддати кров, саме життя із тілом,
А ворогів рубати без упину.»

  Таким чином, це формувало особистостей іншого ґатунку, вищого стандарту, виокремлюючи найважливіші чесноти і прививаючи їх кожному слухачеві або читачеві. Це інструмент правок над народом, задля генерації громадян, перейнятих вартостями вічними, а не матеріалістичними, себто істинними. Як і в тій поемі під назвою «Персиваль або легенда про Ґрааль» де молодий хлопчина-валлієць побачивши лиш один раз лицарів під час своєї прогулянки, вже не може про це забути, відтоді він марить однією метою - дістати посвяту в короля.

«А мені у щоб це не стало
Поїхати до короля пристало,
Щоб дав він дав лицарем мені постати!»

  Отож твориться, проецюється прагнення захищати Батьківщину, стати королівським воїном, якому честь та доблесть є дорожча за життя, за всі ті можливі блага. Володар же постає, як неоспарювана величина, догма, без чого неможливий державний устрій, оскільки він гарант і запорука всього, сонце до якого тягнеться весь люд, натурально незбагненна категорія. В кожнім рядкові, в кожній літері вирізблювали автори неустанно орнамент, який би пояснював природність монархії.
  Відповідно ж, і на землях славної України, нашими пращурами було складено тисячі полумʼяних повістей про Гетьманів. В них, лаконічно і вправно розважували писарі про органічність влади такого штибу, про її спроможність до сильного, рішучого управління, яке гуртує і спрямовує народ до життя у свободі.
   Прикладом, та сама «Дума про Хмельницького і Барабаша» зводить перед очима відданого боротьбі, спротиву і українському духові загалом у нерозривній компіляції із вірою православною Богдана Хмельницького, та Барабаша - «гетьмана молодого», готового загравати з непримиренним ворогом нації. Тож виробляється бажаний архетип державця, міцної особистості, сповненої сил, залізного темпераменту та твердої волі. Отже, такого мужа, який буде правити у благо, віддано і безкомпромісно.
  Отож, нічим іншим, окрім як променистим, строкатим та ідеалістичним поривом, був епос про мотиви, навіяні монархічною природою і необхідністю відстояти, а також неустанно стверджувати правильність такої ідеї, наповнюючи голови та серця, витриманим в найкращих кондиціях, словом.

[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи.
[☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи: A_Rtuur