Суспільство, яке нехтує почуттям національної єдності приречене на страждання від постійних конфліктів, пов’язаних із протиріччями поодиноких егоїстичних людей.
Суспільство або народ може вижити лише якщо дотримуються трьох істин:
1)збереження свого культурно-історичного коріння;
2)об’єднання навколо певного медіатора, будь це особа, або символ, що здатен знову об’єднати енергії народу та каталізувати їхню волю до влади ;
3)спроможність залишатись мужнім перед обличчям ворога.
Ні одна з цих умов не дотримується в не/анти-націоналістичному суспільстві, натомість воно:
1)сприяє зникненню історичної пам’яті;
2)нищить благородні риси та ідеали;
3)припускає, що можна зовсім не мати ворогів.
Є у нас й освітня проблема. У шкільних підручниках є багато інформації про права людини, демократію. Це дуже добре, проте в тих же підручниках надто мало інформації про народ, патріотизм та націю. До прикладу, якщо ви спитаєте 9 класника про права людини та демократію - він вам відповість змістовно та детально(якщо добре вчиться), але не зможе сказати що таке нація, націоналізм та національні інтереси. У шкільну програму, судячи з сьогоднішніх обставин війни та необхідності захисту нашої держави, потрібно в шкільні підручники додавати більше інформації про нації та націоналізм, звісно ж, мирний націоналізм.
Якби не було українського націоналізму, ми в кращому випадку гнили б в таборах сибіру, а в гіршому – нас не було б. Не було б націоналізму – не було б нас. Якби націоналізм не існував, то не було б козаків, національно – визвольного руху, УПА та незалежність і свободи України, не було б і вас. Націоналізм зберігає нашу рідну мову. Якщо ми не будемо знати ким ми є, ми станемо аморфною, тупою біомасою.Як казав один націоналістичний діяч – «Націоналіст це той, хто перехитрив світ».
