
Попри наявність проєкту військової уніформи для УПА, його так і не було реалізовано. Натомість повстанці послуговувалися наявним одностроям. Найбільш поширеними були радянські комплекти уніформи, які у великій кількості залишала, відступаючи, Червона армія.

Мінімальний комплект однострою УПА складався з кітеля, сорочки, штанів, ременя, черевиків та головного убору. Існували три шляхи комплектації однострою УПА:
1) Використання різних елементів уніформи армій противників УПА (радянських, німецьких, угорських, румунських, словацьких, італійських та форми допоміжної поліції);

2) Саморобні, які складалися з кітеля з відкритим коміром та чотирма кишенями (дві нагрудні та дві внизу), штанів типу галіфе, бавовняної чи лляної сорочки (однотонної, або в смужку, або в клітинку) білого, блакитного та зеленого кольорів, чобіт бажано зі шкіряною підошвою, шапки – «мазепинки» чи «петлюрівки»;
3) Комбіновані, які поєднували елементи цивільного одягу з радянськими, німецькими та іншими строями.

Вояки УПА носили й вишиванки, але, попри поширене уявлення, це не було дуже масовим явищем. Повстанці використовували кокарди й упряжки з тризубом, що їх, як правило, виготовляли власноруч. Матеріалом були гарматні гільзи, крила та обшивка літаків. Досить часто упівці переробляли трофейні кокарди і пряжки прикрашаючи їх тризубом.

Комплект озброєння вояка УПА також мав еклектичний характер і складався виключно з трофейної, переважно стрілецької зброї та ручних гранат. Під час великих боїв також використовували легкі гармати та міномети. Найпоширенішим типом озброєння УПА був радянський пістолет-кулемет ППШ-41, який повстанці називали «папашка». Поширення саме цього зразку зброї серед упівців зумовлена як стрімким відступом Червоної армії в 1941 р., так і використанням ППШ-41 каральними загонами МГБ. Це дозволяло УПА поповнювати свої запаси здобутою в боях із радянськими репресивними органами зброю. Поширеною була й радянська гвинтівка СВТ-40. Досить часто повстанці використовували радянські ручні кулемети Дегтярьова ДП-27.

З німецької зброї поширеними в УПА були пістолет-кулумет МР-40, також відомий як «шмайсер» (насправді був сконструйований Генріхом Фольмером).

Повстанці також користувалися угорськими зразками зброї – пістолет-кулуметом 39М, яку вояки УПА слідом за угорцями називали «гей-пушка», ручним кулеметом 31М «Солотурн» та іншими. Популярним були радянські (РГ-42, Ф-1) та німецькі (М-24, М-29) ручні гранати.

Серед револьверів та пістолетів поширеними були російський револьвер системи «наган» та радянський пістолет ТТ, німецький пістолет системи Вальтера та Браунінга, а також «парабелум».
Література й p.s.:

Рушієм написання даного «короткопису» стали декілька маловідомих статей та книга «Історія українського війська» написана: М. Відейко, А. Галушко, В. Лободаєв, М. Майоров, Я. Примаченко, А. Руккас, Є. Синиця, О. Сокирко, А. Харук, Б. Черкас.
Тираж цієї ґрунтовної ілюстрованої роботи авторства цілої команди українських істориків-зброєзнавців на даний час майже розпроданий і залишилися лише перевидання які коштують пів нирки.

Тому чекаємо на новий тираж з гарними ілюстраціями, бо то є не діло не знати історію українського війська.