Кожного ранку я встаю о 6:00, тому що мені треба йти до школи. Так як в хаті постійно горить дуже багато світла і дуже-дуже жарко, я в кипіші бігаю, збираючись і намагаючись трішечки охолонути. Потім я йду до школи, доходжу до дверей та думаю, ну його на..... розвертаюсь і йду додому пити каву. Після цього я бігаю по хаті як вжарена, того що немає, що жерти, і чогось постійно срач. Тоді я йду на роботу. Там до мене приходять різні люди, я їм мило посміхаюся і говорю:" не хвилюйтеся, ми все зараз полікуємо." Після цього я беру телефон і планшет і виходжу на другу роботу - онлайн. Того, що я дуже крута і багата, але мені цього замало, і я хочу заробити всі дєньгі міра. Паралельно працюючи онлайн, я бігаю то в музикальну школу, то в басейн, то на танці, іноді це все буває в один день, того що я піздєц яка активна. Прихожу додому, там, як завжди, дуже багато світла, вся хата світиться і дуже-дуже жарко. Я сідаю робити уроки, бо мама і вчителі говорили, якщо не вчитися, то будеш двірником. Та судячи з того, як я літала та приземлялася під час цього йобаного голольоду, то в нашому місті живуть одні відмінники. Весь цей час, на протязі дня, навколо мене бігає двоє дивних маленьких людей, які якось хєра називають мене мамою, і постійно від мене щось хочуть. Виявляється, що жрати і срач – це все через них і для них. Потім я вечеряю: ковтаю три пігулки валерьянки, запиваю стаканом коньяка і йду спать. Але поспать теж не вдається, тому що знову ці дивні маленькі люди бігають по хаті і кричать, що вони ніколи не пили, не їли, не ходили в туалєт, а ще їм дуже страшно, того що повна хата світла і їм дуже жарко. А іноді, вночі, в небі щось літає, гудить, свистить, тарахкотить і навіть бахкає. І тоді вони прибігають до мене, і кричать «мама, нам страшно». А я лежу, квадратні очі з-під одіяла і щось мокріє в районі штанів, того що я згадую, які ціни на вікна, двері і дах. І думаю: "йоб твою мать!" Але я беру їх до себе в ліжко, обіймаю і кажу: «не бійтеся, все буде добре, до нас не прилетить, бо наш тато нас захищає, і він позбиває всі ракети і Шахеди». І вони засипають. А я, згадуючи чоловіка, згадую також, що виконуючи обов'язок перед державою, Він, бляха, вже давно не виконує подружній. Тихенько всхлипую, витираю сльози і думаю, що на ранок замість школи треба сходити в секс-шоп та поновити підписку на Порнхаб. І засипаю. Так як втрьох спати на одному ліжку дуже зручно і зовсім не тісно, і ніхто ніколи не б'є мене ногами з обох сторін, я просипаюсь від того, що в мене піздєц, як болить спина, бо я дуже молода і здорова. Це вам не сіськами на асфальті валятися.😂😂😂
P.S.: я можу помити голову, коли захочу, бо я не з такої сім'ї, як другі, я з багатої.
