Автор: Еміль Кастехельмі
Переклад: t.me/in_factum
Бойові дії українських військ на лівому березі Дніпра, в селі Кринки, тривають з жовтня 2023 року. У цій темі я розберу поточну ситуацію та майбутнє плацдарму в Кринках. Матеріал містить супутникові зображення високої роздільної здатності.
Нижче представлена коротка хронологія подій у дельті Дніпра з моменту визволення Херсона. "Річкова війна" була тривалим процесом, який часто проходив у складних умовах. Однак вона не так широко обговорювалася в засобах масової інформації, як інші ділянки фронту.
У Кринках Сили оборони вже тривалий час ведуть важкі бої. Територія, яку контролює Україна, невелика, і прикриття природним ландшафтом тут дуже обмежене. Поруч із селом є ліс, але, схоже, українці не просунулися далеко вглиб цього лісу.
Росіяни використовують артилерію, РСЗВ та керовані авіабомби. Інфраструктура села зазнала значних пошкоджень, а земля вкрита суцільними вирвами. Приклад цього ми бачимо на фото внизу.
Великі вирви від авіабомб є індикатором приблизної ширини лінії, на якій присутні українські сили. Вони розташовані на відстані близько 2400 метрів, переважно біля першого (від берега) ряду будинків.
Берег річки також постійно обстрілюється, а воронки швидко заповнюються водою. Основним маршрутом постачання є річка Конка, де росіяни намагаються відстежувати весь рух українців, не даючи логістиці нормально працювати.
Кринки не повністю перебувають під українським контролем. Наразі Україна зосереджена на утриманні досягнутого, замість того, щоб намагатися отримати повний контроль. Українські високі чини також визнають складність операції.
За кілька місяців Росія збудувала укріплення в Кринках у два ряди — безпосередньо біля річки та ближче до лісу. Деякі з них були захоплені українцями. Схоже, в процесі розширення плацдарму Силами оборони, росіяни вирили нові позиції в східній частині села.
Не так давно росіяни розпочали численні контратаки на плацдарм. Відеозаписи свідчать, що вони не вдаються до великих скоординованих штурмів, натомість посилають невеликі штурмові групи на українські позиції, проте без значних результатів.
На знімку нижче ми можемо бачити частину російських втрат. Різні транспортні засоби і танк були знищені або покинуті впродовж кількох тижнів. Просування цією дорогою не принесло успіху, але росіяни все ще вважають, що це військово обґрунтований шлях підходу.
Дехто згадує, що перекриття траси М14 була однією з цілей України, оскільки це ускладнить російську логістику. Якби це сталося – я б розглядав це як не критичну втрату для росіян, адже вони все одно могли б забезпечувати свої війська іншими маршрутами.
На супутникових знімках видно, що Росія готова захищати територію за Кринками, включно з трасою М14. Серед інших оборонних позицій можна побачити півкілометрову траншею.
Українські зусилля в основному зосереджені на операціях легкої піхоти. У Кринках не було помічено важкої української техніки, оскільки для механізованого наступу потрібні були б мости через Дніпро або принаймні більший плацдарм, контрольований Україною.
Перекидання механізованих підрозділів через річку та їхнє забезпечення з часом стане складним завданням, оскільки Україна не матиме повітряної та вогневої переваги, особливо коли росіяни вирішать більш рішуче перенести свою увагу на цей район через посилення української активності.
Кінцева мета України незрозуміла. На цей час українцям вдалося зв'язати певні російські сили в цьому районі, і вони провели успішні артилерійські та удари дронами по цілях глибоко в тилу.
Проте це так само зв'язує і українські ресурси. Вести бій на виснаження в таких місцях, як Кринки, важко, і деякі звіти та інтерв'ю вказують на те, що, хоча Україна не втрачає великої кількості техніки, вона постійно втрачає людей.
Виникає питання, чи є утримання українцями руїн Кринок абсолютно вигідним для України? Чи можна було б завдати аналогічної шкоди росіянам без утримання цього плацдарму?
Мета може бути також політичною — показати, що Україна все ще здатна продовжувати наступальні операції на важливих напрямках, навіть якщо більш масштабні цілі, схоже, не реалізуються. Без спроб прориву на Запоріжжі майбутнє в Кринках виглядає сумнівним.
Однією з причин, чому ми не бачимо більш потужних російських атак на плацдарм, може бути те, що росіяни не надають йому великого значення. Оскільки нинішні підрозділи здатні контролювати ситуацію із, здавалося б, прийнятними втратами, вони можуть вважати, що немає потреби в більш масштабних операціях.
В мене є сумніви, що у росіян є конкретний план щодо “придушення” українців у селі. Як повідомляється, слабкий рівень координації та компетентності на тлі досить ефективної оборони України дозволяє ситуації продовжуватися без швидкого завершення.
