Критики не потрібні, але без критики нікуди. Що це означає? Цього разу на прикладі ігор.
У світі, де кишенькових лідерів думок стало більше, ніж тих, хто на них підписаний, люди швидко втратили свою ідентичність, покладаючись на думку “блогера”.
Та це й не дивно. В епоху інтернету, де сотні-і-сотні людей мають мільйонні аудиторії у різних соцмережах та залізобетонну довіру своїх фанатів, це було надто передбачувано.
Я розділю цей довгочит на кілька пунктів, де окремо розпишу, як “експерти” сцють нам у вуха.
Відеоігри
Великі видавництва
Вже ні для кого не секрет, що всім найбільшим виданням розробники заносять гроші, щоб ті обсмоктали їхній продукт. Тому дуже часто так виходить, коли в релізі оцінка “критиків” і масового гравця кардинально відрізняються.
Ті, хто з піною в роті пищать, що це шедевр, після свого проданого огляду більше ніколи не зайдуть у цю гру. Ба більше, вони її навіть не купляли. В той же час простий роботяга, який витратив 60-70 баксів, довірившись “виданню”, дізнається, що його конкретно наїбали.
Ця тенденція вже настільки стала буденністю, що це буквально всюди, тому і виділяти конкретні приклади не має сенсу. Вистачає зайти на метакритику та звірити оцінки ігрожурів та справжніх гравців.
Загалом, не розумію, який сенс у новому десятилітті вірити всяким IGN чи Kotaku, коли вони вже настільки часто обсиралися у своїх оглядах, що це вже нікого не дивує.
Ой, так звісно, погані розробники ігор їх дурять у демоверсіях, ну звісно, але чомусь ці “непідкупні” щоразу ведуться на солодкі дифірамби центру піару гри.
Одним словом, читати видавництва - це крінж, і не важливо, чи вони іноземні, чи наші. Ці кантори здебільшого продажні та не вселяють довіри.
Блогери
От не знаю, чому, але чим більше у блогера підписників, тим душніші у нього огляди. Та й і більша ймовірність натрапити на замовлений відосик, який може і не буде облизувати гру, але точно не розкаже глядачу нічого поганого.
Все тому, що ексклюзивність і гроші. Інститут репутації тут теж на рівні плінтуса, тому особисто я довіряюся тільки маловідомим блогерам з аудиторією 1к-20к, які дійсно говорять свою думку та платять з власної кишені.
Великі блогери - це великі проекти, де існує ціла команда, якій потрібно на щось себе прогодувати, тому якщо у відео немає реклами, то саме відео суцільна реклама.
І я не маю нічого проти цього, це їхня робота. Але й прислуховуватися до їхніх оглядів я не стану. Там втрачена самобутність та чесність на мою думку, і якщо навіть там дійсно не має жодного проплаченого відосу, такі великі проекти вже особисто мене довіри не мають.
Я люблю канали, які в першу чергу ведуться на ентузіазмі та ідеї (це не виключає змогу заробітку на такому каналі).
Де блогер щиро розповідає про свій досвід у грі, а не те, що йому сказали розповісти. Де відео не має дедлайну, щоб вспіти до релізу на хайп трейн.
Для мене важливіше послухати думку 10 гравців, ніж одного блогера з сотнею тисяч підписників. ІМХО!
Наявність великої кількості підписників не робить твою думку вагомішою. Ти такий самий геймер, як і ті, хто тебе дивляться.
Хоча знову ж таки, деякі блогери дійсно якісно роблять огляди, навіть коли мають велику аудиторію. Вони ґрунтовно та аргументовано викладають свою думку та позицію, роблять великий аналітичний розбір гри, вивчають її механіки та лор. Але це більше виняток, ніж правило. Та й здебільшого це можна зустріти на тематичних каналах. На потік такі відео робити не можливо.
Гравці
Єдина каста, якій я можу довіряти на всі 100%, це прості гравці. Вони купили гру за свої гроші, вони в більшості провели там більше часу, ніж того, якого б вистачило на огляд, і вони не мають жодних причин говорити відверту брехню.
Звісно, є різні прецеденти, коли задрот з 2 тисячами годин залишає негативний огляд, бо його порвало або коли геймери топлять гру через якісь позаігрові причини (русня, привіт).
Але в цілому оцінка гравців дає більшого розуміння для мене про гру, ніж вище перечисленні особи.
Інколи у рецензіях в Steam можна знайти такі детальні огляди, що деякі блогери та журналісти можуть позаздрити. Тим паче, там ти бачиш, конкретно скільки часу гравець провів у грі.
Зі свого досвіду, якщо кілька гравців говорять про одну й ту саму проблему, скоріше за все, це справді присутнє у грі. Тут працює метод середньої температури по палаті, де щоб скласти загальну оцінку про гру, тобі треба прочитати рецензій 20.
Але це куди здоровіше, ніж послухати одного блогера, думка якого така ж сама, як і одного з цієї двадцятки. Наявність мікрофону та OBS не дає індульгенцію.
У цьому довгочиті я виклав свою думку, бо “накипіло”, ви можете думати по-іншому, але це не означає, що хтось з нас є не правим.
Одним словом, завжди довіряйте власній “чуйці” та мисліть критично, щоб ніколи не бути обманювати.
Грайте самі та спирайтеся на свої відчуття. Та не шукайте кумирів!
Не зачаровуйтеся, щоб не розчаровуватися.
