Авторка: Антоненко Катерина
Що це і навіщо?
Індивідуальна свобода, рівні права чоловіків і жінок, сексуальна відкритість – головні маркери ліберального фемінізму. Здавалось би, а за що боротися? Цього що, немає в суспільстві? І навіщо потрібна ліберальна течія фемінізму?
Ліберальний фемінізм бере свої витоки ще з кінця 18 століття. Тоді Мері Уолстонкрафт та Геріетт Тейлор Міль опублікували кілька есе на користь жіночої емансипації. Вони просували ідею, що жіноча слабкість зумовлена недостатнім рівнем освіти і є результатом залежності від чоловіків. Не можна не погодитися, тому що жінку перетворили на концепт "хранительки вогнища", сенс життя якої – виховувати дітей та бути поруч з чоловіком.
Суспільство настільки звикло до менсплейнінгу та патріархальних установок, що зовсім забуло про важливих членів суспільства – жінок.
Ліберальний фемінізм показує жінкам, що вони можуть бути сильними, яскравими та мати свій незалежний від чоловіків світогляд. Жінки мають право на публічну думку, сексуальне життя та роботу своєї мрії. Жінки мають право не виходити заміж, не народжувати дитину, якщо вони себе в цьому не бачать. Геть еру примусу, ми створюємо еру свободи!
Право вибору – це проблема?
"Моє тіло, мій вибір" – одне з найбільш визначних гасел фемінізму другої хвилі. До багатьох досягнень жіночого визвольного руху життя жінок визначалося відсутністю вибору. Відсутність права голосу в виборах, неможливість вступити до вищих навчальних закладів. Практика "в жінки немає вибору" часто і нині застосовується до обов’язку народити дитину та підкорятися чоловікові. Подекуди жінки розглядаються виключно як сексуальний об’єкт, задля тілесних втіх.
Чоловіки не мають права вказувати жінці, що їй може подобатися, а що ні. Патріархальна система підтримує те, щоб жінка не мала "іншої" від чоловічої думки. Ліберальний фемінізм виступає за однакову цінність голосу як чоловіка, так і жінки.
Фемінізм створив ландшафт, на якому жінки можуть певною мірою здійснювати власний вибір. Ліберальний фемінізм пропагує думку, що ти можеш бути будь-якою, аби тобі було цікаво та зручно існувати.
Гендер та його роль
Багато хто погодиться, що для зміни поглядів потрібно змінювати саме систему, починаючи з її коріння. Важливим фактором становлення людської думки є школа та інші навчальні заклади. Однак мало хто знає, що існує "прихований навчальний план", основні ознаки якого: розподіл предметів та груп на дівчачі та хлопчачі; чоловіче керівництво та жіночі посади вчителів.
Виходить, нас все дитинство привчають до соціального розрізнення між чоловіком та жінкою. Ніби навмисно зіштовхують для утворення окремих таборів та спільнот, де чоловічки борються проти жінок та навпаки.
Жінка не має залежати від чоловіка через свою гендерну приналежність. Для ліберального фемінізму ж характерна повага до індивіда незважаючи на його гендерну роль.
Жінка – це більше, аніж гендерований соціальний конструкт складений з примирення, звикання та сексуальності.
Ліберальний фемінізм та секс індустрія
В епоху фаллоцентризму (надмірна концентрація уваги на пенісі) важливо дотримуватися ідеї ненасилля та згоди. Оскільки одним з основних пунктів лібфему є індивідуальна свобода та право вибору, то правила для секс індустрії ті ж самі. Лібфем не заперечує розвиток порноіндустрії та проституції. Проте фундаментальним елементом є офіційна робота з працівниками/працівницями, щоб регулювати: а) стан здоров’я; б) умови праці.
Ліберальні феміністки та профеміністи, на відміну від радикальних, вважають за потрібним кидати виклик стигматизації проституції. Суспільство має дійти до сприйняття цієї роботи як законної та професійної. Реконструкцією проституції як "законної роботи" ліберальні феміністки прагнуть вирішити проблему експлуатації. Адже повії часто зазнають дискримінації через свою "брудну роботу".
Унікальність проституції в тому, що працівники/ці підпорядковують власну волю задоволенню клієнтів. Світом править секс, то чому він не має бути відповідно оціненим?
