Заяви Лондона про передачу Україні ліцензії на виробництво Storm Shadow/SCALP викликали обурення Кремля та хвилю погроз із Москви.
Коли навесні 2023 року Україна вперше отримала крилаті ракети Storm Shadow, це стало одним із найважливіших рішень західних союзників у сфері далекобійного озброєння. Відтоді їх неодноразово застосовували для ударів по складах, штабах, базах та інших стратегічно важливих військових і промислових об'єктах Росії.
Тож не дивно, що звістка про ймовірну передачу Києву ліцензії на виробництво цих крилатих ракет викликала гостру реакцію Кремля. Російські високопосадовці заговорили про відповідальність західних держав і навіть пригрозили ударами по майбутніх виробничих потужностях. Чим саме Storm Shadow заслужили таку репутацію і чому Росія сприймає їх як серйозну загрозу?
Застосування Storm Shadow/SCALP до війни РФ проти України
Storm Shadow/SCALP (SS/SCALP) — крилата ракета повітряного базування, яку використовують з початку 2000-х років. Її носіями є літаки тактичної авіації, зокрема Tornado, Mirage 2000, Rafale та Eurofighter Typhoon. Серед ключових переваг ракети виробник виокремлює малопомітність, стійкість до засобів РЕБ, складність перехоплення системами ППО та високу точність ураження, зокрема й добре захищених цілей.
Своє бойове хрещення Storm Shadow пройшла під час операції в Іраку силами американо-британської коаліції у березні-квітні 2003 року. За даними спецпроєкту Missile Threat американського аналітичного Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), тоді їх застосували британські Королівські військово-повітряні сили. Згодом ракету використовували в Лівії, а також під час військових операцій проти терористичної організації «Ісламська держава».
Поява ракет в Україні у 2023 році та удари по окупованій території
Утім, жоден із попередніх супротивників, проти яких застосовували Storm Shadow/SCALP, не мав сучасних засобів РЕБ та ППО. Тому справжнім випробуванням для ракети стала її поява в арсеналі Сил оборони України у травні 2023 року, після того як її адаптували для використання з фронтових бомбардувальників Су-24М.
Відтоді Україна регулярно отримувала ці ракети від Великої Британії та Франції, а за повідомленнями медіа — подекуди й від Італії. Першими мішенями стали об'єкти РФ на тимчасово окупованих територіях України та в анексованому Криму. Попри використання сучасних комплексів ППО та РЕБ, російським військам, судячи з усього, далеко не завжди вдавалося перехоплювати ці ракети.
Особливого резонансу набула кампанія ударів по Чорноморському флоту РФ, що розгорнулася восени 2023 року. Зокрема, за даними української сторони, було уражено штаб флоту в Севастополі (ймовірно, просто під час наради керівництва), великий десантний корабель «Мінськ» та підводний човен «Ростов-на-Дону». Цілком імовірно, що Storm Shadow також застосували для нищівного удару по ще одному великому десантному кораблю — «Новочеркаськ» у Феодосії.
Привертає увагу той факт, що після цієї серії ударів, у поєднанні з іншими регулярними ракетно-дроновими атаками Сил оборони України, російське командування було змушене передислокувати боєздатні кораблі Чорноморського флоту з Криму до Новоросійська.
Точкові удари Storm Shadow по території РФ
Наступним етапом стало обмежене застосування цих ракет проти окремих цілей на території самої Росії. Уперше ці ракети по території РФ були використані у листопаді 2024 року. Тоді, за даними оглядачів, мішенню удару став підземний штаб у російському Мар'їно Курської області.
За участю Storm Shadow, ймовірно, було завдано удару по заводу «Кремній Ел» у Брянську, який колись вважався другим за обсягами виробником мікроелектронних компонентів у РФ. Левова частка його продукції призначалася саме для потреб російського військово-промислового комплексу. Серед інших атак виділяється удар по воронезькому підприємству «ВЗПП» у червні 2026 року. Цей завод постачає електронні компоненти для російських ракет, зокрема для Х-101 та «Іскандер-К».
Експерт застерігає від надмірних очікувань
Водночас висока точність Storm Shadow/SCALP не робить її універсальним засобом, здатним самостійно змінити перебіг війни. Як зазначає експерт Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), німецький фахівець із ракетних технологій Маркус Шиллер (Markus Schiller), достовірно оцінити ефективність цих ракет вкрай складно. Причина полягає в тому, що сторони конфлікту не розкривають повної інформації щодо результатів ударів та кількості перехоплень.
«Жодна зі сторін конфлікту не зацікавлена в тому, щоб точна інформація про атаковані цілі, відсоток перехоплених ракет та точність ураження ставала публічним надбанням. Утім, з огляду на обурення російської сторони щодо запланованого ліцензійного виробництва в Україні, можна зробити висновок: вони воліли б узагалі не бачити цих ракет на українській території. А отже, певний ефект вони, безперечно, мають», — наголосив експерт у коментарі для видання DW.
Яка користь Україні від ліцензійного виробництва Storm Shadow?
Згода Парижа та Лондона надати Україні ліцензію на виробництво Storm Shadow/SCALP зовсім не означає, що випуск таких ракет вдасться налагодити швидко. Річ у тім, що Storm Shadow — це своєрідний «конструктор LEGO»: її двигун, система наведення, бойова частина та інші ключові вузли виготовляються абсолютно різними компаніями.
Наприклад, як зазначає українське профільне видання Defense Express, турбореактивний двигун TR60-30 для цієї ракети є розробкою французької компанії Safran. Тепловізійну головку самонаведення випускає інше підприємство, тоді як тандемну бойову частину та системи навігації постачають ще низка інших виробників.
Саме тому локалізація повного виробничого циклу вимагатиме чимало часу та складної кооперації між численними постачальниками. Організувати виробництво навіть кожного з перелічених виробів чи вузлів окремо — «це завдання, яке вирішується не за місяці», підкреслюють аналітики Defense Express. З огляду на це, на їхню думку, для України значно ефективнішим шляхом стало б саме «ліцензійне виробництво окремих компонентів із подальшою їх інтеграцією у вже існуючі українські крилаті ракети».
Таку ж думку поділяє і німецький експерт Маркус Шиллер. За його словами, налагодження серійного виробництва Storm Shadow в Україні — це питання не найближчих місяців, а радше «віддаленої перспективи». Водночас одним із найголовніших здобутків цієї ліцензійної угоди може стати доступ до передових технологічних рішень, які українські інженери зможуть успішно використовувати у власних вітчизняних розробках.
Джерело — DW
