«Все, що відбувається у США, має глобальні наслідки», — зазначає Кевін Касас-Замора з організації IDEA.
Відступ від демократичних принципів у Вашингтоні завдає шкоди міжнародним правилам та альянсам, які є фундаментом європейської безпеки, водночас підвищуючи ризик виникнення конфліктів у всьому світі. Про це йдеться у новому звіті, опублікованому у вівторок.
Послаблення системи стримувань і противаг та демократичних норм у Сполучених Штатах чинить тиск на альянси й міжнародні правила, на які спирається решта світу. Крім того, це дає іншим урядам своєрідний сигнал до наступу на інституції у власних країнах, зазначається у свіжому дослідженні Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (IDEA).
«Усе, що відбувається у США, має глобальні наслідки, і я вважаю, що це одна з найважливіших подій, які розгортаються у сучасному світі», — наголосив в інтерв'ю генеральний секретар IDEA Кевін Касас-Самора.
Порівнюючи 2025 рік із 2020-м, інститут IDEA зафіксував сім статистично значущих погіршень демократичних показників США. Серед них — незалежність судової системи, доступ до правосуддя, ефективність роботи парламенту, свобода преси та свобода слова. Майже половина з 30 індикаторів, які використовуються для вимірювання стану американської демократії, впали до найнижчого рівня з 1975 року.
Ця ерозія розгортається на тлі глибокої поляризації суспільства. У липневому аналізі Lowy Institute американська політика описується як дедалі більш поляризована: ворогуючі табори сприймають одне одного як екзистенційну загрозу та виправдовують антидемократичну поведінку, коли їм це вигідно.
У звіті зазначається, що президент США Дональд Трамп у 2025 році швидко сконцентрував владу у виконавчій гілці, і ці наслідки виявилися «далекосяжними, підриваючи верховенство права як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях, а також випробовуючи на міцність давні альянси та багатостороннє співробітництво».
Касас-Самора пояснив, що цей вплив особливо помітний у тому, як інші уряди виправдовують свої атаки на демократичні інституції та громадянське суспільство.
«Ми бачимо, що всі країни беруть приклад з того, що відбувалося у США в нещодавньому минулому. І ми спостерігаємо це на дуже конкретних випадках», — зазначив він.
«Багато аргументів, які лунали у США під час закриття USAID (Агентства США з міжнародного розвитку), пізніше були використані, наприклад, у Сербії для придушення організацій громадянського суспільства, які уряд визнав небажаними», — додав експерт.
Глобальні наслідки для безпеки
Занепад у США є частиною значно ширшої демократичної рецесії у світі.
Згідно зі звітом, у 2025 році 98 зі 173 країн (57%) продемонстрували погіршення щонайменше за одним демократичним показником протягом останніх п'яти років, тоді як покращення відбулося лише у 55 державах. Це вже 11-й рік поспіль, коли кількість країн, де демократичні показники погіршуються, перевищує кількість тих, де вони зростають. США не є поодиноким випадком, але масштаби та вплив цієї держави роблять її відступ від демократії особливо відчутним.
Головне застереження IDEA полягає в тому, що ерозія демократії — це водночас і проблема безпеки. У 2025 році у світі було зафіксовано 65 збройних конфліктів — це найвищий показник із 1946 року, включаючи рекордні вісім міждержавних воєн. У звіті наголошується, що гібридні політичні системи (де існують демократичні процедури, але політична конкуренція та захист прав є слабкими) втягуються в конфлікти значно частіше, ніж повністю авторитарні режими або ж стабільні демократії.
«Саме демократії з низькими показниками опиняються у цій вкрай небезпечній зоні, де умови для виникнення конфлікту є найбільш імовірними», — підкреслив Касас-Самора.
Як наочний приклад Касас-Самора вказав на Росію.
«Я переконаний, що повністю демократична Росія — із системою стримувань і противаг, зі свободою преси, з організаціями громадянського суспільства, здатними до самоорганізації та притягнення посадовців до відповідальності, — не вторглася б в Україну. Це ж очевидно», — додав він.
Європа досі очолює демократичні рейтинги, проте в період між 2020 та 2025 роками там було зафіксовано 77 погіршень проти 42 покращень. Найбільшого тиску зазнали такі сфери, як громадянські свободи, доступ до правосуддя та прозорість виборів.
На початку цього місяця Німеччина стала наочною ілюстрацією цієї тривожної тенденції, коли ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) здобула 43,8 відсотка голосів на виборах у Саксонії-Ангальт, більш ніж удвічі покращивши свій результат 2021 року. Водночас Християнсько-демократичний союз (ХДС) канцлера Фрідріха Мерца обвалився до 17,2 відсотка — це найгірший показник партії у цій східній федеральній землі за всю історію. Такий політичний землетрус змусив традиційні партії гарячково шукати пояснення стрімкому злету AfD та шляхи, як не допустити її до влади.
За словами експерта Кевіна Касаса-Самори, привабливість популістсько-авторитарних партій не можна зводити виключно до їхньої ворожості щодо демократії.
«Подобаються вам популістсько-авторитарні партії, їхні лідери та риторика чи ні, але вони є симптомом. Це симптом того, що величезна кількість людей не відчуває, що їхні інтереси представлені у владі», — зазначає він.
Для виборців надійні кордони, безпека на вулицях рідних міст та соціальна справедливість можуть важити значно більше, ніж процедурні дискусії про тонкощі роботи демократичних інституцій.
Вихід із цієї ситуації, на переконання Касаса-Самори, полягає в тому, щоб розглядати демократичну стійкість як невіддільну складову національної безпеки:
«Захист демократії має бути в самому серці безпекових стратегій, а не залишатися десь на маргінесі у вигляді другорядної виноски».
Джерело — POLITICO
