Хто там закопує серед ночі та ще й доти, доки хазяї від того шкряботіння у лотку не встануть та не приберуть? — Привчений до лотка котик (або привчена кицька)! Молодець котик, молодець. А щоб вам обом було ще зручніше, то розкриваємо декілька нюансів для простого відкритого пластикового лотка, який найбільш зручний саме з позиції легкого наповнювання та легкого миття.
Лоток має бути великим, щоб можна було вибрати зручне місце для того, що потім ваш улюбленець закопає. І наповнювача має бути стільки, щоб повністю закривало денце лотка. Лоток повинен стояти у спокійному, теплому та сухому місці, з постійним доступом туди, бо турбувати тваринку під час природніх потреб не можна категорично. Лоток не має смердіти сечею, тоді треба міняти наповнювач. І помити лоток з милом теплою водою та витерти до сухого перед засипанням свіжого наповнювача.
А що туди сипати? Це вже як котик привчений, для кошенят, щоб не наїлись, використовують деревний наповнювач, для старших котів - сілікагель чи такий, що комкується - глиняний чи бентонітний. Будьте дуже уважні, чи можна викидати використаний наповнювач в каналізацію, бо один мій знайомий забив собі унітаз сілкагелем і затопив сусідів. Сілікагель НЕ МОЖНА кидати в каналізацію! Довгошерстим породам теж краще сілікагель чи деревний наповнювач, щоб не чіплялося до шерсті. Наповнювач краще брати не ароматизований.
І як добитися, щоб улюбленець ходив на лоток (якщо не привчений) — переконайтеся, що тварина здорова, коти дуже охайні, і проблеми з туалетом — ознака хвороби. Якщо здорова — ходіть за твариною і слідкуйте, коли ваш улюбленець після сну чи їжі почне шкрябати лапкою та крутитися на місці. І бігом несіть у лоток.
Потім похваліть. І повторюйте так разів десять. Потім вже тварина і сама зрозуміє, куди треба робити свої потреби. З привченим зробіть так два-три рази, далі зрозуміє самотужки.
