Рідний брат міського голови Хмельницького Олександра Симчишина Віктор уже багато років працює на ринку автомобільних олив та мастил. У 2020 році, коли він ішов на вибори до Хмельницької облради від «Команди Симчишина», його місцем роботи було ТОВ «Планета Ойл», посада — керівник відділу продажу.
Сьогодні Віктор Симчишин уже комерційний директор ТОВ «САН ОЙЛ-ЗАХІД». Це офіційно вказано на сайті Хмельницької обласної ради. Власницею та директоркою компанії є його дружина Ольга Симчишина. А сам бізнес працює з тією ж маркою Sunoco, з якою був пов'язаний попередній роботодавець Віктора.
На перший погляд — звичайна історія професійного досвіду, який переріс у власний сімейний бізнес.
Але якщо подивитися, як саме цей бізнес стартував і хто допоміг йому створити інфраструктуру, з'являється ще одна компанія — ТОВ «Мастильний Альянс».
Саме вона згодом стане одним із головних постачальників мастил для комунальних підприємств Хмельницького.
Від «Планета Ойл» до власної Sunoco-структури
У 2020 році Віктор Симчишин керував відділом продажу «Планета Ойл». Сьогодні Sunoco Ukraine офіційно називає «Планета Ойл» одним зі своїх дистриб'юторів.
8 лютого 2021 року у Хмельницькому реєструють іншу компанію — ТОВ «Мастильний Альянс». Першим власником був Сергій Чоботаєв. У червні 2023 року 100% компанії переходять Юлії Шафінській, тоді як Чоботаєв залишається директором.
18 жовтня 2022 року виникає вже сімейна компанія Симчишиних — ТОВ «САН ОЙЛ-ЗАХІД».
Власниця і керівниця — Ольга Симчишина. Нині реєстр показує її також 100% засновницею та кінцевою бенефіціарною власницею компанії.
І вже через два місяці після реєстрації новий бізнес Симчишиних отримує інфраструктуру від «Мастильного Альянсу».
Суд розкрив зв'язок між компаніями
Цей зв'язок підтверджений не припущеннями чи збігом адрес, а матеріалами судової справи №560/4284/25.
Суд встановив, що 15 грудня 2022 року «САН ОЙЛ-ЗАХІД» уклав із «Мастильним Альянсом» договір суборенди 30 м² складського приміщення за адресою:
Хмельницький, проспект Миру, 42/1.
Тобто всього приблизно через два місяці після створення компанія родини Симчишиних уже користувалася складом іншого хмельницького продавця мастил.
Адреса Проспект Миру, 42/1 надалі стає ключовою для бізнесу Симчишиних. Офіційний сайт Sunoco Ukraine сьогодні зазначає саме її для «САН ОЙЛ-ЗАХІД», називаючи компанію «Філією Sunoco» у Хмельницькому.
На тому ж офіційному сайті Sunoco присутній і «Мастильний Альянс» — уже як дистриб'ютор бренду в Хмельницькій, Рівненській та Вінницькій областях.
Тобто це не дві компанії з випадково схожим видом діяльності. Вони входять до одного дистриб'юторського контуру Sunoco, а сімейний бізнес Симчишиних на старті ще й безпосередньо користувався інфраструктурою «Мастильного Альянсу».
Через два місяці — прямий контракт Sunoco на понад 10 млн
7 лютого 2023 року, менш ніж через два місяці після отримання складу, «САН ОЙЛ-ЗАХІД» укладає прямий дистриб'юторський договір із ТОВ «САНОКО ТРЕЙДІНГ».
За матеріалами суду, компанія Ольги Симчишиної мала протягом періоду з 7 лютого 2023-го до 8 січня 2024 року закупити продукції Sunoco щонайменше на:
10 440 000 грн з ПДВ.
За виконання цього плану була передбачена мотиваційна виплата:
960 000 грн.
Суд встановив, що план закупівель був виконаний, розрахунки проведені, а виплата 960 тис. грн підтверджена актами, реєстрами оплат та платіжними документами.
І цифри фінансової звітності добре показують масштаб старту.
У 2022 році, коли компанія тільки виникла, її дохід становив 339 тис. грн.
Уже у 2023 році — 12,73 млн грн.
Тобто за перший повний рік роботи оборот зріс приблизно у 37 разів. У 2024 році компанія отримала 9,63 млн грн доходу, у 2025-му — 8,12 млн.
Водночас у компанії весь цей час лише два працівники.
І саме тут з'являється питання: яку роль у цій історії відігравав «Мастильний Альянс»?
Один ринок — але дуже різні клієнти
Офіційно обидві компанії продають мастила і представляють Sunoco.
Але структура продажів у них принципово різна.
«САН ОЙЛ-ЗАХІД» родини Симчишиних майже не присутній у Prozorro. За відкритими даними компанія має лише одну невелику публічну закупівлю — 39 480 грн від Хмельницької ДЮСШ №4 у 2026 році.
Зате «Мастильний Альянс», який на старті дав компанії Симчишиних склад і працює в тому самому Sunoco-контурі, став великим постачальником саме комунального сектору.
За агрегованими даними Opendatabot найбільші публічні замовники «Мастильного Альянсу»:
Замовник | Обсяг тендерних продажів |
|---|---|
Хмельницьктеплокомуненерго | 13,59 млн грн |
Електротранс | 12,51 млн грн |
Спецкомунтранс | 8,78 млн грн |
Хмельницькводоканал | 4,38 млн грн |
КП БРЕД | 1,05 млн грн |
Разом | ≈40,3 млн грн |
Важливе уточнення: агрегатор у цьому показнику може враховувати суми закупівель, які не завжди тотожні фактично сплаченій сумі договорів. Тому 40,3 млн грн не варто подавати як точну суму коштів, уже перерахованих компанії.
Але структура замовників очевидна: основний публічний ринок «Мастильного Альянсу» — саме комунальні підприємства Хмельницького.
У 2024 році тендери майже зрівнялись із річним оборотом
У 2024 році «Мастильний Альянс» показав 19,4 млн грн доходу.
А обсяг його тендерних продажів за цей же рік агрегатор оцінює у 16,61 млн грн.
Ці цифри не можна математично прирівнювати через різницю між методиками обліку, але масштаб показовий: публічний сектор став одним із головних каналів збуту компанії.
І саме в цей період у низці великих закупівель міських КП бачимо дуже низьку конкуренцію.
Тендер на 1,7 млн: конкурент попередив про обмеження — і не прийшов
Один із найбільш показових прикладів — закупівля «Спецкомунтрансу» UA-2024-12-19-011660-a.
Очікувана вартість:
1,7 млн грн.
До завершення прийому пропозицій потенційний учасник звернувся до замовника із вимогою прибрати умову щодо обов'язкового підтвердження сертифікації торгової марки у системі ACEA.
Автор звернення прямо назвав її такою, що створює «дискримінаційні умови» та обмежує конкуренцію.
«Спецкомунтранс» вимогу не прибрав. Підприємство відповіло, що у переліку ACEA зареєстровано понад 100 торгових марок, а тому умова, на його думку, не є дискримінаційною.
У результаті в реєстрі пропозицій залишився:
один учасник — «Мастильний Альянс».
Він запропонував 1,65 млн грн і отримав договір.
У специфікації цієї закупівлі вже прямо присутня продукція Sunoco:
Sunoco Ultra API SP 10W-40 та Sunoco Heavy Duty Synto HPD 5W-30.
Сам «Мастильний Альянс» подавав серед тендерних документів лист про дилерство, ліцензію ACEA та паспорти Sunoco.
В інших тендерах конкуренція теж мінімальна
Наприклад, «Хмельницьктеплокомуненерго» у квітні 2024 року закуповувало моторну оливу «Аріан Ультрагаз» на 1,397 млн грн.
У закупівлі був лише один учасник — «Мастильний Альянс».
У березні 2026 року «Електротранс» проводив закупівлю мастил із очікуваною вартістю 1 875 690 грн.
Договір уклали на 1 871 721 грн.
Економія — лише 0,21%.
Коли один постачальник системно отримує замовлення від кількох КП одного міста, а потенційні учасники окремо скаржаться на технічні умови закупівель, питання до реальної конкуренції виглядають цілком логічними.
Сімейний бізнес теж різко нарощує доходи
Бізнесовий ріст відображається і в декларації Віктора Симчишина.
За 2025 рік його дружина Ольга задекларувала:
5,859 млн грн підприємницького доходу;
678 тис. грн зарплати від «САН ОЙЛ-ЗАХІД»;
5,395 млн грн від продажу нерухомості;
1,323 млн грн від продажу рухомого майна.
Сам Віктор офіційно працює комерційним директором «САН ОЙЛ-ЗАХІД».
При цьому в декларації Віктора за 2025 рік у розділі «Корпоративні права» зазначено, що об'єкти відсутні.
А актуальний ЄДР сьогодні показує його дружину Ольгу 100% власницею та кінцевою бенефіціарною власницею «САН ОЙЛ-ЗАХІД».
Це ще одна невідповідність відкритих даних, яка потребує пояснення.
Що тут насправді приховано
У цій історії не знайдено доказів, що «Мастильний Альянс» належить Симчишиним.
Немає підтверджень, що його власники Юлія Шафінська чи Сергій Чоботаєв напряму пов’язані з Віктором або Олександром Симчишиними.
Так само немає доказів, що тендерні кошти, отримані «Мастильним Альянсом» від міських підприємств, перераховувалися безпосередньо членам сім'ї Симчишиних.
Але є підтверджений логічний ряд.
Віктор Симчишин багато років працює на ринку мастил і ще у 2020 році керував продажами в дистриб'ютора Sunoco.
Його дружина створює власну компанію у тому ж сегменті.
Через два місяці ця компанія отримує склад від «Мастильного Альянсу».
Ще через два місяці — прямий дистриб'юторський контракт Sunoco із планом закупівель понад 10 млн грн.
У перший повний рік роботи оборот сімейної компанії зростає з 339 тис. до 12,73 млн грн.
Компанія, яка дала їй склад на старті й залишається партнером тієї ж мережі Sunoco, паралельно стає одним із постійних постачальників мастил комунальним підприємствам Хмельницького.
Значна частина великих закупівель проходить при дуже слабкій конкуренції або взагалі з одним учасником.
Саме цей зв'язок і є головним у цій історії.
Чи є це просто нормальними відносинами між двома партнерами одного дистриб'юторського ринку — чи межа між сімейним бізнесом і великим постачальником комунальних підприємств значно тонша, ніж показують реєстри?
