І я досі не знаю, ким хочу стати коли виросту.
Напевно, я повинна сказати що мене це тривожить. Але мені так дивно спокійно і тихо всередині. За останні декілька років я ніколи не почувала себе так розслаблено.
Останні три роки я працювала. На різних посадах, по 12 і по 8 годин. Може час вже зупинитися? Подумати а чого ж я все таки хочу.
Але я не знаю чого я хочу. Хочу створити власну справу, але не знаю чим можу допомогти людям, хочу жити в сільській місцевості, вирощувати фрукти і овочі, але кайфую від темпу міста. Хочу жити біля моря, або далеко-далеко в горах.
Можливо я колись буду читати цей текст і сміятися. Тоді я надіюсь ти щаслива і в тебе все вийшло.