кімната починала темніти
коли у вікно билися голки
а десь там, - клен і жвава осінь
каштани хтось подумки збирав
крутилися голови, у виборі морів
коли не йшли сновидіння мені
згадки з минулого
що проросли довгими гілками
небезпек та сонця пеленами
освітлений на глибині
із-за стекол шелеста вітрів
під великі очертання лиць
Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.
Описується мрійлива подорож у далекі гори за океан, де панує атмосфера свободи і єдності. Вогнище символізує тепло і затишок, а танець без слів відображає глибокі емоції та зв'язок між людьми. Головним є те, що для щастя потрібна лише людина з музикою в душі
У вірші йдеться про трансформацію почуттів, де герої відмовляються від страждань і обирають любов і тепло. Проте, незважаючи на це, вони відчувають, що темрява все ж наближається, і їхній шлях веде до невідомості.
За 3 роки змішаного навчання(онлайн/офлайн) я побачив всі недоліки нашої освіти піднялися, як підводні гори (навіть не камені).
Пам’ять — як зірка: зникає, але ще світить. І ми, мов комети, мчимо в тумані вчорашніх левад, шукаючи те, що вже не співає, але ще живе в нас. До порогу — крізь нескінченність.
Echo-сервер приймає з'єднання та повертає повідомлення клієнту. Клієнт підключається до сервера, надсилає повідомлення та отримує відповідь.
За 3 роки змішаного навчання(онлайн/офлайн) я побачив всі недоліки нашої освіти піднялися, як підводні гори (навіть не камені).
Пам’ять — як зірка: зникає, але ще світить. І ми, мов комети, мчимо в тумані вчорашніх левад, шукаючи те, що вже не співає, але ще живе в нас. До порогу — крізь нескінченність.
Echo-сервер приймає з'єднання та повертає повідомлення клієнту. Клієнт підключається до сервера, надсилає повідомлення та отримує відповідь.
