кімната починала темніти
коли у вікно билися голки
а десь там, - клен і жвава осінь
каштани хтось подумки збирав
крутилися голови, у виборі морів
коли не йшли сновидіння мені
згадки з минулого
що проросли довгими гілками
небезпек та сонця пеленами
освітлений на глибині
із-за стекол шелеста вітрів
під великі очертання лиць
У цьому вірші звертаються до річки, яка символізує спогади, емоції та переживання. Розповідають про своє каяття та любов, яка переплітається з болем і втратами. Річка стає свідком його почуттів, а також місцем, де зберігаються незавершені листи та думки
У вірші автор висловлює своє захоплення світом і його красою. Він вітає світло, яке приносить радість і надію, підкреслюючи важливість кожного моменту. У рядках згадуються чотирнадцять всадників, які символізують нові можливості та зміни, пов'язані з досягненням повноліття.
Вірш передає глибокі почуття любові та ніжності, які відчуває ліричний герой. Він описує простирадло, яке пахне коханою людиною, символізуючи близькість і інтимність. Долоня коханої є для нього невідомою, але цінною, що підкреслює силу почуттів.
П’єр Бель унікальний мислитель. Він чи не найвідоміший філософ-кальвініст. Але Белю не пощастило, бо він жив в епоху Короля-сонця, котрий в 1685 році відмінив Нантський едикт (саме сей закон ґарантував свободу віросповідання для французьких протестантів в період 1598-1685 рр.).
П’єр Бель унікальний мислитель. Він чи не найвідоміший філософ-кальвініст. Але Белю не пощастило, бо він жив в епоху Короля-сонця, котрий в 1685 році відмінив Нантський едикт (саме сей закон ґарантував свободу віросповідання для французьких протестантів в період 1598-1685 рр.).
