Скандинавська мітологія стала корінням безлічі мотивів, які згодом були використані авторами задля творення казок, а також присутні й у сучасній творчості не лише скандинавських митців.
Пропоную розглянути кілька найвідоміших прикладів перетворення мітологічних мотивів на казкові. Наприклад, усім відома казка «Снігова королева» Ганса Крістіана Андерсена. (Її образ прямо перегукується з мітологічними уявленнями про стихії як живі істоти. У скандинавських віруваннях зима персоніфікувалась у постаті таких божеств, як Скаді - богині холоду, гір і полювання. У казці ця ідея трансформується: холод стає не лише природним явищем, а й символом емоційної відчуженості, здатної «заморозити» людське серце. Таким чином, мітологічна сила природи переходить у психологічну площину. Проте абсолютна тотожність між Скаді та королевою не доведена, вона лишається на рівні припущень, попри безперечну схожіть багатьох аспектів персонажів.)
Інший твір Ганса Крістіана Андерсена, «Русалонька», так само має яскраво виражене мітологічне підґрунтя. (У північному фольклорі морські істоти - подібні до русалок або ніксів(але це не були конкретно русалки, а наближені до них істоти, узагальнений образ водяних створінь) - часто уособлювали небезпечну межу між світами: водним і людським. У казці ця ідея зберігається, але набуває трагічного звучання: героїня змушена обирати між двома світами, жертвуючи власною природою. Це відображає давнє уявлення про те, що перехід між світами завжди має свою ціну.)
Схожа логіка «оживленої природи» простежується і в «Дюймовочці», де крихітна героїня взаємодіє з тваринами та істотами, які поводяться як люди. (Це перегукується з вірою в ельфи та інших духів природи, що населяють ліси, поля і квіти. У мітології кожен природний елемент мав свого духа, і казка фактично відтворює цей світ у зменшеному, більш доброзичливому вигляді.)
Проте не варто забувати й про народні казки: У народних казках, таких як «Три козли Брусе»,ще чіткіше проявляється зв’язок із міфами. (Троль під мостом — це типовий представник тролі, істот, які в міфології мешкали в горах, печерах або на межах світів. Сам міст тут не випадковий: у міфологічному мисленні це символ переходу між безпечним і небезпечним простором. Конфлікт із тролем у казці є спрощеним відображенням вічної боротьби людини з хаотичними силами природи.)
Подібний мотив боротьби з хаосом втілюється і в казках про велетнів, що походять від образів йотуни. У міфах йотуни уособлюють первісні сили - лід, гори, дикість - і протистоять богам. У казках ця боротьба спрощується: замість богів виступає звичайний герой, який перемагає велетня не стільки силою, скільки розумом, що підкреслює цінність людської кмітливості. Мітологічним прикладом такого сюжету може стати знаменита «Старша Едда» та «Молодша Едда», яка дала поштовх та мітологічне підґрунтя творцям, а ідея скандинавського Рагнарьоку справила значний вплив на світову культуру, літературу й мистецтво, ставши архетипом кінця світу, який не є остаточним знищенням. Опосередковано він вплинув навіть на творчість Дж. Толкіна, К. Льюїса, Н. Геймана та інших письменників, що працюють у жанрі епічного, міського, міфологічного фентезі й епічної прози.
Джерела для подальшого дослідження:
1. https://www.britannica.com/art/fairy
2. https://www.vikingtimes.co.uk/norse-mythology/trolls-in-norse-mythology/
