Це Вікторія Модеста британська співачка, авторка пісень, артистка, креативний директор і модель, що народилась в Латвії за 4 роки до розпаду срср. Зараз вона представниця ери моди та культури, яка демонструє важливість прийняття різноманітності людей з усіма типами зовнішності в суспільство.
А це невідомий солдат другої світової, який втратив руки, ноги, слух та можливість говорити. Його, як і багато інших військових з інвалідністю, влада закрила у нелюдських умовах вмирати на фінляндському острові Валаам, який з 1940 року окупований радянським союзом. Інших людей вивозили в степи Казахстану і розстрілювали, бо “в срср інвалідів немає!”
Ця різниця у трохи більше ніж півстоліття показує як після розпаду срср, свідомість суспільства стала змінюватися, і більшість людей зрозуміли важливість включення осіб з інвалідністю у суспільство та надання їм прав та можливостей.
В Україні з 2022 року щодня можна побачити все більше і більше людей на милицях в наслідок поранення, як серед військових, так і цивільних. З кожним днем їх кількість збільшується. Життя цих людей значно ускладнюється, починаючи від пристосування до нових умов та закінчуючи доступністю життя в країні, в наслідок чого вони починають сильно залежати від допомоги інших.
В Україні залишається упереджене ставлення до людей з інвалідністю, хоча потрібно активно нормалізовувати відношення суспільства до рівня тієї норми, якою вважається різний колір очей чи волосся. Це відноситься як і до зневажливого погляду з думкою “сам погодився чи знав на що йшов”, і до спроб наполегливої допомоги чи гіперопіки, коли людина робить більше ніж в неї попросили — це призводить як і до роздратування, так і до формування у людини з інвалідністю думок що їй всі винні та можна нічого не робити.
Важливо, щоб люди з інвалідністю мали можливість реалізувати свій потенціал повною мірою.
Також необхідно розуміти, що кожна людина з інвалідністю має свої потреби та обмеження. Допомога потрібна тільки тоді, коли вона дійсно потрібна і коли людина з інвалідністю сама про це просить. Не варто намагатися допомагати, якщо це не є необхідним, оскільки це може викликати незручність та роздратування. Бо емпатія це двосторонній процес.
Люди, які користуються протезами чи колісними кріслами, розуміють, що це значно впливає на їхнє життя. Вони стають менш автономними та залежать від допомоги інших навіть у таких простих речах, як пересування та перевдягання. Це може викликати почуття безпорадності та депресії, іноді бували випадки самогубства. Проте, підтримка лікарів, родичів та оточення, відвідування психолога можуть допомогти зменшити дискомфорт та налаштуватися на тяжку роботу з опанування техніки використання протеза та пристосування до нових реалій.
Пристосування до життя з протезом може бути складним і тривалим процесом, особливо в перший час після ампутації. Для успішної адаптації до протезування важливо практикуватись в користуванні протезом і займатись фізичною реабілітацією. Також допомагає залучення до спеціальних груп підтримки, де люди з ампутацією можуть обговорювати свої проблеми та ділитись досвідом з іншими людьми, які пережили подібне.
Протез може просто на просто не надітися одразу ж, бо нога набрякла через порушення кровообігу, через те що людина багато вчора ходила або навіть із-за випитого пива. Для деяких людей, які вперше користуються протезом, може виникнути відчуття "фантомного болю" - болі у тому місці, де раніше була кінцівка. Це може бути дуже неприємним та впливати на якість життя. У такому випадку важливо звернутися до лікаря, який може рекомендувати ліки або інші методи зменшення болю.
Для успішної адаптації до протезування важливо практикуватись в користуванні протезом і займатись фізичною реабілітацією.
Забезпечення доступності життя для людей з інвалідністю включає ряд заходів, що мають на меті створення сприятливого середовища для їх повноцінного функціонування. Серед таких заходів можна виділити доступ до безбар'єрного середовища, яке охоплює належне обладнання житла, пандуси, підйомники та інші засоби для зручного пересування. Також це створення умов для того, щоб була можливість здобути якісну освіту та зайнятість, займатися спортом та іншими видами дозвілля.
Питанням з доступністю середовища активно займається громадська організація “безбар’єрність”. Вони працювали над частиною щодо інклюзивності та безбар’єрності при оновлених Державних будівельних норм. Нещодавно розробили Альбом безбар’єрних рішень, який на прикладах та ілюстраціях показує реалізацію доступності й адаптації публічних просторів до різних людей. Якщо використовувати запропоновані рішення на будівництві чи ремонтних роботах це не буде дуже дорого і збільшить доступність цих місць.
Узагалі, люди з інвалідністю повинні мати можливість вести повноцінне життя, нарівні з іншими людьми, тому необхідно створювати умови, які забезпечують рівні можливості та допомагати пристосовуватися до нових умов життя, а також підтримувати їх психологічно.
В Україні протезування безплатне для постраждалих від війни. Але держава не завжди покриває повністю вартість. З 2014 року в Україні збільшилась кількість компаній та фондів, що займаються протезуванням. Серед них — Реабілітаційний центр "Незламні" та Superhumans Center, в яких людям не лише встановлюють протези і їх виготовляють, а і також займаються фізичною та психологічною реабілітацією. У першому центрі з початку повномасштабного вторгнення пролікували більше ніж 11 тисяч поранених, серед яких 350 це діти. Другий заснований у 2022 році й відкриється у квітні 2023, але вже встиг зробити декілька складних операцій.
Також є українські компанії які займаються саме виготовленням сучасних біонетичних протезів. Найвідоміша з них - Esper Bionics. Стартап який увійшов до топ-200 найкращих винаходів за версією журналу Time 2022 року. Вони займаються розробкою роботизованого протеза руки. Він має сенсори для зчитування м'язової активності та передає дані до хмари. З часом протез адаптується до користувача та навчається передбачати рухи власника що часто повторюються.
Можна згадати про Allbionics - це інший український стартап, який займається створенням біопротезів. Компанія відкрила запит на безплатне надання протезів та планує допомогти щонайменше 150 українцям за рік. Versi Bionics - ще один український стартап, який активно працює над створенням та тестуванням мінімально життєздатної версії свого біопротеза та шукає інвесторів для подальшого розвитку проєкту.
Повернемось до Вікторії Модести. Вона стала символом того, що протези можуть бути не тільки корисними, але й красивими. У своїх виступах Вікторія використовує протезовану ногу як елемент свого образу та вираження своєї ідентичності.
Розробкою займалася "Alternative Limb Project", це компанія, яка створює унікальні протези, що дозволяють клієнтам виражати свою ідентичність та індивідуальність через дизайн і форму. Їхні протези були використані в кіно та фотосесіях, а також на подіумі модних показів. На відміну від звичайних, які допомагають людям повернути свою фізичну незалежність, в цих — ідея полягає в тому, що, перетворюючи протези на експресивні аксесуари, що можуть допомогти користувачам показати себе. Вони також можуть поставити під сумнів уявлення про нормальність людського тіла і допомогти усунути стигматизацію.
Отже, сучасне протезування показує, що технології можуть допомогти не тільки у забезпеченні фізичної незалежності, але й у сприянні культурному розмаїттю та вираженні індивідуальності кожної людини.
