Мотоцикли, то мотоцикли. Утримався від жвавого обговорення (публічного) переймання деякими нашими підрозділами російської тактики використання мото (в найбільш прямому сенсі слова) піхоти. Хоча може і дарма, адже це вже невід'ємна частина тактики.
росіяни щільно вбудували використання легкого "одноразового" транспорту для штурмів та логістики в першому ешелоні. Це не новинка нинішньої кампанії, попередня літня кампанія теж була позначена такою особливістю.
Розглянемо в контексті наступу росіян, які протискаються між Покровською агломерацією і Костянтинівкою (і не тільки).
Але дам ще деякі узагальнення. Використання мотоштурмовиків (як і піших) для росіян обумовлене наявністю ресурсу для цього. Вони готові миритися із супутніми втратами.
Не маю статистики скільки саме мотоштурмів "розмотали", а скільки мали успіх. Та й однозначний успіх і провал речі дискусійні та відносні. Питання в тому дає це результат чи ні.
Якщо із 5 груп завдання виконає одна і так кожен раз, то імовірно для противника це прийнятно. Чи прийнятно для нас? Побачимо як будуть впроваджувати. Для росіян використання мотогруп уже є частиною більш комплексної організації штурмових дій.
Швидкість руху мотопідарів висока. Дронарі та артилерія мають менше часу на реакцію. При виявленні пішої групи цей час більший. Піша група має менше шансів "проскочити" якщо її виявили, особливо якщо працює не в рамках комплексного штурму з купою відволікаючих факторів, а окремо.
Але сам по собі цей "винахід" важить мало. Справа в тому, що це таке собі вістря, вершина айсбергу. За успішним просуванням противника з участю мотоциклетних штурмових груп стоять великі технічні, тактичні, організаційні зусилля. Технології та вміння їх застосувати.
До прикладу у вас завдання вибити противника з позицій. Пішим порядком через поле десь в районі Новооленівки чи Олександрополя - це повільне і довге зближення під обстрілами і з контролем ворожих дронів. Натомість мотогрупа може подолати цю відстань швидше. Але вона теж під прицілом. Її майже завжди виявляють за кілька км від лінії зіткнення.
Тут в дію вступають дві сили. Ворожі дронарі, яких у противника багато і різних. Часто дуже вправних. І ворожий РЕБ, який бореться з нашими дронарями. З нами)
Щоб не розтікатися довгим поясненням, сформулюю так: ворог бере під контроль нашу логістику за допомогою дронів та інших засобів ураження з підтримкою цих самих дронів. А також активно обстрілює наші передові позиції. Відповідно наша піхота мусить сидіти під землею, а наші дронарі змушені працювати в складних умовах. Передній край частково позбавляється логістики (як мінімум вона дуже ускладнена і ризикована), та й пілотам теж стало дуже складно її проводити. Відповідно концентрація в роботі закономірно падає. І от поки піхота не висовує носа, ворожий РЕБ намагається душити наші борти, а ми не встигаємо покривати всі запити на розвідку і ураження через концентрацію ворожих зусиль та інтенсивний тиск великим ресурсом, завдання цієї групи мотопідарів швидко просунутися місцевістю і заскочити на чергову позицію.
Так, для боротьби з ворожими штурмами потрібен ресурс і організація його застосування. Не лише реагування дронарів на спалахи і штурми, але й постійне патрулювання дронами всіх маршрутів, лісосмуг та інших місць, через які пролягає шлях особового складу ворога.
Противник таке патрулювання здійснює і воно приносить йому успіх у вигляді послаблення нашої логістики, а отже, і розм'якшення оборони на тій чи іншій ділянці. Це одна з проблем, які зробили питанням часу відхід з ділянки в районі Олександрополя.
Концентрація та інтенсивність. Так я б описав те, що робить противник. "Книжкові" канони типу зосередження мотострілецького батальйону на 1 км в місці прориву, помножені на застосування технологій і тактики, яка урахувала досвід попередніх кампаній.
З нашим ресурсом просто не виходить повноцінно знищувати всі мотогрупи, які хоча з втратами, але здійснюють свої наскоки і просуваються далі. Тож стоїть питання що з цим робити. Як їх зупинити.
Як на мене, відповідь не у тому, щоб вбити всіх мотопідарів. Треба знищувати ті компоненти, які допомагають їм просуватися. Потрібно атакувати ворожих пілотів, зробивши це однією з головних задач цієї кампанії для нас.
До речі, в цьому напрямку вже певні рішення. Командування внесло зміни в систему балів за ураження. Тепер ворожі пілоти значно зросли в "ціні". Попри всі недоліки системи та й загальної концепції балів, рішення загалом правильне.
Потрібно вибивати логістику, мідлстрайк повинен бути масовий. Ми можемо підірвати здатність противника наступати з часом, знищуючи піхоту, але поки орудує маса їхніх екіпажів БПЛА з величезним ресурсом, ми не зможемо виконати цю задачу.
Не дарма свого часу хуйло представив доктрину, за якою російська армія повинна бути напічкана дронарями і дронами. Ми бачимо послідовне виконання цієї задачі. І те, як вони борються з нашими пілотами. Ми ж маємо знищити їхніх.
Як тільки цю проблему вдасться вирішити, думаю, якість реагування на наскоки, швидкі й повільні, буде рости. І там, де будуть штурми, "йобликів" стане більше. І мотопідарів, перетворених в мотойобликів, також.
Дякую за увагу. Подякувати за матеріал можна наступним чином:
http://send.monobank.ua/jar/4mxJwUTytv
https://buymeacoffee.com/solonko1648
Або підписатися тут: http://t.me/silukr
