Серія фільмів під назвою "Назад у майбутнє", була зрежисована Робертом Земіксом та Бобом Гейлом у 1985 році. На той момент ще не популярної франшизи, знялися усі відомі нам сьогодні актори Майкл Дж. Фокс, Кристофер Ллойд, Ліа Томпсон та інші, які нещодавно у 2023 році зібралися разом, щоб відсвяткувати 38-річчя "Назад у майбутнє" - кіно яке вже стало справжньою класикою. Трилогія залишається досі популярною серед науко-фантастичного жанру, якщо не найкращою. Рейтинг на IMDb 8.5, неодноразове обговорення фільмів від глядачів та кінокритиків, створення цікавих теорій, говорить нам, що фанати не забули про історію Марті Макфлая та його друга науковця Еметта Брауна, а досі шанують, та передивляються не один раз, особливо під час новорічних свят.
Фільм розповідає нам про історію підлітка Марті Макфлая, який живе в Каліфорнії в 1985 році. Він зустрічається зі своїм другом науковцем на прізвисько Док - вчений який вирішує потрапити у минуле за допомогою створеної ним машини часу. Але події розгортаються не за планом, і замість нього в 1955 рік відправляється Марті, який під час своєї подорожі повинен переконатися, щоб його батьки закохалися в один одного, інакше він не зможе повернутися назад у майбутнє. Наступні два фільми розповідають нам ту саму історію з тими самими героями, але змінюються події, роки, від майбутнього 2015 до 1885 в епоху ковбоїв.
Сюжет не прісний, він насичений різноманітними лініями, нетиповими героями, у кожного з яких, є свої причини для тих чи інших дій, переживань. Багато речей є логічними, навіть науково обґрунтованими, як приклад "парадокс дідуся", подорож у майбутнє, яка є теоретично можливою за теорією відносності Альберта Ейнштейна, а також зміна заданої шкали часу шляхом зміни минулих подій. Цікаво, що є передбачення в "Back to the future" в другій частині у 2015 році, які зрештою справдились, наприклад : відеозв'язок, поява біометричної ідентифікації, розвиток технологій що ми носимо, ті ж смартгодинники, фітнес-трекери, та окуляри доповненої реальності.
Однак поговоримо про проблеми трилогії : у фільмі головний герой також подорожує назад у часі. Згідно з наявними теоріями, це неможливо, що робить кіно науково неточним. Однією з теорій Дока у фільмі, полягає в тому, що якщо ти потрапляєш у майбутнє, і зустрічаєш свою версію, то ці дії спричинять зупинку простору-часу і, таким чином, призведуть до кінця Всесвіту. Але це не є правдою, тому що наше "я" в майбутньому буде готове до зустрічі з нами, бо воно вже зустріло себе на своїй шкалі часу. Не можна не згадати про те, що людина має певний імунітет який сформувався в її середовищі, та адаптувався до поточних років. Якщо вона потрапляє в іншу епоху, роки, тоді їй доведеться тяжко впоратися з недугами, та захворюваннями минулих років, або в гіршому випадку з майбутніми невивченими хворобами. Можливо, людині вдасться протистояти цьому, завдяки вакцині, або підхопивши легку форму, але при цьому можна випадково перенести віруси, сучасні хвороби такі як лихоманка Ебола, чи навіть чуму, в минуле, в якому люди не знали навіть як вакцинуватися від неї, бо вона була дуже рідкісна. Про подібну ситуацію, описує Конні Вілліс у своєму науково-технічному романі "Книга судного дня".
Мені сподобались відносини між всіма персонажами в цій історії. Особливо між Марті Макфлаєм та Емметом Брауном. Спостерігаючи за фільмом, я дивувалася наскільки вони в більшості випадків здорові, не токсичні, побудовані на сильному емоційному зв'язку та прихильності. Окремо хочеться виділити лінію між Емметом Брауном і Кларою Клейтон. Може здатися, що ця героїня тільки заважала пригодам для наших головних персонажів, але я поясню навіщо взагалі додали цю лінію. Вона потрібна для того, щоб розкрити героя Брауна, показати, що навіть дивному вченому потрібна приземлена любов. Ми можемо побачити, як він не надав цьому жодного значення, помітно це тоді, коли Марті вперше розповідає про неї. Чоловік відмахується від можливості любовних стосунків, натомість повертаючись у своє звичне існування вченого, якого цікавлять питання всесвітнього масштабу, та формули які не зможуть зрозуміти "звичайні люди". Так сталося, що він все одно зустрів цю жінку, і в нього вдарила стріла купідона. Док почав поводитися дурнувато, посміхаючись в усі 32 зуби, та не зробив би більшість речей, як під час закоханості. Вся його поведінка, була схожа на кожну людину в реальному житті, яка відчула симпатію. Потім, двоє людей почали зустрічатися, проводити час разом, танцюючи на святкуванні, сидячи під зоряним небом. Споглядаючи разом в телескоп, у Клари та Еммета знайшлися спільні теми, захоплення французьким письменником Жуль Верном, та врешті решт вони усамітнились один з одним. Марті почав помічати його дивну поведінку, зрозумів ситуацію, та намагався умовити дотримуватися плану повернення в майбутнє. Чоловік не міг так просто заперечити свої почуття, але він старався придушити їх, що зрештою вдалося. Страждання, біль, спустошеність через любов - все це показали в "Назад у майбутнє 3". Такі почуття добре відображаються в епізоді, коли він сидів в барі та думав про Клару, обмірковував з іншими чоловіками що було між ними, і ми можемо відчути печаль його історії кохання.
Акторська гра на високому рівні, можна повірити на слово кожному з акторського складу. Просто дивуєшся, наскільки класно зіграли Майкл Дж. Фокс та Кристофер Ллойд. Буквально дует, який випромінює неймовірну енергетику знаходячись у будь-якому кадрі. Музика теж запам'яталась надовго. Тема "The power of love" влучно була підібрана до сцени, коли Марті приїжджав до школи на своєму скутері. Ще одна знаменита пісня грає, коли в першому фільмі Марті Макфлай бере ініціативу у свої руки, щоб зіграти "Jonny B. Goode". Можна дивитися на цей момент незліченну кількість, і з кожним захоплюватися тим, як актор постарався зіграти на музичному інструменті, і який настрій створювала ця композиція під час всього виступу хлопця. Режисер Роберт Земікс вдало вибрав декорації, різноманітні локації, де головні та другорядні герої можуть потрапляти у пригоди, створив правильну атмосферу кіно та передав дух тієї епохи - 1985 років або як ще їх називають "золотих вісімдесятих", і торкнувся 1955 років тобто "благословенних п'ятдесятих". Мало того, він повернув нас в 1885 рік, в час панування ковбоїв, кіно було просякнуто вестерном та похідними мотивами, красиво показано всю останню подорож наших напарників, до повернення в майбутнє.
Останніми словами, я просто хочу сказати подяку всім людям, які старалися над фільмами. Це величезна робота, навіть колосальна, залишити після себе спадок, який досі не вмер, а продовжує жити, та дає приклад майбутньому кіно в жанрі фантастики, або усім жанрам які існують. Кожен знайде своє в цій історії, тут підіймається багато тем, які знайдуть відгук у кожній віковій категорії. Тут поєднання багатьох жанрів, пригоди, наукова фантастика, комедія, мелодрама, і всі вони переплітаються одне з одним, створюючи всю цю трилогію. Я ставлю тверду
10/10.
Ps. Цей текст живе своїм життям, плюс мінус рік. Можу рекомендувати дивитися взимку на свята чи після них
