Ще до знайомства зі мною, Владислав не від великого розуму вирішив зробити саморекламу у Tinder. Напевно чув ту відому success story якоїсь HR-ки.
Я зі своїм колишнім, тим, який був до ВладФедчука, теж познайомилась через дейтинг-додаток, але ми трошки розумніші були за Владислава і шукали щирі рівні зносини на Badoo. Усім відомо, що у Tinder так собі репутація, коли мова заходить про щирість та зацікавленість потенційних половинок.
Завдяки Tinder та взаємним лайкам Владислав нажив собі проблем, бо вподобані ним дівчата сприймали прямолінійно взаємну симпатію і справедливо вважали, що він хоче запросити їх на побачення, щоб подарувати себе та свій бізнес.
Так Владислав Федчук познайомився із дівчиною, яка була його вірним SMM-менеджером впродовж 4! Років.
Я сприймаю знайомство зі своїм колишнім випадком долі. Тобто мені здається, що ми познайомились на усе життя і це знайомство щось для нас обох значить. Це не перебільшення.
Коли він прийшов до мене додому, він сказав, що він наче прийшов до себе додому в Баку. Він відмітив, що там у нього була (можливо і є) така сама лійка, щоб поливати вазони.
Коли я прийшла до нього додому, я побачила, що у нас однакові полотенця і щітки у ванній кімнаті. У нього на «робочому» столі лежав його паспорт, я запитала чи можна подивитись, і він мені дозволив. Можливо там був і закордонний, я вже не пам’ятаю чи багато прогорнула сторінок. Мені здалось я бачила як багато у нього в паспорті штампів про в’їзд-виїзд.
Деякі історії з його життя були майже ідентичними до історій з життя мого попереднього чоловіка. У них обох був дуже близький друг, який помер. Той мій, який ще попередній, був родом з Дніпра. Друг цього колишнього, який помер, теж був з Дніпра.
У нас були схожі історії про рідних братів, і загалом ми добре розуміли одне одного.
На першому побаченні він надухався і був розстібнутий. Це був грудень, було холодно, але він гарячий і морозу не відчував. Коли ми чекали зелене світло на пішохідному переході, він запитав в мене типу «Подобається?» І показав на шию, маючи на увазі парфум. Я понюхала, він мені дійсно сподобався.
Ми розійшлись, але я запропонувала йому допомогти вивезти його речі з орендованої хати (він був не в країні), він погодився і надіслав мені поштою свої ключі. З усіх його речей я лишила собі флакон від того парфума і періодично пшикала їм вдома. Не від ностальгії, просто мені дійсно подобався той запах.
Я була в короткій «шубі» і у джинсах на першому побаченні, ми мали зустрітись біля парку Шевченка, але він чомусь вийшов з метро не на Університеті, а на Театральній. Ми багато ходили, я розповіла йому коротко про свій попередній досвід стосунків. Я спитала його чи готовий він зі мною сходити в гей-клуб, він зізнався, що взагалі боїться геїв. Боїться, що вони його зґвалтують. Він навіть сказав, що намагається завчасно переходити дорогу, щоб не наштовхнутись на геїв. Він НЕ гомофобний, він душка.
Ми йшли у сторону скляного мосту Кличка і він раптом посунув свої руки до моєї попи. Я не зрозуміла, бо ми знайомі 20 хвилин і загалом я такого підходу не підтримую. Дозволу на розпуск рук не було, ми навіть не обговорювали нічого, що б натякало на швидку неминучу близькість. Ми реально тільки познайомились і він мені подобався на той момент лише візуально. У нього був гарний голос, глибокий, він сам здавався мені гарячим, але…
Коли я ще жила із подругами, я користувалась Badoo, але не від свого імені. Одна з подруг була цнотлива, у неї до того часу не було стосунків із чоловіками, не було стосунків взагалі. Вона приваблива, вона самостійна, вона впевнена і вона розумна. Вона була старостою в універі, вона була президентом ліцею, в якому навчалась, вона закінчила музичну школу, грала на фортепіано і співала. Вона звикла співати і зі сцени також. Але у неї було складне дитинство, розлучені батьки, потім примус до відвідування церкви, і вона ділилась зі мною тим, що декілька разів її запрошували на побачення, до неї проявляли увагу, але вона нічого не відчувала до тих хлопців. Вони її не зачаровували і не зацікавлювали. У неї не було братів, лише сестри та подруги, що теж, напевно, ставало на заваді до побудови стосунків.
Я тоді іронічно ставилась і до сайтів знайомств, і до дейтинг-додатків. Я завжди це сприймала як розвагу на просто поржать, бо неможливо знайти щось розумне у дейтингу. Дейтинг-додатки – це помийка, смітник. Туди приходять лише люди, неспроможні до спілкування. І тому вона дозволяла мені від її імені відповідати хлопцям, які її вподобували, і так ми тижні півтора щоденно збирались ввечері після роботи або на кухні, або у мене в кімнаті, щоб разом погиготіти. Бо ці спілкування були без перебільшення дивовижні.
Вона зрештою знайшла собі симпатію і здійснила задумане.
Після того минуло роки півтора-два, я вже півроку як жила сама. Це був грудень і ми з подругою-колегою поїхали на море, на Кіпр. У нас не було мети саме покупатись, просто на той період були дешеві квитки, хотілось кудись поїхать і тому ми вирішили не упускати цей чудовий шанс.
Ввечері на балконі під бокальчик білого вина, вона сказала, що їй потрібний хлопець і треба реєструватись на Badoo. Я тоді теж була вже деякий час сама і мені було по-приколу разом з нею потикати кандидатів, але вже від свого імені. Потикать наудачу.
І так впродовж тижня я познайомилась із Фуадом, який дуже сильно наполягав на нашому знайомстві офлайн, і мені так сильно подобалось його ім’я і його зовнішність, що я реально погодилась із ним зустрітись.
Я такого раніше ніколи не робила, бо це взагалі-то небезпечно, але зі спілкування мені здавалось, що він вартий довіри. Він змусив мене надіслати йому аудіоповідомлення, щоб він оцінив мій голос. Потім він запропонував мені зустрітись на обід, але я не зрозуміла навіщо нам обід, я не хотіла підриватись посеред дня, була не дуже вдала погода. Коротше кажучи, мені не настільки свербіло, щоб бігти до нього, відкинувши усе.
І все, ми один раз зустрілись і нам цього виявилось достатньо, щоб зрозуміти одне одного.
Мій попередній був одружений. Він сам до мене підійшов і запропонував сходити на побачення. Коли я погодилась, я ще не була впевнена, що він одружений. Якось ми разом йшли після роботи і він зізнався, що у нього є дружина і це факт. Я на той час давно і довго була сама після перших стосунків і я не хотіла кохання і душевної близькості. Мені дуже потрібний був секс, бо я по своєму тілу відчувала, що мені це просто потрібно для здоров’я. Мені було все одно, чи є в нього дружина чи немає: я – самотня, я нікому не зраджую і не перетинаю ніяких червоних ліній. Він одружений, це він зраджує, тобто це його мають хвилювати наслідки його дій.
Я подумала спершу, що напевно його дружина вагітна, інакше навіщо йому шукати секс на стороні.
Він розповів мені, що їхній шлюб перейшов у категорію «відкриті стосунки», його дружина прагне мати стосунки з дівчиною і не хоче сексу із ним. Тобто вони живуть разом, вони у шлюбі, носять обручки, але вона з ним не спить і його не хоче, бо в неї є жінка.
Він розповідав мені, що у них був секс втрьох, і що підчас тріо його дружина забороняла йому цілуватись із другою жінкою з ревнощів, йому можна було лише працювати членом. Я не знаю подробиць їхнього сексу втрьох, можливо йому було дозволено і щось іще.
Він казав, що йому довелось пити енергетики, щоб у його член вистояв на двох жінок. Мені це здалось ненормальним: навіщо мати секс втрьох, якщо твого збудження на нього не вистачає? Ти ж не хочеш сексу втрьох. Тебе ґвалтують?
Коли я про все це дізналась, його дружина перестала для мене існувати, бо я сприймала її як блювоту та гній. Я наполягала на тому, щоб він пішов від неї до мене, бо я кохатиму його.
Ми розійшлись, він сказав мені: «Знайди собі хорошого хлопця». За 3 місяці я знайшла Фуада на Badoo.
Коли ми познайомились із Владиславом, я ще продовжувала спілкуватись з Фуадом. Ми на той час жили в різних країнах, і по ньому не було зрозуміло, чого він від мене хоче. Я знаю, що він був до мене прив’язаний, але мені здавалось, що він боїться стосунків і він неодноразово мене відштовхував, розходився зі мною.
Ми встигли аж два тижні пожити разом після початку війни, і це співжиття було комфортним. Він ходив декілька разів ввечері-вночі зустрічатись із друзями без мене, і потім повертався додому і це було так, наче ми давно одружені. Ми встигли і посваритись, але загалом мені із ним було добре. Він довго перед сном щось розповідав, я його не слухала, тільки гладила. Він дзвонив в Apple подрочити співробітника техпідтримки. Я не знала, що так можна, і що це настільки доступна розвага.
Я навіть змогла доручити йому опікуватись моєю шиншилою. Він спершу не хотів його торкатись і брати на руки, бо «він його розчавить».
Ми планували весілля і народження дітей. Він казав, що повезе мене народжувати в USA і що він хоче, щоб народилась донька. Я жалілась йому, що мені не подобається мій нульовий розмір грудей і він обіцяв подарувати мені сіськи. Я вірю, що він би це реально зробив.
Владислав не вірив, що я у ті стосунки не повернусь. Мені це не подобається, я не оцінила його підхід, бо він унило всосував із власної ініціативи. Штоб забрать собі дєвочьку, треба показати їй, що цінуєш її більше за її колишнього. А Владислав не хотів вписуватись, просто їбав мені своїм тупим убогим ниттям мозок.
Моя мама розповідала мені, що вона саме обрала мого тата як найвдалішого кандидата для одруження з-поміж трьох. Другий був лікар і у нього або в його родини була квартира в арці на Хрещатику. В самому центрі. Ким був третій я не знаю і не питала.
Колись у мене було інтернет-кохання. Мені було років 12, я вела щоденник-блог і на тому ж сайті вела спільноту із дизайнами для щоденників. Я опановувала Photoshop і робила типу повноцінний дизайн сторінки. Там можна було додати аж 20 аватарів, було прийнято писати закріплений пост-вітання, де усі обов’язково додавали банер, який там називався «епіграф», також можна було зробити кастомний фон, зображення розділювачів, головне фото, по-моєму колір тексту або кольори тексту. Моя спільнота з дизайнами, які я робила, була дуже успішна і тривалий час трималась у топі сайту в розділі «найпопулярніші спільноти». Завдяки ній я познайомилась із декількома користувачами, які потім стали моїми друзями-по-листуванню і з якими я спілкувалась і поза тим сайтом.
Це був не LiveJournal, але його я теж намагалась вести. На LiveJournal я читала блоги, де викладали уроки по фотошопу, там ще був блог, з якого я втупу копіювала дизайни. Так навчилась робити деякі ефекти і навіть gif-и.
Я познайомилась з хлопцем Ромою під нікнеймом Citrus., він сказав, що живе в Естонії. Ми спілкувались аж рік, можливо і трошки довше, саме так, ніби були закохані одне в одного і у нас були стосунки. Він писав мені усякі ніжності, завжди писав перший, після тривалої відсутності обов’язково казав, що сумував і це спілкування нарешті наче вдихнути повітря. Не пам’ятаю що пішло не так і як скатилось наше «кохання», але скінчилось усе тим, що він написав мені: «Вибач, я – дівчинка».
Я не знаю чи це була правда, але я не наполягала на зворотньому. По-моєму він жодного разу не надсилав мені свої фото.
Я познайомилась із хлопцем Антоном, в якого було дуже гарне справжнє прізвище: Пятигорський. Він був моїм «клієнтом» по спільноті з дизайнами, одягався у мої дизайн-витвори. Він зізнався мені, що він гей і ми періодично обговорювали хлопця, в якого він був закоханий. Я не пам’ятаю, чи були вони у стосунках, чи він просто захоплювався тим хлопцем із безпечної відстані. Об’єкт його закоханості звали Паша і у Паші були білі вії. У нього було майже абсолютно біле волосся. Вони обоє були доволі привабливі обличчям, цей Антон був рудий, аж наче червоний.
Мені було 15 років, він мене запитав у Вконтакте: «коли ти вперше поцілувалась?». У мене на той час ще не було стосунків, і я не дуже прагнула їх мати, бо я не любила близькість. Мені не подобалось, коли мене торкаються, я не хотіла цілуватись. Я відповіла, що ніколи, у мене не було першого поцілунка.
Він називав мене на прізвище. Йому подобалось моє прізвище і періодично він починав наші розмови саме з «Парахонько, привіт». У мене складне прізвище і воно непривабливе, у нього не закладено позитивних образів чи простих асоціацій.
Ми багато говорили, обговорювали різне, спілкувались напевно пару років. Довго. Я не пам’ятаю чому та навіщо, але я якось запитала у нього дуже конкретно: «ми – друзі?». Він відповів мені «ні, ми знайомі». Я видалила його з друзів і ми більше не розмовляли. Ніколи. Ніхто не просив пробачення і ми більше ніде не перетнулись.
Владислав дуже схожий на мого тата в деталях. Коли ми познайомились я про них не знала і дізналась вже аж тоді, коли була впевнена, що ми у стосунках.
Наприклад у них однакова група крові, і це не найрозповюдженіша група крові та резус-фактор. Вони обоє Водолії, але з різних фаз. У їхніх життях та їхніх характерах є щось подібне.
Коли я була дитиною в нас був чорний кіт на ім’я Кузя. Я точно знаю, що я їздила на тому бідному Кузі верхи як на коні, і що він декілька разів або періодично був потикнутий мордою в свої екскременти за те, що гадив у спальнях, а не у свій туалет. Кузя був кіт з яйцями і мені казали, що він помер від того, що після бійки з іншими котами у нього почалась інфекція. Я не пам’ятаю як він помирав, я цього не бачила. В моїй пам’яті навіть немає яскравої плями, яка б означала, що «Кузі більше немає».
Після нього у нас була киця, дуже гарна, попелясто-сірого кольору. Ми повертались додому після гостювання у родичів, я, мама і тато. Йшов дощ і десь дорогою до нас прибилось котеня-киця. Мій тато зазвичай холодно ставився до котів, але цю кицю ми просто з вулиці взяли додому. Вона була дуже гарна, можливо породиста. Вона гуляла по нашому заборі, він був дерев’яний і на нього було легко видертись.
Якось вона пропала і мама сказала мені, що її, напевно, вкрали. Я вірила у це з 7 до 22 років. Тоді мама зізналась мені, що ту кицю збила машина, і її буквально розмазало по асфальті. Моїй мамі і моєму братові довелось її захоронити.
Щоб я не сильно засмучувалась від зникнення тієї красуні, мама швидко принесла додому інше котеня, теж кицю. Вона казала, що купила її у жінки в переході. Ця киця не була породиста, але коли виросла, вона стала королівською кицькою. У неї була дуже гарна морда, гарна шерсть, гарні лапки і пухнастий хвіст. Мій тато назвав її Маруха, і ми всі без зайвих думок так її і називали. Кошка-Марушка. Вона прожила небагато, як для киці. Щось типу 14 років.
Тоді помер наш пес, до якого вона дуже звикла і у неї, здавалось, почалась депресія. Можливо вона просто по-справжньому постаріла.
Ми з мамою ходили в ларьок купувати корм, на дверях того ларька вивісили оголошення про те, що у дворі за такою-то адресою біля багатоповерхівок вивелось 6 котенят. Ми погодились, що можемо взяти собі додому котеня, пішли за адресою з оголошення і я обрала з того виводка найкволішого найсумнішого котика. Я несла його додому в руках, загорнувши в куртку, і він мені її обісрав – дуже перелякався.
Важливо те, що у мене був секс лише з тими, з ким я мала довготривалі стосунки. Тобто в мене було 4 партнери, з яких Владислав останній.
Усі мої хлопці-мужчини-чоловіки були з чистими членами та яєчками. Дотримувались гігієни і регулярно перевірялись на венеричні.
Цілувалась я лише з тими, з ким у мене був секс. Тобто за усе життя мій рот торкнувся лише 4-х чоловіків.
У мене ніколи не було стосунків з жінками, ні серйозних, ні жартома: я не люблю жінок, вони мені психологічно не підходять. Будь-яка жінка бачить в мені чоловіка, та жінка, яка прагне стати для мене чоловіком, мені не підходить, бо не має пеніса. Я люблю чоловічі статтеві органи. У мене були гарні чисті чоловіки і я насолоджувалась їхніми тілами.
Коли я була у перших стосунках, це у 10,11 класі та на першому курсі університету, мій хлопець по-перше був дуже уважний до мене, а по-друге вмів мене розважати. Ми з ним багато курили траву з трубки у нього вдома. Він навчив мене як це правильно робити і я завжди досягала потрібного ефекту. Ми ніколи не курили щось сумне, мені жодного разу не було погано. Я не знаю як йому вдавалось так обирати, але йому таки вдавалось. Ми не займались сексом накурені. Не знаю чому, але я задоволена, що це так.
Одного разу, лише одного разу, я з ним перекурила. Ми були на його дачі в глуші. Нам там доводилось 40 хвилин ходити до сільского магазину по продукти, і доводилось ходити до колодязя по воду. Тоді мені здавалось, що я бачу себе у дзеркалі і та я, яка була в дзеркалі, теж мене бачить. Мене це дуже злякало. Мій хлопець вчив мене, що по накурці треба бути активним і тому ми або щось робили, або кудись виходили. Тоді ми вирішили пройтись у магазин. Дорогою мені здавалось, що ми не повернемось на дачу, бо її підпалять сусіди. Я не знаю чому, мені здавалось, що вони про нас поганої думки.
За той час, що ми були на дачі, ми не з ким не перетинались із сусідів, до нас ніхто не заходив зробити зауваження і таке інше. Я не знаю чим був спровокований такий мій острах.
Коли ми дійшли до магазину, я не хотіла у нього заходити, бо була накурена. Мій хлопець тоді скомандував мені почекати його на дорозі біля кущів, але я вчепилась у нього і благала не залишати мене одну, настільки мені було незрозуміло страшно.
Зрештою ми зайшли в магазин разом, він обирав воду, а я дивилась у холодильники з морозивом. Я боялась побачити своє відображення у склі і знов відчути, що воно мене теж бачить.
Ми були втрьох: я, мій хлопець і його найкращий друг. Ми пішли «бомбіть аптєкі». Малось на увазі, що ми купимо у декількох аптеках те, що нам було потрібно. Нам був потрібний сироп від кашлю та грейпфрутовий сік.
Коли ми усе купили, ми поїхали знов у село, там сіли на автобусній зупинці і прийняли в себе увесь той сироп від кашлю залпом і запили його грейпфрутовим соком. Сік пришвидшує дію і допомагає травленню.
Ефект був дивний, я його навіть погано пам’ятаю. В голові все таке було наче троїлось і вібрувало. Я не пам’ятаю як це впливало на настрій, сильно веселіше або сильно сумніше не стало. Ми душевно прогулялись до дачі, дорогою декілька разів зупинялись полежати в траві у полі, грілись на сонечку, обіймались. Мій хлопець тоді мене попередив, що після такого тріпу член не стоятиме декілька днів підряд від чого я була дуже засмучена.
Другий раз, коли ми їли той сироп, тусівка була більш активна, я перед тим від великого бажання з’їла два чи три солодкі пончики в глазурі і з наповнювачами, і від усього разом мене знудило. Дивовижним було те, що через той сироп блювота була на смак як м’ятна цукерка. Вона була солодка і ледь не смачна. Я тоді зізналась своєму хлопцеві, що можу проковтнути її назад. Гидкості, гіркості, кислоти від блювоти і самого процесу вивороту шлунка не було взагалі.
Він був поруч, коли я блювала і ледь не одразу після того мене ніжно та глибоко засосав. Я не встигла почистити зубів.
Він часто ставив мені засоси, в тому числі на видних місцях, на шиї. Наступний мій теж таке собі дозволяв і мені це було особливо незручно, бо ми працювали разом і всі в офісі бачили на моїй шиї сліди. Доводилось носити гольфи з високим горлом або кутатись у шалик.
Перший хлопець провів мене також в МДМА та у кислотний тріп.
Досвід із МДМА найгірший. Можливо він не дуже вдало розрахував дозу або мій організм не сприймає цей вид речовини. Але я не зрозуміла взагалі навіщо мені це було потрібне і який у цьому кайф. Кажуть типу усе стає яскравим і смачним, класно їбатись під екстезі. У мене такого не було. Кольори не змінились, не було ніяких візуалів, я їла чорний хліб, я відчувала менше смаку, а не більше.
Однією з побочок є скрежетання зубів, у мене воно з’явилось. Я стерла зубами своєму хлопцеві футболку. Я жувала її біля ворота і вкінці-кінців вона у тому місці просто продерлась.
Ми спробували секс, але я була перезбуджена, була аж занадто волога і через це я відчувала менше ніж зазвичай. Мені було майже усе одно чи є він в мені, чи ні.
Я помітила, що у мене відключилось критичне мислення, але я це помітила. Тобто у якусь мить я зловила себе на тому, що вірю кожному його слову настільки, що якщо він скаже, що ковдра, під якою я лежу, зі скла – я не піддам це жодному сумніву.
У мене були дуже розширені зіниці, коли додому повернулась з роботи його мама. Ми обоє привітались із нею і навіть ще якийсь час при ній сиділи на дивані, дивились телевізор і щось обговорювали.
Потім він вирішив провести мене додому, він майже щоразу після нашої зустрічі проводив мене додому, тож це було стандартно. Дорогою я пожалілась йому, що мені страшно самій заходити, бо у мене широкі зіниці. Було пізно і він не хотів цього робити, але все одно пішов зі мною до мене в гості.
Мені тоді пощастило, бо у нас вдома вже були гості і мої батьки були зайняті, тож небагато уваги змогли нам приділити і ми швидко промайнули до мене в кімнату. Моїх зіниць не помітив і мій старший брат, і вони ніколи, жодного разу не питали мене про той день і про той мій стан. Очевидно від був занадто нормальним.
Вночі, коли я лишилась сама, на мене напав відходняк. Очевидно МДМА щось виїло з мого організму і на мене напав лютий страх. Абсолютно безпідставний страх про усе: що мене не люблять, що я помру, що мене виженуть з дома, що будинок згодить або станеться якесь нещастя. Мій страх йшов вглиб мене і більшою мірою був зосереджений саме на тому, що мене ніхто не любить і я самотня.
Ще за деякий час після того мій хлопець запропонував мені марку. Він попередив мене, що це буде дуже тривала подорож, і на це треба виділити час. Як мінімум 12 годин.
Зазвичай ми не ночували разом, таке ставалось лише пару разів, коли ми були вдома. Щоб провести разом і дні, і ночі, нам треба було кудись поїхати. Але заради марки він знайшов де мене перетримати.
Це був лютий місяць, приблизно середина, у мене в той день дуже сильно боліла голова. Я прийшла до нього вже аж надвечір і ми спершу ще дивились якесь кіно. На мій великий подив, після того, як я всосала марку, у мене швидко минув головний біль.
Далі почалось цікаве, бо мені здавалось, що я бачу кожну молекулу дійсності. Тобто мені здавалось, що я бачу повітря в молекулах. Я сиділа перед столом, поклала руку під столешню. Мені здавалось, що я бачу її крізь стіл.
Ми були у квартирі, де йшов ремон. Я спробувала маркером щось намалювати на стіні, і мені здавалось, я бачу як маркер тече, але цього насправді не було помітно.
Дійсність була дуже щільною, дуже насиченою, дуже яскравою. Я майже нічого не думала, я просто дивилась у свої очі, бо мене дивувало усе, що я бачу, тим ЯК я це бачу.
Я постійно трималась рукою за свого хлопця і він від цього бісився. Я боялась його відпустити, бо мені здавалось, що якщо я перестану його відчувати, я занадто далеко полечу. Він був потрібний мені як заземлення. Він пішов пісяти в туалет, я пішла з ним і стояла поруч. Я не бачила його, я бачила лише щільний простір, складно це описати.
В тому тріпі я відчула усе своє життя правильним. Я була абсолютно вільна і щаслива у тому, що я роблю, що я обирала.
Ми не намагались цілуватись, у нас не було ніяких спроб до сексу. Я взагалі не уявляю як це можливо у тому стані і навіщо. Я дуже люблю чистий тверезий секс.
Після того у мене не було поганих наслідків, ні у тілі, ні в голові.
Я не спала дуже довго, прийшла додому і лягла спати і мала нормальний сон. Я ще деякий час бачила різнокольорові яскраві блискавки, які інколи пробігали по гранях предметів, і деякий час була дуже вражена пережитим. Але на тому і все.
Лише один раз в житті я приймала МДМА і лише раз в житті лизнула кислотну марку. Навіть не пам’ятаю яке на ній було зображення.
Після того, як ми розійшлись, я перестала навіть курити траву.
У мене був дуже глибокий депресивний стан. Одно разу я спробувала, але лише ясніше відчула свою печаль і те, наскільки штучно та відокремленно сміється моя голова. Вона сміється, але це не від щирої радості або веселощів, вона просто видає звуки, схожі на сміх. Типу рефлекторно, не знаю що це за явище.
Коли у нас був перший секс із Фуадом з Badoo, він запропонував мені спершу пихнути. Я не дуже хотіла, бо знала, що мені від того весело не буде, і я не соромилась перед ним, мені навпаки хотілось вже швидше до члена. Я трошки затягнулась, мені стало дуже сумно, здалось, що я заплачу і я потягнулась до нього за поцілунком.
У нас був секс під травою. Я не знаю які додаткові відчуття стан накурки давав йому, мій стан мені не подобався. Я половину випустила з уваги і мені місцями було складно зібратись до діла. Навіщо це потрібно? Це погіршує якість сексу, а не покращує.
Це було 2021 року, я після того не курила.
Через ВладФедчука мені довелось навіть перестати вживати алкоголь, хоча я любила випити шампанського або білого вина влітку. Взагалі мене цікавив алкоголь, він навіть сам мені декілька разів готував алкогольні коктейлі і я казала йому, що він не вміє в них витримувати пропорцію.
Якось я принесла йому вино, яке робила моя бабушка, а він відмовився від нього. Я дуже образилась, бо якого хуя? Він полоще рота будь-яким лайном.
