Люди об'єднуються і утворюють сім'ї. Слова об'єднуються і утворюють речення. Я ,як оповідач ,хотіла б розказати вам історію про сім’ю ,в якій декілька речень змогли об’єднати їх в скрутні часи.
Це був радісно -сумний день. В сім’ї Мурелі готувалось свято. День народження найстаршого сина. Йому виповнилось 18. Сьогодні його бабуся не зважаючи на власні переживання ,вирішила влаштувати святкування в сімейному колі. Мак, її син і батько Гіацинта,був проти .
-Мамо , це не найкращий час для цього?
-А коли? Коли буде той найкращий час ? Ти постійно зайнятий. От що зараз тобі заважає?
-Мабуть те що в ресторані проблеми. Що від Ксенії жодних звісток. В мене голова іншим зайнята і не налаштований я те , щоб сидіти і посміхатись як лялька.
Ксенія -це дружина Мака. На данний момент сім’ї відомо тільки те , що вона зникла . Вони подали запит у поліцію але поки ніякої нової інформації від них не було.
-Але ж Гіацинт твій син, і він потребує твоєї уваги і присутності .
-Як і наша сімейна справа. Я не хочу занедбати той спадок який ви лишили з Грімом. Ви так багато зусиль вклали в цей ресторан. Я не пробачу собі , якщо доведеться його продати.
-Тобто , а пропуск дня народження власного первістка ти собі пробачити зможеш.
- Це ти хочеш святкувати його саме сьогодні. Можна зробити свято в якийсь інший день.
- В який ? Він скоро поступить в коледж і поїде з дому .
-Може те і на краще .
Мак знизав плечима, провів великим і вказівним пальцями по підборіддю. Показуючи Айстрі що на цьому він поставив крапку. І все подальші розмови будуть безглузді.
Айстру ж звісно це не зупинить. З неї почалась ця сім’я . І тепер вона оберігає те що від неї лишилось . Вона бачила , як розвиваються відносини між її сином і онуком. І це не перша подібна розмова про те що він має більше уваги приділяти Гіацинту. Доречі онуків в неї четверо. Так , Мак виявився плодовитим парубком. А Ксенія , його дружина , наскільки кохала що погодилась на чотирьох. В них народилось троє хлопців і одна дівчинка. Почнемо з найменшої. Лілія едина дівчинка в сім’ї .Тому отримувала найбільше уваги і любові . Вона ще мала але вже дуже кмітлива. Швидко зрозуміла як можна маніпулювати братами й батьками. А поводилась вона неначе кицька , яка дозволяє всім іншим жити в одному просторі з нею. Найменшим серед хлопців був Ірис. Йому дістався розум матері . Він гарно вчиться в школі і має напрочуд холодне мислення. Він мабуть єдиний хто не попадається на маніпуляції Лілії . Тому заслужив таку собі “повагу в її очах”.На пару років старшим був Нарцис .На щастя його ім'я не повпливало не характер. Він не був самозакоханим покидьком, а доволі уважною і чуйною людиною. Мак не те щоб любив його більше , але принаймні він його не розчаровував.
Найстаршим з хлопців був Гіацинт, про якого і йшла мова. Через надмірні сподівання батька Гіацинт був зламаною дитиною. Мак знецінив його існування .” Для чого приділяти увагу , якщо немає результату”. І як Гіацинт потім не старався , не міг відновити свого становища у сім’ї. І історія яка сталася вчора остаточно добила його.
Коли сім’я зрозуміла що Ксенія зникла . Мак зібрав сімейну нараду. На якій розповів не прописане правило їхньої сім’ї. “В скрутні часи. Коли Мурелі зіштоахуються з проблемами. І є загроза втратити голову сім’ї . Обирається новий голова з нащадків попереднього. “ І вчора Мак повідомив хто стане спадкоємцем. Він обрав Нарциса. Лілія не роздивлялась так як вона ще зовсім мала. Сину який і так його розчарував , Мак не міг передати все у спадок . Ірис був ще юний , занадто юний , хоча і розумний. А от Нарцис .Мак вважав що він впорається. Так що вибір для нього був очевидний . Він передав більшу частину своїх повноважень Нарцису. Гіацинт був розчавлений. Знову , знову не він. За що батько так його знеціює? Бо він не має магічний сил ? Чи не не такий розумний як Ірис ? Чим Нарцис кращий за нього? Ці питання не лишали в спокої думки Гіацинта . Головою він розумів що в цьому відношенні Нарцис не винуватий , але заздрість , злість і образа з’їдали його серце. Відношення між братами і так були не дуже гарними, так цим рішенням Мак тільки підлив олійки в вогонь ворожнечі який розпалювався між ними.
Повертаючись до сьогодення , діти були вже в школі . Останні дні перед літніми канікулами. Вони , ходили на уроки, гуляли на дворі під час перерви. Ділились планами на літо і обмінювались контактами для зв’язку.
Нарцис з однокласникам сиділи на подвір’ї школи за столиком , обідали. Тут одна з його однокласниць побачила Гіацинта, який у самотності сидів за сусіднім столиком.
-Нарцис , дивись . Там твій брат . Не хочеш ,запросити його до нас пообідати .
- Він не захоче .
-Не хочеш так і скажи . Я сама . “-Гіацинте , сідай до нас ? Тут є місце . “
Гіацинт підняв голову . Але побачивши Нарцисса тот час відвернувся . А згодом піднявся і пересів подалі від них.
-Ну от , я ж казав .
- Ви з ним що посварились?
-Та ні . Просто я йому не подобаюсь.
Нарцис доїв свій шматок піци і пішов у клас .
Тим часом Мак дістався до роботи . Ресторанчик ще був зачинений. З персоналу нікого не було. Він пройшов у свій кабінет. Здається тут він бачив її останній раз. Ксенія зайшла до нього на роботу щоб поговорити . А він знову її проігнорував. Мак, сів за свій стіл, запустив комп’ютер. Таблички застрибали не екрані. Поставки , відходи , калькуляції. Він уважно передивлявся кожну цифру. Тому навіть підскочив , коли задзвонив його телефон. На екрані був невідомий номер.
-Ксенія , це ти ?
-Ні , містере Мурелі . Це офіцер Джейн Рікман. Я маю повідомити вам новини що до вашої дружини. Ви б не могли приїхати в відділок.
-Що за новини?
-Я все розповім вам на місці. Якщо можливо , візьміть з собою когось з родичів.
Мак подивився на годинник. Через сорок хвилин мають закінчитись уроки в Нарциса.
-Я буду приблизно через годину.
-До зустрічі містере Мурелі.
Мак швидко набрав номер сина. В нього як раз закінчувалась перерва. Нарцис зайшовши в клас після обіду , приліг на парту. Сон не давав йому спокою. Тому він не спав майже дві ночі. Думки плутались. Нічого не хотілось крім того , щоб сон виявився тільки сном. З такого стану його вивів телефонний дзвінок.
-Так батьку , ні я не спав. Голос? Просто мовчав довго. Що ти хотів ? Поїхати з тобою. Так добре . Тільки іншим скажу. Але чому ? Вони мають право знати! Добре , ти маєш рацію . Після уроків на парковці . Я чекатиму.
Нарцис поклав слухавку. Нарешті якась інформація про маму. Хоч би вона виявилась живою. І сон залишився тільки сном. Учні поступово заповнили клас . Продзвенів дзвоник і розпочався урок.
Мак сидів в машині перебираючи пальцями по керму. Зважаючи на історію їх сім’ї зникнення одного з членів родини не предвіщало нічого доброго. Так вони з Ксенією не ладнали останнім часом . Так вони тимчасово роз'їхались . Але від цього вона не перестала бути його дружиною.
У віконце машини постукали . Дверцята відкрились і в машину сів Нарцис .
-Про що ти так глибоко замислився .
-Про цукерки блін! Звісно про маму .
-Батько не зривайся на мені. Я не Гіацинт . Терпіти не буду .
Мак завів машину, Нарцис пристебнувся і вони поїхали до відділку. Дорогою обидва Мурелі мовчали. Кожний заглибився у власні думки. Припаркувавши машину вони зайшли в будівлю.
Мак підійшов до рецепції і назвав ім’я офіцера яка їх запросила . Дівчина у формі підняла слухавку і через пару хвилин до них вийшла дівчина .
-Я детектив Дербін. Проходьте за мною.
Мак з Нарцисом пішли слідом за нею . Вона завела їх в кімнату яка була облаштована для перемовин.
-Сідайте . Я маю для вас погані новини . Ми знайшли тіло . За описом воно дуже схоже на вашу дружину . Ви маєте його упізнати.
Серце Мака пропустило пару ударів . В кімнаті неначе закінчилось повітря . Або просто він забув як дихати .
-Цього не може бути. Ні . - в Нарциса був стан не менш шокований . - Та ну ні . Це не вона .
- Будемо сподіватись . Але вам все ж таки варто подивитись на тіло . Спустимось в морг.
Нарцис підтримуючи батька ,допоміг йому піднятись на ноги . Пройшовши по коридору спустились на два поверхи в підвал де і був морг.
Масивні сталеві двері відчинилися. В ніздрі вдарив сильний хімічний запах. Чоловік в халаті який сидів за столом підвівся і підійшов до тих хто ввійшов. Детектив кивнула , і він відкрив одну з дверцят. Потім потягнув за ручку і висунувся стіл з тілом , яке було накрите полотном . Пару секунд почекавши він відкинув полотно з обличчя.
Мак заплакав. Він з дитинства цього не робив. Думав мабуть що вже й не зможе . Але тихі скупі сльози катились по його щоках. Вони сковзили вниз і губились в борідці.
-Це вона . Це Ксенія . - його голос був надривним. Він підійшов і взяв її руку в свої. Холодні пальці ніяк не хотіли зігріватись від його рук.
-Так це мама. -Голос Нарциса був тихим і неначе скрегіт. Відчай і розпач здавлювали його горло. Йому в очі кинулись не природнього кольору вени на її шиїї .
Детектив кивнула і чоловік в халаті знову накрив тіло Ксенії полотном і сховав назад в холодильник . Мурелі і детектив повернулись у кімнату . Мак трохи опанувавши себе перестав плакати.
-Ваша дружина мала якісь захворювання?
-Та наче ні.
-А чи приймала якісь ліки ?
-Ні ! Мама була здоровою молодою жінкою. Яка не мала проблем зі здоров'ям.
-Тоді досить дивно. Що як ви кажете “молода, здорова жінка “ . Померла серед вулиці від того що в неї перестало битись серце.
- Це офіційна причина смерті ? Ви перевіряли її на токсини? Може її отруїли?
-Я розумію. У вас багато питань. У нас теж . Поки буде проведено розслідування. Як тільки буде можливо ми віддамо тіло вашої дружини для поховання. Ну і звісно мені треба буде поспілкуватися з усіма членами родини як найшвидше. Це можливо?
- Так. Зараз всі вже вдома. Так що зможете опитати всіх разом.
- Це добре. Тоді не будемо втрачати часу. Ми можемо поїхати на вашій машині. Бо оформленя службової займе певний час.
-Так звісно.
Всі троє вийшли на подвір’я і сіли в машину Мака. Коли вони під’їхали до їхнього будинку , всі Мурелі вийшли на подвір'я, окрім Гіацинта . Мак і детектив першими зайшли в будинок. Айстра навіть не встигла спитати що трапилось. Мак тільки кинув вслід.
-Всі за мною .
Вони зайшли і розмістились у вітальні . Мак суворим голосом запитав.
-Де Гіацинт ?
-Він нагорі . Ти можеш пояснити що тут відбувається , хто ця жінка ?
-Це детектив мамо. Вони знайшли її!
-Щось я не бачу радості на твоєму обличчі.
Тут вже і Гіацинт спустився вниз до всіх.
-Ми власне знайшли її тіло . Ваш син і онук підтвердили що це саме вона .
-Боже. Присвята діва Марія. Бідна дівчинка . І за що їй все це.?
Гіацинт осунувся і обпершись об стіну сів на підлогу . Він запустив руки в волосся і почав за нього тягнути. Неначе біль від цього зменшить біль від утрати.
-Я вже поговорила з вашим сином і онуком . Тепер я хочу поговорити з вами і іншими дітьми. Можливо комусь з вас вона могла розповісти щось важливе. Прошу вас нічого не приховувати. Будь-яка інформація може допомогти слідству.
- Як вона померла ? Її вбили ?
Голос донісся від сходів . Гіацинт пустим поглядом дивився на детектива .
-Поки що офіційна версія зупинка серця. Але ми поки не з’ясували в наслідок чого це відбулося .
Нарцис заглиблений в себе нібі промовив”Ви і не з’ясуєте “ . В його пам’яті відновився той сон який він бачив напередодні маминого зникнення.
Ксенія спокійно йшла стежкою від порталу який допомагав магам переноситись у магічний світ. Їй були потрібні інгредієнти для зілля яке б допомагало Нарцису краще спати. Він не розказував їй про сни. Так що вона вона вважала що а нього просто безсоння. Ксенія навіть не дивилась навкруги. Вона стільки разів ходила цією стежкою що знала кожен кущик , кожне деревце яке попадалось їй по дорозі. Вона не думала , і не очікувала що саме тут її очікує небезпека.
Від великого дерева відєдналась тінь . Вона як серпанок повзла по землі. Наздогнавши Ксенію вона сформувалась у чоловічий образ який був у чорному костюмі з каптуром. Нарцис не бачив його обличчя. Зате він бачив мамине. Воно було перелякане. Вона хотіла було бігти але чоловік в чорному щось шикнув крізь зуби і Ксенія завмерла . Сталевий холодний голос розлився навкруги.
-Ну ось я і знайшов тебе. Довго ж ти ховалася . Але тепер вся сила моя .
Він приклав руку до шиї Ксенії . Як би вона могла то б кричала . Пурпурова енергія перетікала від неї до руки нападника і губилася в його пітьмі . Через декілька секунд це припинилось .
-І що це все що в тебе є ? Не може бути ! Ти ж нащадок сильного роду. Це не може бути все ! Хіба що ти вже передала частину своїх сил. Діти. Вони успадкували їх. Один з них точно.
Чоловік страхітливо засміявся .
-Ти підписала їм смертний вирок.
Він стиснув руку і останні краплини сили разом з життям покинули тіло Ксенії. На її шиї з’явились ті самі вени на які звернув увагу Нарцис , коли був у морзі.
На цьому сон завжди закінчувався. І тепер Нарцис зрозумів чому .
Гіацинт підірвався з місця . Підскочив до Нарциса і почав кричати.
- Ти маєш все розповісти , все що ти бачив !
Всі перевели погляди на них .
-Ти бачив як вона помирає! Ти маєш все розказати!
- Синку , про що він?
-Уявлення не маю .
Нарцис знизав плечима. Що-що а свої сновидіння він не міг і не хотів пояснювати саме зараз.
-Не бреши!!! Ти сам мені тієї ночі сказав що з мамою сталося щось жахливе . Ти все бачив !
Гіацинт не вгамувався. Його очі були шалені.
-Я нічого не знаю . Я був з тобою у кімнаті . Як я міг щось бачити?
-Гіацинте , заспокойся . Не роби хибних висновків і не плутай пані детектива , своєю маячнею.
- Але батьку! Я кажу правду ! Чому ти знову мені не віриш?!
-Ти не при собі . Іди в свою кімнату . Бабуся принесе тобі заспокійливе.
- Нарцис сам тієї ночі мені все розповів . Він бачив уві сні як загинула мама. Тому ми тобі і подзвонили!
-Коли ви дзвонили, ти сам мені сказав що “мами просто довго немає вдома”. Про брата ти не сказав ні слова . Не треба зараз нічого такого виконувати.
-Але батьку !
Мак закричав .
-ГЕТЬ ПІШОВ! У СВОЮ КІМНАТУ ! ЩОБ Я ТЕБЕ ЗАРАЗ НЕ БАЧИВ!!!
Всі здригнулись. Айстра встала і підійшла до Гіацинта .
-Ходімо любий, тобі треба відпочити.
Вона взяла Гіацинта під лікоть. Він в шоці не став з нею сперечатися .
Весь цей час маленька Лілія сиділа на верхніх сходах. Якщо не придивлятись то можно було її спрйяти за статую. Вона не те що не могла говорити. Вона дихати боялась. Коли Айстра підвела Гіацинта до сходів . Вона юркнула у свою кімнату . Лілія не знала що робити. Що люди роблять в таких випадках. Вона ще нікого не втрачала. Дідусь Грім помер ще до її народження. Тваринок вона не мала і серіалів не дивилась. Вона сіла на ліжко і не відриваючись вдивлялась в далеке зоряне небо .
Нарцис ні в якому разі не хотів підставляти Гіацинта в очах батька. Але він сам мав думати, де і що ,а головніше перед ким говорить . Детектив не виглядає як людина, яка вірить в сновидіння. І розказувати їй зараз про все те що наснилось , він вважав дурістю. Вона б як і батько , вирішила б що Нарцис від горя втратив розум і шукає виправдання смерті матері. В кращому випадку просто пропустили б цю інформаю повз себе. А в гіршому б , вирішили що він збожеволів і закрили б в кімнаті з м’якими стінами.
Детектив встала .
-Думаю на сьогодні достатньо. Варто продовжити завтра. Я поговорю з кожним окремо.Чекаю вас завтра з десятої ранку.
Мак встав .
- Можете мене не проводжати . Я знайду де вихід.
Вона пішла а через декілька секунд хлопнули вхідні двері. В ту ніч ніхто в будинку Мурелі не міг заснути . Кожен заглибився в свої думки. Де останній раз бачили Ксенію . Що казали .Чого не договорили або не встигли зробити.
На наступний ранок всіх зібрав на кухні аромат вафель , які робила Айстра. Всі сіли за стіл.
-Я подзвоню класним керівникам. Поясню ситуацію . Думаю всім зрозуміло що сьогодні ви до школи не йдете ?
-Так тату . - Майже хором відповіли діти. Вони були пригнічені. В Лілії були червоні очі.Айстра підштовхнула Мака і поглядом показала на дівчинку . Мак же зробив вигляд що нічого не бачить. Він чув як вона плакала всю ніч . Але так і не наважився зайти. Він не знав як може її підтримати .
Прибули вони до поліцейського відділку вчасно. Їх провели до дверей кабінету детектива яка вчора до них приїжджала. Вона тот час вийшла до них.
-Пані Айстро , почнемо з вас.
Вони зайшли в кабінет . Звісно тим хто лишився в коридорі не було чутно про що вони розмовляють. Але на обличчі Айстри коли вона виходила з кабінету , не було жодних емоцій . Наступним пішов Мак , після нього Гіацинт. Ось через нього Нарцис найбільше і напрягся . Бо він не очікував вчорашньої ситуації. І йому дуже повезло що батько вирішив не розбиратись що до чого.
Гіацинт вийшов. Він з під лоба подивився на Нарциса. В того аж мурахи пробігли по спині . І на нервах він зірвався.
-Сподіваюсь ти хоча б там не звинуватив мене у смерті мами ?
- Ах ти ж покидьок , як ти смієшь глузувати з цього.
Він накинувся на брата. І вхопив його за барки . Замахнувся щоб вдарити його.
-Не смій! -голос Мака прозвучав неначе грім.-Відпусти негайно брата і сядь на стілець!
Гіацинт через силу розкрив пальці і одежина Нарциса висковзнула крізь них. На крик вийшла детектив.
-Що тут відбувається?
-Все добре , -відповів Мак. - Хлопці просто на нервах. Самі розумієте . Нарцису , синку . Йди . Не змушуй детектива чекати.
Нарцис відступив в сторону і зайшов в кабінет детектива.
-Сідай.
Вона вказала на крісло навпроти її столу .
-Щось у вас з братом стосунки не ладнаються я дивлюсь.
- Як і в будь-якій сім'ї.
-Але не в будь-якій один одного хватають за барки.
- Ви зараз це хочете обговорити? Я думав ми будемо говорити про маму.
- Я маю скласти повну картину . А ваші стосунки з з братом є її частиною.
- Ясно. Тоді розпитайте .
- Так що це зараз було ?
- Я на нервах його спровокував. Він піддався.
-Для чого це тобі ?
- Щоб він спустив емоції. Я бачу як батько до нього ставиться . Але нічого не можу вдіяти . Нехай хоч на мені відірветься .
- А як до цього ставилась твоя мати.
- А що мама ? Вона теж людина . Вона не змогла вправити татові мозок . Тому просто намагалась компенсувати Гіацинту що могла .
-Виходить вона любила його більше за інших?
-Ні .. що ви . Мама якимось чином вміла балансувати між нами. Вона всіх любила . Але і прочухана давала всім.
-Твій тато і бабуся дали згоду щоб я поговорила з тобою і Гіацинтом без їх присутності . Тебе це не бентежить?
Нарцис відчував, як його серце стискається від образи. З одного боку, йому приємно, що старші йому довіряють, але в той самий момент ця довіра, здавалося, стала для нього важким тягарем. Чи готовий він відповісти за своє слово перед чужою людиною?
- Зовсім ні . Гіацинт вже дорослий . Вони і не могли вам заборонити його допитувати. А мені вони просто довіряють.
-Впевненості тобі не займати.
- Ну тут трошки є.
- Як думаєш, що б твоя мати сказала про вашу з Гіацинтом сварку? Вона ж вас однаково любила, правда?"
-Мама завжди підтримувала нас обох... Але я знаю, що Гіацинт завжди був для неї особливим. Я не проти цього, але... мені інше було складно
- Що саме складно ?
Детектив помітила, що Нарцис опустив погляд і стиснув кулаки.
-Ти сказав, що мама довіряла тобі. А чи ти їй щось не домовився? Може, приховував якісь проблеми або” сни”?
- Чому ви думаєте що я щось знаю? Це ж просто нічні жахіття, які повторилися через стрес. Їм немає іншого пояснення.
-Твої мама з татом сварились ?
-Так , як і в будь-якій сім'ї.
-Ти знаешь або чув про що вони сварились ?
- В загальному плані. І про Гіацинта . І про татову роботу . І про його любов до алкоголю.
- Твій тато часто п’є?
- Пив раніше . Перестав місяці три тому . А може й більше .
- А мама мала якісь шкідливі звички .?
- Я вам ще того разу сказав ,що ні .
-І неї було багато друзів ?
- Та я б не сказав що вони взагалі були. Вона товаришувала з татовими сестрами. Але не більше ніж побазікати за горнятком кави.
- Так вона була самотня ?
- А неї були ми.
На останній фразі в Нарциса здавило горло. До очей підступили сльози.
-Так незвично казати про неї а минулому часі . - він видавив цю фразу з себе . - Ви вже встановили причину смерті ?
-Розтин нічого не змінив. Все вказує на те що вона померла від зупинки серця.
-Тоді до чого ці питання ?
-Такий порядок .
-А ви з’ясували що за чорні сліди в неї на шиї були?
-Так . То тромби . Чому я і запитувала про хвороби . Клінічна картина складається дивна . У здорової жінки , кров настільки згущується в судинах шиї що утворює тромби і відступає від серця що воно перестає битись.
-Так , це доволі дивно.
-Ось і я про те . Як би я вірила в магію. Я б сказала що це вона .
��
Потік свідомості знову підняв жахливу картину яку Нарцис бачив у сні . Пурпурова енергія перетікає від мами до руки того покидька який на неї напав.Енергія тягла за собою і кров Ксенії яка згустилась настільки що створила тромби на місці переходу не взмозі бути поглиненою разом з енергією.
Детектив помітила що Нарцис заглибився у власні думки. Вона скептично ледь посміхнулась .
- Знаєш, твій брат Гіацинт розповів мені дещо... дивне. Каже, ти начебто знав, що з твоєю мамою стало щось погане, ще до того, як ми це підтвердили. Може, поясниш, як таке можливо?
Нарцис роздратовано смикнув плечима .
-Гіацинт інколи захоплюється драмою. Усі ці... сни... Він сприйняв їх надто серйозно.
-Сни, кажешь? Ну, сни ж просто вигадки нашого мозку, хіба не так? Але твій брат був переконаний, що ти бачив щось жахливе саме цієї ночі. Збіг?
-Це були просто переживання. Буває ж, що сон те показує, що турбує.
-Знаю наш розум в стрессі може робити дивні речі . І може щось підсвідоме твій розум видав у вигляді сну.
Детектив пильно на нього подивилась і продовжила .
-Ти можеш і далі заперечувати, що твої сни щось означають. Але коли твоє серце саме скаже тобі правду, наважся про це поговорити.
Нарцис відвів погляд і ледь стримуючи емоції відповів .
- Вони просто сни , Тільки сни …
На цьому допит було закінчено . З молодшими дітьми Мурелі детектив вже розмовляла в присутності дорослих. Але з виразу її обличчя Нарцис зрозумів що нічого цікавого там не обговорювалось.
