Музична автопсія #0 — Yndi Halda або “пейзажна музика”

A Song For Starlit Beaches

Построк – це не той жанр, де потрібні часті релізи та нагадування про себе бодай раз в рік. Построк є наочним прикладом до афоризму «Non multa, sed multum», адже буває так, що гурти, в яких, дасть Бог, записано лише два повноцінних релізи й, якщо Господь сьогодні милосердний, то якийсь single на додачу, але попри це, гурт має свою аудиторію, свій тираж вінілових платівок, лейбл, який цінує співпрацю з ним. Yndi Halda – це наочний приклад такого гурту, який публікує свої роботи з інтервалом в 10 років, але кожен з релізів є унікальним феноменом творчості даного проєкту, говорячи про даний гурт, ми не можемо ствердити, що обидва альбоми та сінгл написані по методичці. Очевидно, що даний гурт тримається свого стилю, але він набуває певних видозмін та надбудов, ведуться експерименти.

Ознайомлюватися із творчістю Yndi Halda – це не просто слухати музику, це процес глибокого занурення в душу даного колективу. Сьогодні і йтиме мова про душу цього колективу, можете рахувати це за таку собі «МуЗиЧнУ аУтОпСіЮ», мета якої – висвітлити суб’єктивне сприйняття з ціллю заохотити вас до ознайомлення із даним культурним феноменом построку.

Golden Threads from the Sun

Важливо розуміти, що в будь-якого гурту є своя унікальна атмосфера, свій ВаЙб, при тій умові, що він творить не заради комерційної вигоди. Це стосується не лише построкових артистів, а й музик загалом. Це зумовлено тим, що музичні автори, очевидно, видають своє власне експресивне бачення світу, а кожна людина – це є, згідно філософії, неповторний суб’єкт, із своєю унікальною сутністю, а відповідно, бачення в нього – унікальне.

Якщо ж розглядати це світосприйняття артистів з Yndi Halda, то ми можемо зауважити, що їхній музиці наявні такі ключові риси:

·       Плавність та концептуальна послідовність гармонійного руху у програшах-переходах між різними частинами одного треку, що дає змогу зберігати щільну цілісність композиції, змінювати її темп, настрій, емоційне забарвлення, не втрачаючи цілісності музичного полотна.

·       Медитативність «спокійних» частин треку, які гіпнотизують своєю простотою звуку, розміреністю та репетативністю.

·       Експресивність «голосних» частин треку, які, після «гіпнотизуючої медитації» виривають емоції з слухача й дають їм змогу вискочити із грудей у повітря, вируючи довкола, а після – розчинитися.

·       Ритмічність та різкість ударних партій, які виражаються через великий акцент на малому барабані, бочці, експериментуванні з маршовим ритмом, який ми можемо спостерігати на прикладах треків «Dash and Blast» (12:30) та «Illuminate My Heart, My Darling!» (4:38); окрім цього, ударним даного гурту характерні пульсовий, наче серцебиття, ритм та дещо приглушені удари.

·       Сонячна та жвава грайливість гітарних партій та снігопадна експресія віолончелі, яку артисти з гурту майстерно поєднують, що надає звуку певну «пейзажність», яка пронизає усе тіло слухача.

·       Голос вокаліста, в якому ми чуємо одночасне поєднання втоми, втіхи від нинішніх життєвих обставин та надію на те, що чорно-білі дні, викликані обтяжливим як кисіль обставинами, розбавляться гострими як лезо та м’якими на дотик проміннями сонця.

З вище переліченого списку ми можемо спостерігати, що в Yndi Halda наявна живість, яку ми можемо споріднити із самою концепцією життя, як в контексті живої дикої природи, так і в контексті самої людини, яка є невід’ємною частиною мозаїки всесвітнього природнього механізму.

В цьому і є суть пейзажної сторони творчої мозаїки даного гурту. Весь їхній музичний добірок – це ода мальовничій природі та драматургічний твір про зв’язок між людиною та самим концептом життя.

Under Summer

Вище згаданий концепт життя, який так активно висвітлюється творчістю групи, вартий на окремий пункт в обговоренні, адже це є основоположний елемент їхньої творчості, довкола якого виростають характерні ознаки їхнього стилю. Гурт завжди позиціонував себе, к проект, який потрібен в першу чергу самим авторам, адже через нього, вони можуть вилити свої емоції та відчуття щодо внутрішнього світу. Але окрім цього, варто розуміти, що будь-яка творчість ставить на меті достукатися до читача, розповісти йому дещо.

Враховуючи, що 3/4 дискографії гурту є німою, то повстає питання: «Як розуміти те, що мовчить?» І тут варто згадати цитатку з одного фільму з Брюсом Лі: «Не думай – відчувай». Так, з такими темпами, ми зможемо чітко окреслити власне враження, яке синтезується завдяки власному асоціативному ряду (враховуючи, що один і той ж трек гурту може сприйматися по-різному різними людьми, то виключно так і виходить). Але звертайте увагу на те, що треки в любому випадку володіють певним забарвленням, встановленим самими авторами, вони несуть певну ідею, чітко окреслений настрій, композиційну складову.

Намагатися скомпілювати ідеологію даного гурту, спираючись на обидва альбоми водночас – це складна задача, адже як відмічав учасник бенду Джеймс Велла:

Гурт виріс, як і їхня творчість, тому, перший реліз відкидати не варто, але й говорити, що Enjoy Eternal Bliss та Under Summer є подібними між собою – дуже важко.

Але навіть попри це, ми в стані порівняти та окреслити їх, вивести основну суть концепції життя, яку так намагається передати гурт у своїй творчості. Звертайте увагу на композиційність треків, на динамічні хвилі, які змінюють одна одну емоційні, які є то м’якими, ніжними й розваженими, то вибуховими, експресивними як блискавка та голосними. Це найбільш очевидна їхня риса, але вона підкреслюється на рівні усіх інструментів, адже циклічність інструментальних партій відсутня, а відповідно, наявна свобода виділення кожного з інструментів: ударні постійно урізноманітнюють свою партію, дещо змінюють її, віолончель та гітари по черзі грають як соло-партії, так і ритмічну секцію, використовують як тремоло, так і гру акордами.
Ось вам і життя в абсолюті, нема домінантів, нема одностайності, лише динаміка, особистісний розвиток кожного елементу в треках, життєві напруги та труднощі, зимові бурі емоцій, після яких наступає потеплення, розміреність, релаксація та відлига.

Enjoy Eternal Bliss

Yndi Halda – це не про окремі уривки їхніх треків, це про загальне охоплення їхнього музичного полотна, це про плавне та медитативне споглядання. Чорновий варіант для назви цієї публікації звучав якось а-ля: «Yndi Halda – roadmap до вашого блаженства». Загалом, враховуючи, що і дебютник, і сам гурт названий закликом насолоджуватися цим блаженством, то виникають думки, що первинно, вони задумували свій проект, як ключ до дверей, за якими криється кінцева мета людського суб’єкта.

І ця мета криється в доволі простому, хоч і малодоступному в контексті сучасного світі, процесі – в спогляданні κόσμου.

Їхня музика є доволі універсальною, з ними тяжко збудувати певну асоціативну фіксацію, через яку їх буде можливо слухати лише в певних обставинах. Їх 9 треків можуть бути та чудовими супутниками під час емоційного виснаження та прогулянки в дощ, так і чудовим доповненням до сонячних променів літнього дня та безтурботної прогулянки парком.

Буду відвертий, Yndi Halda – це мій улюблений проект із жанру построк, адже ознайомившись із ним, я прослухав невелику кількість матеріалу, але почув багато. Власне, це одна з причин, чому він був обраний на цей експеримент з «музичною автопсією», адже і для себе самого хотів відрефлексувати цей проект, і поділитися ним з вами. Гурт дійсно скупий на дискографію, тому, сумніваюся, що ці два посилання нижче зроблять вам життя важчим :)

Діліться відгуками! Саме завдяки вашим словам існує плюралізм думок, в якому генерується істина форма якісного та цікавого продукту.