На вулиці Миру ілюзія миру. Природі людські забаганки байдужі, бо тисячі років сонце сходить над усіма і для всіх. Всесвіт не поділяє нас на поганих та гарних, на своїх та чужих. Такий поділ роблять лише люди. Мир або війна залежить лише від людей. Світ сам по собі нейтральний і кожна людина надає йому окрас своїм внутрішнім світом, своїми думками та своїми мріями.
Хто придумав назву цієї вулиці? Напевно, цього ми не дізнаємось вже ніколи. Але це явно було після Другої світової війни. Тут на вулиці є могилка із червоною зіркою і ніяких написів про те, хто тут похований. Вони залишились для рідних безвісти зниклими, а для тутешніх мешканців – невідомими солдатами.
Колись війна привела їх сюди і залишила тут назавжди. А можливо, це були мирні мешканці – невинні жертви війни. Я впевнений, що в ті страшні часи ця вулиця не була вулицею Миру. Тоді це була вулиця Війни. Ні, звичайно, вона не мала такої офіційної назви. Вона була такою фактично. Молоді солдати прийшли сюди, щоб зупинити війну, а війна зупинила їх серця назавжди. І ті, хто вижили, вони були впевнені, що війна ніколи не повториться, що мир буде завжди. Мир буде вічно. Але, на жаль, людська пам'ять – ненадійна штука. Бо вона має здатність забувати.
Зараз біля могилки з червоною зіркою вже побудували дитячий майданчик. Так минуле і майбутнє опинилися поруч. Але життя все одно перемагає смерть. Лише якісь сімдесят вісім років тому люди зазнали величезних втрат через амбіції поодиноких людей. Люди мріяли все це закупорити в минулому. Вони так багато страждали і бажали миру. Напевно, тому і з’явилася ця вулиця Миру.
Я опинився на вулиці Миру в прифронтовому селі Запорізької області не по власній волі, а за обов’язком служби, бо тепер війна. У напівзруйнованій закинутій білій хаті тепер наш штаб.
Мабуть, мріючи про відновлення мирного життя, моя свідомість притягнула ті минулі мрії таких самих людей, як я. Бо їх мрія продовжує жити. Їх уже давно немає на цій землі, але їх мрія є. Вона закарбувалась в двох словах «вулиця Миру». І це дуже символічно. Бо навкруги війна, а на вулиці Миру – мир.
Наші думки та наші мрії мають найвищу силу, і якщо всі ми будемо думати про мир, прагнути до миру, мріяти про мир, жити миром, то пройде зовсім небагато часу і мир із назви однієї вулиці розповсюдиться на всю країну і Україна стане Країною Миру, а може навіть – Країною Мрій.
Олександр Курінський
Запорізька область
04 серпня 2023 року
