Ця душа потрапила в пекло так само, як мелодія приходить в голову.
👉 Ще коли я купував BPM: Bullets Per Minute, грав в неї, оформляв рефанд, потім знову купував, але вже зі знижкою, і знову грав, продовжуючи ці love/hate відносини, я розумів, що це віха. Віха в розвитку жанру ритм ігор, оскільки конкретно ритм шутери раніше або не робили взагалі, або ж вони виходили такими, що про них зараз ніхто вже й не згадає. А потім з’явилась BPM. З жахливими графічними рішеннями (і це при тому, що для мене графіка в іграх далеко не на першому місці), поламаним балансом, базовими ассетами з магазину та купою інших проблем, але це вже був крок вперед, крок до розвитку нового піджанру, який, хотілось би вірити, стане успішним і популярним.
👉 І ось ми вже бачимо наступний крок в вигляді Metal: Hellsinger, що теж має свої проблеми але очевидно розрахований на більш масову аудиторію та представляє знайомий по серії Doom сеттинг зовсім по-новому, зробивши ставку на саундтрек від іменитих груп та приємний геймплей без зайвого хардкору, завдяки чому дуже легко ввійти в стан потоку, в якому можна за один вечір пробігти всі 8 кругів пекла.
Нам не потрібні були слова, ми розуміли одне одного без них. Напевно, це звучить як... Кохання з першого погляду, чи не так?
✅ Сюжет – найбільш неоднозначна частина гри. Видно, що автори зробили на нього певну ставку, оскільки запросили самого Троя Бейкера для озвучки Паза – супутника головної героїні і, за сумісництвом, оповідача, який познайомить з особливостями кожного із восьми кругів пекла, розповість про особливості місцевої ієрархії та раз за разом буде висловлювати свій захват від того, яка ж крута головна героїня. До речі, про головну героїню, ніхто в пеклі не знає її імені а тому всі просто називають її Невідомою. Одного разу вона спустилась в пекло щоб забрати щось, що в неї відібрали, але на шляху до цілі втратила голос і потрапила в пастку, надовго застрягши в цьому царстві демонів та невпокоєних душ. Однак знайшовши Паза (або ж його череп) та зламавши з його допомогою магічний бар’єр, Невідома має намір повернути відібраний в неї голос, навіть якщо для цього доведеться пройти через кожне коло пекла та кинути виклик Червоній судді, що є наглядачем.
❌ Подібна історія непогано підходить грі, що повністю зосереджена на геймплеї, тим паче, що пропустити якусь інформацію дуже складно через те, що тут немає записок та іншої макулатури, розкиданої по рівням, а вся інформація подається через катсцени між рівнями, монологи Паза, та місцевий кодекс. В той же час, хоч сеттинг задається достатньо чітко, залишається купа питань, відповіді на які гравець так і не отримує, і це б не було проблемою якби історія залишалась на тому ж рівні, що і більшу частину часу – в вигляді історій про пекло та його мешканців. Однак останні два рівні дають купу інформації, що змушує переосмислити все почуте і побачене раніше, а враховуючи дуже жирний натяк на сиквел в фіналу, хотілось би бачити більш цілісну картину вигаданого світу, а не поринати в СПГС через одну тільки сцену після титрів.
Розумієте, у всього всесвіту є ритм, ну, це щось на кшталт мого пульсу! І коли я з нею, ми ніби... стаємо одним цілим. Її музика - це моя музика, а мій голос - це її голос.
✅ Геймплейно маємо Doom зразка 2016 року з домішками Eternal в якому теж будемо винищувати десятки демонів поки на фоні звучатиме метал. Основна відмінність, як нескладно здогадатися, в тому, що більшість дій треба робити в ритм. І тут варто зробити важливу ремарку, оскільки під ритмом я маю на увазі біт, а не саму мелодію тої чи іншої пісні, а тому достатньо на початку рівня вловити ритм і ніяких проблем з винищенням нечисті не буде. На відміну від BPM в грі немає моментів, коли ви не можете виконати якусь дію якщо не попадаєте в ритм (крім добивання), однак гра мотивує інакше – стрілянина в ритм збільшує множник комбо (від x1 до x16) а також серію попадань. В свою чергу множник комбо збільшує шкоду по мірі свого зростання, а також слугує своєрідним показником стилю, оскільки на x16 до музики додається ще й вокал. В той же час серія попадань дозволяє автоматично використовувати деякі перки, що відкриваються по мірі проходження гри та активуються при певній кількості попадань.
✅ В грі присутній невеликий арсен зброї, що включає Паза, меч, дробовик, парні револьвери, арбалет та серпи. Хоч зброї і небагато, але вона помітно відрізняється, так, наприклад, дробовик, револьвери та арбалет потребують перезарядки, яку можна прискорити, повторно натиснувши клавішу в ритм, Паз, незважаючи на малу шкоду, якої він завдає, здатний підтримувати множник комбо за межами бою (що, чесно кажучи, виглядає як гіммік, оскільки арени тут слідують одна за одною), а серпи повертаються на манер бумерангів.
✅ Звісно, у кожного виду зброї своя швидкість атаки, а тому її треба підлаштовувати під ритм музики. Крім цього у кожного виду зброї є й ультимативна атака, що заряджається по мірі вбивства ворогів і дозволяє змінити ситуацію на полі бою, так, наприклад, серпи створюють навколо гравця справжній вихор, а ультимейт револьверів викликає двійника Невідомої, що здатен завдавати шкоди ворогам.
✅ Окрім іншого, з Думу були запозичені добивання, що можна проводити на ворогах, у яких залишилося мало здоров’я і таким чином відновлювати своє власне, однак навіть в випадку смерті гра не закінчиться, оскільки героїня здатна воскреснути кілька разів, перед тим як доведеться починати рівень заново. Після проходження кожного рівня відкриваються спеціальні випробування, виконавши які можна отримати перки, що є місцевим аналогом рун із Дум, або ж прокачати ті, що вже є в наявності. Кількість слотів обмежена, а тому при старті кожного рівня потрібно обирати, з якою зброєю та перками Невідома відправиться на чергове коло пекла.
❌ Мінусів в грі небагато, але вони є і стосуються здебільшого ворогів, різновидів яких дуже мало, якщо не рахувати посилені версії то набереться менше десятка, схожа ситуація і з боссами, майже всі з яких виглядають однаково, хоч і мають дещо різний мувсет. Ну, і оптимізацію можна було зробити кращу, оскільки в тому ж Думі рівні були значно більші а сама гра працювала значно краще. Також для когось може стати мінусом той факт, що вся гра проходиться годин за 5 а коштує при цьому 500 гривень.
Вона сильніша за будь-кого з нас, і її пісня ще не закінчилася.
🎬 Розробникам вдалося не просто скопіювати візуал із Дума, але й створити своє власне пекло, де кожен з восьми рівнів помітно відрізняються від інших, а тому на додаток до пустельно-мертвих світів додаються льодяні рівнини, індустріальні зони та древні споруди. Хоч рівні і максимально лінійні, але вони добре запам’ятовуються і там є на що подивитись.
🔊 Що можна сказати про саундтрек в грі, який був написаний такими групами як Trivium, Dark Tranquility, System of a Down або ж Lamb of God? Звісно ж він просто чудовий, а враховуючи те, що треки створювалися конкретно для даної гри, синергія від екшену та музики під час бою тільки посилюється.
Ще один крок до розвитку ритм шутерів як окремого піджанру. Чудова робота з музикою, вдале оформлення рівнів і приємний геймплей, що заохочує ловити ритм - все це з легкістю перекриває всі наявні мінуси.
Діагноз – Highway to hell
