Як не дивно, але у цієї абсолютно мерзенної та мізантропської ідеології досі залишаються прихильники. Напевно хтось із вас бачив підлітків, які кричать «Хайль гітлер!», що є нацистським привітанням, з характерно піднятою правою рукою, або малюють свастику на стінах. Можливо, хтось із вас був таким. Чому так відбувається? Перш за все через нерозуміння самого поняття нацизму. Діти не хочуть вдаватись в деталі і не хочуть аналізувати ні злочини нацизму ні саму ідеологію. Це є неповага як до ветеранів війни, так і до тих, хто її пережили ще дітьми.
Ця ідеологія побудована на принципі «Ми все, а інші – ніщо». Одна раса/один народ возвеличується на противагу усім іншим, що не є прийнятним з моральної точки зору. Потрібно мати повагу до оточуючих. З точки зору націоналізму, нацизм не є тим, чого потребує нація та держава. Будь – які відносини з усіма іншими руйнуються, таким чином знецінюючи себе, з культурного, мовного, політичного та інших ракурсів. До того ж, в пориві божевілля, нацизм не зважає на втрати власного народу і продовжує вести агресивну політику засновану на міфологічному і спотвореному уявленні про свою расу, ідеологія спалює все і всіх, на шляху до захоплення світу.
З економічної точки зору, нацизм є доволі цікавим. Так приміром, у Нацистській Німеччині була економіка змішаного типу, частина – вільна ринкова, а частина – планова. І вона показала свою ефективність у другій світовій війні, німецькі заводи і фабрики працювали, незважаючи на тотальні бомбардування союзників, вони виробляли зброю та спорядження до самого кінця війни. Як всього цього досягнули? Завдяки вексельній системі, розробленій райхсбанком. Та все ж таки, націонал – соціалізм є неприйнятним, як і в Україні, так і у всьому світі. Для тих, хто можливо забувся про злочини нацистів, нагадаю. Голокост – геноцид єврейського народу за сам факт свого існування, 6 000 000 жертв, щось це нагадує, як московія віками винищувала нашу Україну, морила голодом і русифіковувала. Таке вона робила не лише з нами, а й з десятками інших народів, і це не якісь там балачки, це констатований факт. Після нападу на СРСР, українці зустрічали німців, як визволителів, хлібом та сіллю з радощами на очах вітали вермахт у своєму населеному пункті. Але незабаром, це змінилось розчаруванням, злиднями і терором. Вам нагадати Олександра Олеся? Олену Телігу? Видатні, але забуті письменники, що не заслуговують такого ставлення до себе. Обоє співпрацювали з ОУН, і це суттєво відображає те, як нацисти ставились до слов’ян і українців зокрема. Вам нагадати Корюківку? Колись велике селище на Чернігівщині. Тисячі спалених заживо мирних жителів просто за сам факт свого існування… Заради справедливості додам, що біля Корюківки був значний партизанський рух. Таке не можливо забувати і не можливо прощати. Німці понесли відповідальність за свої злочини, союзники бомбили їхні міста, а СРСР вселяв страх у німців. Їхня країна була розділена на 45 років. Протягом цього періоду відбувалась денацифікація Німеччини. Їм показували те, що вони накоїли і змушували усе відновлювати власними руками. Вкінці – кінців, таке перевиховання досягло значних результатів, і сьогодні у Німеччині, нацисти – звичайні маргінали.
Горезвісний план «ОСТ» у нормальних, адекватних людей може викликати лише жах, страх і паніку. І для тих, хто думає, що українцям у тому плані випала доля життя, то вони сильно помиляються. Згідно плану «ОСТ»(на основі 6 документів, що існували), як мінімум 25% українців мали бути знищені, ще 30% - депортовані за Урал, у Сибір. Приблизно 15% мали стати рабами, а інші повинні були германізуватись. На окупованих німцями територіях України та Білорусі мали б залишитись лише 14 000 000 людей, для рабства або для германізації. Ці злодії сприймали нас, як унтерменшів, себто «недолюдей». Вони вважали ці землі «другою Америкою» зі своїми індіанцями, яких можна було знищити, депортувати чи закрити у спеціальних резерваціях.
Але їхні фантазії завели їх у могилу! Зло не повинно існувати у нас! Після другої світової війни нацизм був засуджений, що є цілком справедливо, а майже усі головні керівники нацизму були на Нюрнберзькому процесі. Але нажаль, в той же час, комунізм та соціалізм проводили таку саму політику, і не були засуджені, принаймні у такому масштабі, як нацизм.
Сьогодні українців знищують, як євреїв у другій світовій. Нас бомблять, грабують і стирають з лиця землі московитські потвори, які від природи є сумішшю комунізму, нацизму та анархізму.
Цікавий факт, термін «нацист» застосовувався до появи НСДАП, як розмовне та зневажливе слово для, як вважалося, відсталого фермера чи селянина, що означало незграбну та недоладну людину, селюка. Тож, нелюди, існуйте тепер з цим.
