Війна триває, з кожним днем українське суспільство зосереджується на різних подіях, які відбуваються. Забуваються ті, хто зробили неоціненний вклад у те, щоб Україна вистояла в перші місяці повномасштабного вторгнення - героїчні оборонці Маріуполя. 17 травня 2022 року Генеральний штаб ЗСУ повідомив на своїй сторінці в фейсбук: “Утримуючи позиції на “Азовсталі”, вони не дозволили противнику перекинути угруповання чисельністю до 17 батальйонних тактичних груп (близько 20000 особового складу) на інші напрямки. Тим самим завадили реалізувати план щодо швидкого захоплення Запоріжжя, здійснити вихід на адміністративний кордон Донецької та Запорізької областей і створити умови для оточення угруповання ООС.Сковування основних сил противника навколо Маріуполя дало нам можливість підготувати та створити оборонні рубежі, на яких наші війська знаходяться і сьогодні та дають гідну відсіч агресору. Ми отримали критично необхідний час на формування резервів, перегрупування сил, отримання допомоги від партнерів.” Перший заступник міністра оборони України Олександр Павлюк в червні 2023 року повідомив: «По суті Маріуполь врятував увесь південь України. Якщо б не Маріуполь, якщо б вони не вимушені були перекинути для того, щоб не дати нам провести контрнаступальну операцію, не було б ані Миколаєва, ані Одеси, вони б вийшли на Придністров’я, з’єдналися з тим угрупуванням і Україна була б відрізана від Чорного моря повністю»
Попри те, що захисники Маріуполя зробили для України, вони вже майже два роки перебувають в російських катівнях, без належної медичної допомоги, без достатньої кількості їжі та води, без можливості зв’язку зі своїми рідними та у повній ізоляції від зовнішнього світу. Близько 1900 захисників Маріуполя, серед яких близько 700 бійців полку Азов досі в полоні. В полоні багато захисників з пораненнями, які вони отримали ще під час оборони міста. Під час теракту в ніч на 29 липня 2022 року щонайменше 130 захисників отримали поранення, близько 120 з них досі утримуються в полоні. “Спільнота Родин Оленівки” наразі зосереджує зусилля на тому, щоб пришвидшити повернення поранених під час теракту захисників, адже вони безпосередні жертви російського воєнного злочину, та щоб привернути увагу всього світу до страти в полоні.
ГО “Спільнота Родин Оленівки” існує вже більше року. За цей час ми змогли порушити тему теракту в Оленівці як в Україні, так і за кордоном. Наші представники періодично відвідують заходи на підтримку українських військовополонених, виступають організаторами акцій, їздять за кордон з метою розповісти світу про неналежне утримання в російському полоні, катування, та теракт в Оленівці. З весни 2023 року ми почали працювати з українськими правозахисними організаціями. На початку вересня минулого року ми, спільно з МІПЛ, РЦПЛ та УГСПЛ подали звернення до Незалежної комісії ООН з розслідування воєнних злочинів на території України, щоб вони взялись за справу теракту, але наразі відповіді ми не отримали. Також наші представниці відвідали Швейцарію з робочим візитом, під час якого змогли відвідали засідання 54-сесії ООН з прав людини, зустрілися з представниками МКЧХ в їхньому головному офісі у Женеві; виступили з промовами на заході ООН, де показали відео наслідків теракту, та закликали світ тиснути на росію задля того, щоб вона виконувала норми Третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими; взяли участь в Українсько-швейцарському форумі у парламенті Берну. Наразі це єдина поїздка нашої громадської організації за сприяння Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та МЗС, і, на жаль, жодного разу наша громадська організація ще не змогла відвідати країни, які могли би бути посередниками в обмінах військовополоненими.
Ми періодично зустрічаємося з представниками державних органів України. До 9 січня 2024 року в нас були зустрічі з Офісом Омбудсмана України, з представниками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з представниками СБУ та Офісом Генеральної прокуратури. Кожна зустріч приносила певні результати, але, на жаль, на жодній з них ми не змогли вирішити основні проблеми станом на зараз: це повернення поранених захисників внаслідок теракту в Оленівці, гідне вшанування пам’яті загиблих та міжнародне розслідування теракту. Ми зверталися з індивідуальними та колективними запитами щодо зустрічі з Офісом Президента для того, щоб обговорити ці проблемні питання та діяти спільно заради відновлення справедливості. І тільки 9 січня 2024 року в нашої громадської організації відбулась зустріч з керівником ОП Андрієм Єрмаком, командувачем ГУР Кирилом Будановим, представниками різних державних органів таких як МВС, МЗС, Офісом Омбудсмана, Національною поліцією, СБУ, ГПУ, Мін’юстом та іншими. Це вперше зустріч на такому високому рівні та участі різних представників в нашої громадської організації.
На зустрічі ми підняли найважливіші питання станом на зараз. Щодо повернення поранених та важкопоранених захисників внаслідок теракту, а також усіх захисників Маріуполя, Андрій Єрмак, Кирило Буданов та Дмитро Лубінець нас запевнили, що робота ведеться. Ми зі своєї сторони запропонували, щоб була сформована делегація зі складу нашої ГО, щоб їздити в різні країни, розповідати світу про російський воєнний злочин, з фактами і доказами, та просити в них допомоги у звільненні захисників, які вижили під час теракту, бо їх відвели на сплановану страту, і досі жоден державний орган не може сказати, за якою логікою росіяни формували списки для відведення на страту наших захисників в той барак. Від себе ми пропонували країни, які вже брали участь в попередніх обмінах: Туреччина, ОАЕ, Саудівська Аравія, Ватикан. Нас запевнили, що якщо будуть бачити, що якісь країни хочуть і можуть допомогти, то нас будуть долучати.
Також обговорили тему Дня пам’яті та скорботи за страченими внаслідок теракту в Оленівці захисниками. В липні мною була створена петиція на сайті ОП. Вона набрала понад 25 тисяч голосів ще в кінці вересня 2023 року, але досі відповіді ми не отримали. Паралельно з зібранням підписів ми написали звернення до депутатів Верховної ради з проханням допомогти нам встановити такі дні. Один з них зареєстрував проєкт постанови, але в назві відсутнє слово “Оленівка”, це пропозиція започаткувати День пам’яті для всіх вбитих, закатованих та страчених в полоні українців, як військових, так і цивільних. Депутату прийшла рекомендація щодо відмови у Дні пам’яті від голови комітету ВР з питань інформаційної та соціальної політики, про що ми розповіли на зустрічі. Андрій Єрмак запевнив родини, що будуть працювати над цим питанням і подібних відповідей більше не буде. Проєкт постанови наразі очікує на розгляд.
Також в кінці зустрічі ми змогли передати лист Президенту України через керівника ОП Андрія Єрмака. Після зустрічі пройшов вже майже місяць, і ми сподіваємося, що ми були почуті, та чекаємо відповідних кроків від представників влади, щоб нагальні питання, які ми підіймали, були вирішені. Якщо ж ми і надалі будемо розуміти, що на жаль зустріч виявилася безрезультатною, то, звичайно, ми повторно порушимо це питання в інформаційному просторі або ж будемо просити про повторну зустріч з усіма представниками, які були 9 січня.
Щодо міжнародного розслідування теракту в Оленівці ми продовжуємо працювати з правозахисними організаціями України, збираємо нові факти та докази російського воєнного злочину, готуємося до подання звернень до Комітету ООН з прав людини, до Міжнародного кримінального суду, та розглядаємо можливість подання до Міжнародного суду ООН.
Щоб змусити міжнародну спільноту засудити російський теракт в Оленівці нам необхідна підтримка державних органів, які мають і можуть підіймати тему теракту на кожному міжнародному майданчику за можливості, та долучати нас до таких заходів. Щоб змусити росіян повернути в рамках обміну військовополоненими поранених внаслідок теракту захисників та загалом усіх захисників Маріуполя, всі державні органи мають для цього працювати спільно з родинами військовополонених, які готові розповідати міжнародному суспільству про жахи полону та не дотримання росією норм міжнародного гуманітарного права. Хочу нагадати, щоб над обміном 21 вересня 2022 року працювали всі наші державні органи та долучали міжнародних партнерів, про що було заявлено вже неодноразово. За захисників Маріуполя має боротися вся країна, як це було тоді, тому що час, на жаль, спливає.
