Минулого року ми розповідали про «неділю чудес», яка ознаменувала ганебний фініш сезону 1992/1993. Але це далеко не найгучніший скандал, який сколихнув польський футбол - він відклався трохи більше, ніж на десятиліття.
Почати треба, власне, з 1992 року. Саме тоді на футбольній мапі Польщі зʼявився відомий клуб «Аміка» Вронки, а разом з нею - Ришард Форбріх, якого ми і знаємо, як «Фризʼєр». Це з польської «перукар» - основне заняття Форбріха, але відомим він став зовсім не через це.
Спочатку він був начальником команди, а потім - її директором. Уже у Вронках ще в кінці 90-их він почав налагоджувати потрібні звʼязки, які забезпечували потрібний результат. До речі, саме так «Аміка» виграла свій перший великий трофей - Кубок Польщі у 1998 році.
Фінальний матч проти «Алюмініума» з Коніна з суддівством Марка Ковальчика виявився одним з найскандальніших в історії польського футболу. Багато розповідати про гру не будемо, прикріпляємо нижче відео, побачите все самі.
У підсумку PZPN у листопаді 2000 року заборонив Форбріху, як би зараз сказали «діяльність, повʼязану з футболом», але вона по-справжньому для нього тільки починалась.
Звісно, що про корупцію в спорті знали давно, але по факту ніхто нічого вдіяти не міг. Все змінилось 1 липня 2003 року, коли в кримінальному кодексі Польщі зʼявилась стаття за «протиправний вплив на спортивні події» (до слова, в Україні вона зʼявилась аж на 12 років пізніше). Саме це розвʼязало поліції руки.
«Афера Фризʼєра» почала розкручуватись у травні 2004 року, коли регіональна філія Gazety Wyborczej у Вроцлаві розмістила статтю про матч Другої (нині - Першої) ліги між «Поляром» з Вроцлава та любінським «Заглембє», який пройшов 8 травня того ж року і закінчився з рахунком 0:4.
Тоді писалось, що футболісти обох команд контактували між собою стосовно здачі матчу, і хоч прокуратура почала розслідування, але значного впливу воно не мало.
Справжній маховик процесу запустився в травні 2005 року. Тоді президент ГКС «Катовіце» Пьотр Джюровіч пішов на співпрацю з поліцією і став «наживкою», яка і запустила всю справу.
20 травня під контролем поліції Джюровіч дав хабаря арбітру Антоні Фіярчику та делегату Маріану Душі, а вже наступного дня вони потрапили в лапи правоохоронців. Президент PZPN Міхал Лісткевич охарактеризував це цікаво: «серед десяти тисяч арбітрів, на жаль, знайшлась одна чорна вівця».
З початком липня 2005 року пішла чергова хвиля арештів, а згодом під півсотні обвинувачень висунули і самому Форбріху, який на думку вроцлавської прокуратури і керував цим всім.
До слова, якщо ви зустрічали у польському футбольному інфопросторі число 711 - воно має конкретний сенс. Саме стільки зʼєднань у 2003-2006 роках було між Форбріхом та… Чеславом Міхневічем. Так-так, тим самим, який потім виведе Кадру у плейоф чемпіонату світу.
Міхневічу це пригадують досі, але ці дзвінки не стали доказом його звʼязків з Форбріхом і тому жодних обвинувачень тренеру «Леха» на той момент не висували.
Чим більше розкручувалось слідство, тим ясніше ставало, що цей скандал поглинув всі професійні дивізіони. Тут і стикові матчі за вихід до Першої ліги у сезоні 2002-2003, які ми знаємо, як «стикова афера», і фінал Кубка Польщі 2005 року між «Заглембє» та «Дискоболією».
Все дійшло до того, що у серпні 2006 року Przegląd Sportowy опублікував так званий «список Фризʼєра» - перелік 28 арбітрів двох вищих дивізіонів, які так чи інакше мають стосунок до цього скандалу.
Конкретних імен не знаємо, але в підсумку слідства під два десятки суддів отримали реальні тюремні строки, але в основному все обмежувалось умовними термінами або довічними відстороненнями від футболу.
Покарані були не тільки арбітри та футболісти (останні теж отримали покарання), а також конкретно клуби. Найсуворіше покарали «Гурнік» Польковіце: його понизили з Другої аж до Четвертої ліги в квітні 2007 року.
Інші клуби в основному понизили з Першої (або Екстракляси) до Другої (або Першої) ліги, це: «Арка», «Гурнік» Ленчна (на сезон 2007/2008), «Корона», «Відзев», «Заглембє» (на сезон 2008/2009).
З інших клубів, як наприклад «Подбескідзє», «Краковія», ЛКС та «Одра» Волдзіслав-Шльонскі просто знімали бали.
Розслідування по факту не закінчене і досі, адже лиш у вересні 2020 року PZPN покарав вже на той момент давно неіснуючу «Дискоболію» анулюванням перемоги у вищезгаданому Кубка Польщі 2005 року.
А що сам Форбріх? У 2009 році йому присудили 3.5 роки реального строку, які у червні 2022 перетворились на шість років позбавлення волі. Він мав «відсидку» до травня 2025 року, але вийшов на волю достроково, у жовтні 2024 року. Було взято до уваги його вік (а йому вже було 78 років), те, що у тюрмі він провів набагато більше, ніж шість років і його гарну поведінку.
Чи можна ставити крапку в цій справі? Проміжну - так, але як ми бачимо по Міхневічу, відгомін цього скандалу переслідуватиме його учасників ще дуже-дуже довго.
Дякуємо, що дочитали до кінця! Сподіваємося, вам сподобалося! Якщо вам є, що додати, або у вас є думки з приводу цього - запрошуємо вас до нашого Telegram: https://t.me/truskawkowapilka!
