5 березня закінчилась каденція Ігоря Йовічевіча у «Відзеві», яка тривала чотири з половиною місяці — 17 матчів, з яких лише пʼять виграних і вісім поразок. Чому у добре знаного нам тренера не пішло у Лодзі, та що взагалі відбувається у клубних кабінетах? Як сказав класик, «будемо розбиратись».
Для початку треба відмотати на ті самі чотири з половиною місяці назад. Для польської спільноти, та і для автора цього тексту теж сам факт призначення Йовічевіча був великою несподіванкою. Сам він не приховував, що хоче попрацювати у Польщі, але все одно здається, що це був якийсь панічний рух.
Нагадаємо, що про призначення Йовічевіча оголосили одночасно з відставкою Патрика Чубака, який від певного часу був у контрах з керівництвом клубу. У той же час на ринку було достатньо тренерів, які краще знають Екстраклясу: той ж Александар Вукович, за послугами якого в підсумку і звернулись.
В експертних колах вважають, що Йовічевіч був креатурою спортивного директора Міндаугаса Ніколічюса, який і сам пішов клубу менш, ніж через місяць, після призначення хорвата. Але з тренером такий фокус не пройшов би, бо клуб уже взяв публічну лінію, що він з ним надовго.
Були очікування, що як і у «Дніпрі-1», піде взимку. Не пішло. Але чому? Грошей ніби не шкодували, підписували гравців на жах які великі гроші, як для Екстракляси. Але якщо так проаналізувати, то з тих семи гравців, які підписали Йовічевічу взимку (Капуаді виносимо за дужки, він провів дуже мало часу, щоб його якісно оцінити), то справді підсиленням стали лише два з половиною.
Дійсно гарно себе показують, як не дивно, поляки: Бартломей Дронговскі та Пшемислав Вішнєвскі. Як напівгарний оцінимо трансфер Лукаса Лерагера, хоча б тому, що його підписали безкоштовно.
Мув з Османом Букарі — взагалі незрозумілий. Добре, якби підписали польського збитого льотчика з МЛС, навіть за 5.5 млн євро. Але ще на зборах було видно, що ну не йде йому, хочеться взагалі побачити той скаутський звіт, який сказав, що це — гарний трансфер. Якби ті самі 5.5 млн євро принесли Палкіну та Срні за Марʼяна Шведа, якого Йовічевіч гарно знає, і, здається, у «Шахтарі» він був найбільш ефективний саме за нього — вони б і слова не сказали, окрім як «забирайте».
Дивимось глибше. Якщо в тебе за сезон командою почергово працює чотири тренери (а на дворі тільки початок березня, то ж ще все може бути!), то, напевне, питання не в тренерах. Якщо навіть гіпотетично навколо «Відзева» кружляли імена Чеслава Міхнєвіча та Міхала Пробєжа (які в своїх останніх командах провалились і без роботи з осені 2024 року), значить, хтось цих людей мав намір запросити.
А хто взагалі приймає ці рішення? Давайте поглянемо. Власник клубу Роберт Добжицкі має стратегічного радника, яким є… спортивний директор «Погоні» за часів Ярослава Мрочека (а нагадаємо, ця людина тепер судиться зі своїм колишнім клубом!) Даріуш Адамчук, а фактичним спортивним директором «Відзева» з початку жовтня є Пьотр Бурліковскі, який ще у вересні 2025 року відповідав за трансферну політику… всіма нами улюбленого сосновського «Заглембє».
Потужні керівники, нічого не скажеш. З іншого боку: а на кого доводиться розраховувати? Ну, якщо в тебе є 23 мільйони євро на трансфери, то, можливо, знайдеться один-другий мільйон на спортивного директора з досвідом роботи у тій ж Німеччині або Чехії (так, «Легія» пішла цим кроком, і він доволі хибний, але ж не на Фреді Бобічу світ клином зійшовся).
Тому питання в основному адресуються не Йовічевічу (ми ще впевнені, він себе покаже, можливо, навіть у Польщі). Питання адресуються безпосередньо тим, хто приймав кадрові рішення і ось тут Добжицкі в першу чергу має гарно подумати. Це його перший захід у футбол (до речі, тут можна провести чіткі паралелі з Буткевичем та «пасиси»), тому важливо оточити себе правильними людьми.
«Відзев», як ми всі бачимо, має мегапотужний фінансовий потенціал, яким не володіє жоден польський клуб. Але поки що він йде геть не в те русло (клуб тільки на агентські за 2025 рік витратив понад мільйона євро!) і поки ще є шанс все виправити.
Що буде далі? Ну, з задачею утримати «Відзев» у Екстраклясі його наступник Александар Вуковіч, напевне, впорається, йому не вперше гасити пожежі. Сприймати його, як тренера на перспективу? Доволі сумнівно, оскільки, наприклад, «Пʼяст» мав склад, аби потрапляти в єврокубки, а стелею було пʼяте місце.
Здається, його ми будемо сприймати, як Майкла Карріка в «Манчестер Юнайтед»: до кінця сезону — для виконання проміжних задач, а далі вже як футбол покаже. Де четвертий тренер за рік — там і пʼятий, тож не здивуємось, якщо влітку до Лодзі приїде новий спеціаліст.
Дякуємо, що дочитали до кінця! Сподіваємося, вам сподобалося! Якщо вам є, що додати, або у вас є думки з приводу цього - запрошуємо вас до нашого Telegram: https://t.me/truskawkowapilka!
Також будемо раді, якщо ви фінансово підтримаєте канал за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/3hJu7RxNSE
