Голова СЗР (Служби Зовнішньої Розвідки), весь час уважно дивлячись на Назарова, продовжував:
— Але перед вами постає набагато складніше завдання, дорогий Борисе Миколайовичу. Вашим завданням буде масовий диверсійний психологічний вплив.
Ви будете підривати та руйнувати критичне мислення, знецінювати тих, хто так мислить і має вплив на суспільство. Ви будете деморалізувати й творити інтелектуальний хаос... Дестабілізувати. У європейській суспільній тканині створювати ідеологічно мертві поля. Призводити до поляризації, створення поділу, антагонізму та радикалізації позицій. Провокувати все жорсткішу внутрішню конфронтацію.
Руйнувати єдність і підривати національну ідентичність. Висміювати релігію, ідеологію та авторитети, - сказав він, одразу додавши: - Цими та багатьма іншими способами, які ви знаєте краще за мене. Ваше завдання - довести ці суспільства до критичної межі міцності. Водночас ви повинні непомітно викликати симпатію до нас як до найкращого друга та рятівника від проблем. Створімо їм велику ментальну проблему, яку потім із величезним бажанням допоможемо вирішити, - вправно підсумував цю частину Арістов.
Спостерігаючи за реакцією Назарова, голова СЗР вів далі:
— Ви маєте ідеальні можливості розіграти карту расизму, викликати відповідні асоціації, - сказав Арістов, а, помітивши явний інтерес Назарова до цього моменту, ще додав: — Як видатний спеціаліст із диверсії ви знаєте краще за мене, що ніщо так не розкладає західні суспільства, як уміле генерування потреб і втягування їх у споживацьку модель життя. Нехай, власне, споживацтво стане їхньою новою ідеологією.
Їхню релігію потрібно висміяти. Традиційну модель сімʼї зруйнувати та призвести до того, щоб стать стала умовною категорією. Коли стать людини стає умовною, то все в його житті стає умовним. Істотним для них символам варто надати негативного звучання, а будь-якого роду авторитети потрібно знецінити та остаточно знищити.
У такий спосіб вони ефективно позбавляться традиційної системи цінностей та пропустять переступання червоних ліній справжньої цивілізаційної екзистенційної небезпеки. У відповідний момент, коли з нашою допомогою вони відчують екзистенційну загрозу, то ми їм уміло запропонуємо нову ідеологію.
Ксавʼєр Мессінг — «46 Секунд»
