У той час, коли весь науковий світ визнає загрозу нанопластику (навіть якщо ще не до кінця усвідомлює її масштаби), росія займає демонстративно заперечну позицію. Ця поведінка стала «фірмовим стилем» російської академічної системи: систематичне приховування загроз — чи то йдеться про нанопластик, чи про Сибірський плюм.
Чому замовчується небезпека?
Причина проста: визнання цих ризиків — це прямий удар по економічних та іміджевих інтересах російської еліти. Розголос інформації про Сибірський плюм, наприклад, миттєво зруйнує ілюзію стабільності, на якій будується образ росії як «надійного партнера» для інвестицій. Хто вкладатиме гроші в регіон, що може стати епіцентром геологічної катастрофи?
Інша проблема — внутрішня міграція. Якщо суспільство дізнається правду, почнеться масовий відтік населення з небезпечних регіонів, що вдарить по внутрішній економіці й особистих статках наближених до влади.
Тому влада обрала тактику репресій: «Незручну правду — заборонити. Тих, хто її озвучує, — знищити».
Хто стоїть за кампанією дискредитації?
Для реалізації цієї стратегії використовується апарат дезінформації. Один із ключових інструментів — Олександр Дворкін, російський «сектознавець», який через свою структуру РАЦИРС (Російська асоціація центрів вивчення релігій і сект) систематично атакує тих, хто говорить правду.
Саме РАЦИРС координує поширення неправдивої інформації про невгодних їм.
Ще 20 років тому міждисциплінарна група вчених, які сьогодні переслідуються в росії, провела масштабні дослідження нанопластику, які стали безпрецедентними. Було встановлено ключові факти:
нанопластик акумулює електростатичний заряд, що запускає небезпечні біохімічні реакції в живих системах;
він впливає на дестабілізацію атмосферних процесів, прогресуюче нагрівання океану і навіть активізацію геодинамічних змін.
Чи є рішення?
Так, але воно не просте. Фільтраційні системи не працюють на молекулярному рівні, хімічні нейтралізатори тільки підсилюють токсичність. Атмосферні генератори води, які ще 20 років тому були перспективними, сьогодні вже неефективні.
Єдиний реальний шлях — позбавити нанопластик здатності накопичувати електростатичний заряд. Саме це зараз є головним науковим викликом. За оцінками вчених, нейтралізація або екранування заряду зменшить шкоду нанопластику на 50%.
Але час грає проти нас. Всі кліматичні й геодинамічні процеси вже запустили самопідсилюючий механізм, який не зупинити старими методами.
Що відбувається зараз?
Ви бачите це на власні очі:
землетруси руйнують міста,
урагани зривають дахи,
повені знищують цілі регіони
ціни на продукти зростають, міграційні потоки посилюються.
Чому про це потрібно говорити?
Тому що йдеться про виживання людства. Сьогодні єдиний спосіб вплинути на ситуацію — суспільний запит.
Висновок: Ми не можемо дозволити групі людей, яка мислить категоріями власної вигоди, вирішувати долю мільярдів. Якщо кожен із нас поширить цю інформацію, підтримає наукові ініціативи, у людства буде шанс.
Подитись відео: Чому зростає турбулентність? Аномалії в атмосфері та нанопластик
