Наша редакція прослухала понад пів тисячі метал-треків за перше півріччя 2025-го — і тепер ми готові показати вам підбірку найкращих метал пісень року (поки що), на наш скромний і суб’єктивний погляд.
40 найпотужніших пісень сучасної української важкої сцени — від блеку до металкору, від альтернативи до дезметалу, що зараз формують обличчя вітчизняної важкої сцени.
Усе найцікавіше, що греміло з колонок у редакції Rock Spectrum — в одному списку та плейлисті.
Цемра – Сини предвічної темряви (LP Життя серед богів)
Жанр: паган-метал
Дата релізу: 12.01.2025
Ден Пінаєв
Серед цьогорічних відкриттів варто згадати й блекметал гурт Цемра. Їхні пісні вирізняються симфонічним аранжуванням та хуковими рифами, а деякі з них виконані ще й білоруською мовою.
Хоча обраний нашою редакцією трек до таких не належить, він вщерть наповнений качовими моментами за рахунок гарно продуманої синергії гітарних та ударних партій, що дуже вдало розбавляє блекову монотонну атмосферу. Якщо першу половину пісні тягне динамічна ритміка твору під сатанинський оркестр, то другу частину виділяє мегапотужний мелодійний риф, здатний запалити вогонь помсти в найхолодніших серцях.
Власне, про помсту нащадків і йдеться в пісні. Вони, наче наділені духами пращурів, мають завершити їхні справи, залишивши по собі лише темряву пустки від ворогів.
Deus Sabaoth – The Priest (LP Cycle of Death)
Жанр: мелодичний блекметал
Дата релізу: 17.01.2025
Іван Лисько
Блекметал-гурт Deus Sabaoth заснувала музикантка й композиторка Alyona Neith спершу як сольний проєкт, що згодом розширився до повноцінного бенду.
Дебютний альбом Cycle of Death, випущений на початку року, присвячений усвідомленню смертності, марності часу, всіх прагнень і досягнень. Платівку можна частково назвати концептуальною, оскільки її наповнює ліричний герой, який проходить шлях трансформації та змін світогляду — від усвідомлення до зречення.
The Priest – це атмосферний, майже готичний мелодійний блек, що оповідає про тягар віри та релігійні маніпуляції. Вони заганяють ліричного героя у стан екзистенційної кризи, і коли священник, здавалося б, мав би стати психологом, він перетворюється на ворога.
Merzotna Potvora — Žebraćkyi mur (LP Poliuvannia)
Жанр: блек-н-ролл
Дата релізу: 23.01.2025
Іван Лисько
Merzotna Potvora не просто не загубилися після дебютного альбому Halas z Pekla — а й перевершили самих себе на другому лонгплеї Poliuvannia, відкривши новий рівень свого потенціалу й сміливо претендуючи на місце серед кращих метал-релізів року.
Альбом зберігає фірмову естетику сирого лоу-файного звучання з присмаком справжнього підземелля, але тепер ще й до біса насичений бойовими рок-н-рольними хітами, сповненими божевілля, відьомського шабашу та сатанинського угару. Водночас тут відчутно глибший ліричний пласт: тексти подекуди торкаються теми війни, що надає цьому почорнілому рок-н-ролу зовсім іншого емоційного резонансу.
Žebraćkyi mur, восьмий трек альбому, — це енергійний блек-н-рольний маніфест з класичним тремоло, заразливою, майже танцювальною подачею та моторошним текстом, який стає завуальованою реакцією на війну:
В небі парить чорний птах
В натовпі вирує горе
Відчуваєш хижий жах
В землю втопчуть, коли здохнеш
Mortui Vultus — Klekit (LP Distant Echoes)
Жанр: постблек-метал
Дата релізу: 24.01.2025
Іван Лисько
Найважче для мене — обрати з альбому один найкращий трек. Адже всі тут сильні та якісні, а сам реліз практично неможливо слухати уривками — він сприймається цілісно, як велике емоційне полотно. Mortui Vultus заслуговують на подяку хоча б за те, що у 2025 році подарували нам один із найпереконливіших дебютів. Ще зовсім молоді, без значного музичного бекграунду, вони створили альбом, що звучить так, наче його писали люди з багаторічним досвідом.
«Klekit» — тривожний, мов хвилі неспокійного моря, наскрізь пронизаний меланхолійним тремоло та построковою поетичністю. Це пісня про самотність на тлі війни. Символ ніжності та болю, що звучить приречено і депресивно — як туманний простір, де немає зв’язку з реальністю. Один із найкрасивіших, тонко витканих шедеврів вітчизняного пост-блек-металу, який схвально оцінили і за кордоном.
Mugaa – Red Sky Era (ЕР Red Sky Era)
Жанр: стоунер-метал
Дата релізу: 29.01.2025
Ден Пінаєв
Пісня Red Sky Era з однойменного альбому гурту Mugaa є чудовим представником стоунер-сцени української музики. Занижені гітари, брудний фузовий перегруз, тягучий риф і повільні барабани — чотири головні атрибути жанру, які, наче вершники апокаліпсису, створюють хаос та безлад навкруги.
До речі, згадка про апокаліпсис не випадкова, адже текст пісні описує дуже подібні до нього явища. Мені це звучить як типовий прогноз погоди десь у челябінську чи іншій сраці світу.
Основний риф пісні безжально мастить на музичне тло одні й ті самі ноти шар за шаром, мов нутеллу — настільки тягуча і приємна на смак ця аудіальна субстанція. А милозвучний вокал, наче лагідний голос бабусі, заохочує скуштувати ще й ще цих незвичайних ласощів, змушуючи натискати кнопку replay. Ох уже ці бабусі, що колихають онучаток під стоунер…
Gore Carnage – Machine Gun Lobotomy
Жанр: дезметал
Дата релізу: 05.02.2025
Ден Пінаєв
Machine Gun Lobotomy — це операційний стіл, на якому хірургічні інструменти виконують роль музичних. І, як можна здогадатися з назви (як пісні, так і гурту), прогнози пацієнта до біса невтішні.
Цей трек цікавий тим, як вдало поєднує безжальну брутальність дез-металу з ритмічною качовістю кожного рифу. Не перестає дивувати і, звісно, радувати спостереження того, як гурти потроху втомлюються грати в гру: хто зробить важче і зліше. Натомість простежується тенденція піклування про слухача (а звідси й прослуховування на платформах), що проявляється в більш виразній мелодиці, груві та, врешті-решт, у звучанні навіть таких “відбитих" (у хорошому сенсі) жанрів, як брутальний дез.
Згадуючи мелодику, на думку одразу спадає соковите соло цієї пісні. У ньому гітарист не "вийобується" неймовірною технікою, а пам’ятає, що займається музикою, і що це все має звучати органічно.
Бажаю собі й вам побільше таких збалансованих важких релізів.
State 62 — Катуй
Жанр: постхардкор
Дата релізу: 14.02.2025
Іван Лисько
Мабуть, ніхто так не заслуговує на статус «темної конячки» українського андеграунду, як State 62. Вони з’являються рідко, але влучно. Ніколи не прагнули публічності чи уваги медіа, не ставлять музику на конвеєр і майже не просувають її. У їхній короткій дискографії важко знайти прохідні релізи — і останній сингл «Катуй», що вийшов ще в лютому, досі звучить напрочуд сильно.
Це відбірний постхардкор з впізнаваними гітарними ходами, хриплуватим тембром вокалу та просто неймовірною кінцівкою. Органічний галоп барабанів і басу звучить так смачно й цільно, що кращого фіналу після «Токіо» годі й шукати — трек тримає за шию до останнього такту. State 62 вміють писати мелодії, що чіпляють, а «Катуй» — саме той випадок, коли хочеться повертатися знову й знову. Бо ж добре є.
afterphase project – Gift of Chaos
Жанр: дезкор
Дата релізу: 22.02.2025
Іван Лисько
Серед усього сучасного дезкору, що нині активний на вітчизняній сцені, особливо хочеться відзначити дніпровський гурт afterphase project. Поки що їх знає хіба що дуже вузьке коло слухачів (судячи з цифр на Spotify), але звучать вони чи не найцікавіше.
Насамперед — завдяки поєднанню кіберпанкової естетики та модерного звучання на межі синтетики й кислотної агресії. Вокал фронтмена — наче спеціально отруєний Менсоном: специфічний, їдкий, майже промисловий за характером. Дезкор тут радше фундамент, основа продакшену, на якій дніпряни вибудовують концепт всепоглинаючого хаосу.
На жаль, ці сплячі таланти не надто активні, але саме такі імена варто згадувати. Їхній цьогорічний сингл Gift of Chaos — зовсім не посередність. Навпаки: тут і соло, і брейкдауни, і продумані гітарні фрагменти, все гармонійно злагоджено. Композиторська робота виконана на високому рівні — і вибагливому слухачу точно буде що послухати.
Обрій – Архіпелаг ГУЛАГ (LP Йосип)
Дата релізу: 27.02.2025
Жанр: дезметал
Ден Пінаєв
Підтверджуючи слова нижче мого колеги Івана, хочу згадати про гурт, який не те щоб пісню, а цілий довгограючий альбом присвятив висвітленню жахів сталінського терору в музично-металевій формі. Так, мова йде саме про їхній альбом "Йосип", серед пісень якого найбільше мене вразила "Архіпелаг".
У цій композиції митці з ювелірним шармом поєднують стрімкий, жорсткий дез-метал з повільним, безжальним думом. Гітарні рифи дуже яскраво й точно передають настрій лірики, малюючи образи відчаю та моральної понівеченості ще до того, як вступає вокал. Ідея зі швидкими куплетами та повільними приспівами тут звучить дуже вдало, задаючи правильну динаміку твору.
А те, як останній приспів переходить у монотонне, сповнене жалю й туги соло, що змушує серце розриватися від болю, викликає повагу та захоплення талановитістю гурту.
Surgical Invasion - Death Before Dishonor (LP Death Before Dishonor)
Жанр: трешметал
Дата релізу: 28.02.2025
Ден Пінаєв
А ви думали, ми про треш-метал забули? Забули справді… але Surgical Invasion нам нагадали своїм потужним альбомом Death Before Dishonor, від якого зірвало дах у всіх моїх знайомих металхедів. Львівські трешери нагадали всій українській (та й не тільки) метал-тусовці, звідки ̶н̶а̶п̶а̶д̶ ̶г̶о̶т̶у̶в̶а̶в̶с̶я̶ з’явилися жанри екстремальної важкої музики.
Обрати пісню з альбому було надзвичайно складно, оскільки кожна з них змушує трястися в навіжених хедбенгових конвульсіях. Але я обрав заголовний трек, бо він підкорив мене своєю мелодійністю (так, я конкретно підсів на це лайно) та нестримним драйвом.
Основний риф має цікаву структуру й дещо східний настрій у своєму "хвості", чим трохи нагадує Powerslave самі кого знаєте, зберігаючи при цьому шалену швидкість, властиву трешу. Особливо оригінально (на мій погляд) ця "хвостова" структура розкривається в переходах між приспівами та куплетами.
Втім, окрім бомбезних рифів куплету й приспіву, моє серце меломана підкорили… ще рифи. І оригінальність пісні, яка полягає в тому, що замість соло, брейків чи бриджів, якими часто музиканти заповнюють другу половину своїх пісень, Surgical Invasion тут просто навалили ще гарних рифачків, малюючи картину поступового декадансу. Скоріш за все, у пацанів просто лишилося кілька ідей, які дуже хотіли, але не змогли бути почутими, тож автори знайшли їм місце наприкінці останнього треку довгограю. Не знаю хто як, а я ідею зацінив, пацанам шана, а вам дякую за увагу.
hoboth — 1937
Жанр: грувметал
Дата релізу: 07.03.2025
Іван Лисько
Кропивницькими hoboth ми зацікавилися ще з моменту їхнього дебюту на початку 2024 року — і, що не дивно, досі продовжуємо активно їх підтримувати. Сингл 1937 торкається важливої для нашої країни теми сталінського терору. Як і ужгородські Obrij не так багато гуртів працюють із цією тематикою, яка й досі залишається слабо опрацьованою в культурному полі. Тому hoboth роблять одразу дві важливі речі: нагадують про злочини радянського режиму й наслідки тоталітарного минулого — і водночас грають якісний грув-метал із цікавими композиційними рішеннями. Хіба це не привід переслухати hoboth ще раз?
ПРОЗАК – Хребет
Жанр: альтернативний метал
Дата релізу: 14.03.2025
Ден Пінаєв
Мрії збуваються? Так, якщо йдеться про тих, хто бажав і чекав відродження легендарного гурту ТОЛ. Звісно, ПРОЗАК — це інший проєкт з іншим складом і матеріалом, проте характерний стиль легенди все одно відчувається. І це не дивно, адже музиканти ПРОЗАК створювали та рухали альтернативну сцену в далеких 2000-х, а дехто з них уже зростав на музиці того часу.
То хто ж ці люди? Знайомтеся: Василь Переверезєв-Прозоров (ТОЛ) — вокал, Олександр Дудка — гітара, Олексій Носенко (PINS) — бас, Олександр Касярум (Joncofy) — ударні (чорт забирай, у мене аж клавіатура спітніла від ностальгії!). Це вже не просто гурт — а супергрупа українського масштабу. Чесно кажучи, я б здивувався, якби тут опинився хтось інший, враховуючи й особисті зв’язки митців, і жанри, в яких вони творять.
І якщо в ТОЛ Прозоров співав про самознищення, то в пісні Хребет він уже закликає нищити русню, ставлячи як приклад героїв із бригади Азов. Та що там лірика — навіть основний риф мочить короткими чергами децибелів із тісною підтримкою басу та барабанів. За рахунок такої агресивної й маршової подачі пісня звучить як справжній мілітарі-прогресивний метал. Хочу ще!
Тож бажаю Василю успішної служби, а всьому творчому колективу ПРОЗАК творчого натхнення і нових потужних пісень!
U Kronakh – Black Mountain (LP Archaic Dance of the Winds)
Жанр: атмосферний блекметал
Дата релізу: 21.03.2025
Ден Пінаєв
Авжеж, я не міг не згадати пісню з мого улюбленого на даний момент альбому 2025 року Archaic Dance of the Winds гурту U Kronakh. Не знаю, як це вдається музикантам, але всі пісні цього альбому звучать як метал здорової людини, а не той типовий блекметал, чуючи який хрестяться навіть досвідчені металюги (починаючи з пупка, звісно).
Таке враження, що під час створення цього релізу на фінальній стадії мастерингу хтось просто тицьнув кнопку "зробити привабливою для всіх слухачів навпроти кожного треку, і воно спрацювало! Такий собі "XZibit Multiband editor" плагін для ProTools.
Сподіваючись, що читачі цієї добірки вже знайомі з піснею Night Visions Fade, про яку ми писали раніше, наша редакція вирішила додати сюди Black Mountain. У цій пісні просто зашкалює кількість мелодизму! Мелодійний перебір у вступі, мелодійні повільні качові рифи між куплетами, мелодійне гітарне соло — чорт забирай, який же це кайф!
А щоб пісня не здавалася "приторною" від мелодійності, як солодкий чай, композитори розбавили такі запили грувовими гітарно-барабанними програшами, без яких, певно, не обходився жоден шабаш, яким і присвячена лірика. Разом з тим, і традиційні тремоло з бласт-бітами тут також присутні, тож закрутити патлатий вітрячок ви теж зможете, що особливо актуально в ці спекотні дні.
Довершує неперевершеність цього витвору мистецтва вокал, який розібрати можна навіть без тексту, хоч звучить він демонічно і приречено, як і має бути. Тож, якщо вам зайшла пісня "Чорна гора", яка, до речі, присвячена вершині Піп Іван Чорногірський, то зацініть і весь альбом — не пожалкуєте.
Drudkh – April (LP Shadow Play)
Жанр: атмосферний блекметал
Дата релізу: 21.03.2025
Іван Лисько
Харківські легенди Drudkh — з тих гуртів, що за більш ніж 20-річну кар’єру випустили багато неймовірних альбомів, деякі з яких закарбувалися в статусі безсмертної класики. Ми це досліджували в нашій статті. Навіть якби Drudkh випустили свій найгірший альбом, він все одно звучатиме на голову вище за багатьох інших гуртів.
На щастя, це не так. Їхній альбом Гра Тіней — це впізнаваний Drudkh, стабільно якісний, мов монолітна стіна. Він уже не створює нічого революційного, але вміло розробляє те, що гурт робить найкраще.
Найбільше з альбому виділяється трек April, який демонструє той самий фірмовий стиль платівки й повертає слухачів у їхню найбільшу епоху. Він може вразити сирим, розтягнутим звуком, але водночас є більш мелодійним та ритмічним. Цей трек досягає епічного крещендо доволі цікавим звуковим розривом, що справді потішив мене. Саме April запам'ятовується мені найбільше в альбомі.
Drudkh продовжує освітлювати шлях тим, хто наважується блукати, ставити під сумнів і мріяти.
Telema — Сліди (LP Пройдисвіт)
Жанр: мелодік-металкор
Дата релізу: 21.03.2025
Іван Лисько
На початку року Telema випустили свій другий повноформатник і водночас найкращий реліз у дискографії, яка налічує безліч синглів та один EP. Цей альбом зовсім інший — за тематикою, наповненням та музичним стилем.
Telema завжди трималася гостросоціальної тематики, де вони обігравали різні емоційні стани та фактори, на які впливає війна. "Пройдисвіт" розповідає історію мерзенного покидька, який вляпався в дуже серйозні проблеми. Його життя різко змінюється після однієї неприємної події.
Ключовим, на мою думку, тут є трек "Сліди", який повністю розкриває характер ліричного персонажа через роль детектива, що збирає інформацію з уламків і складає його образ. Тут є важливі слова: "У всіх людей є якісь друзі й близькі / Але це не ти, точно не ти", які дають повністю зрозуміти, ким був Пройдисвіт.
"Сліди" не залишає байдужим, не залишає без емоцій та думок про те, яким же рідкісним виродком був той персонаж, а Telema це підкріпили крутою та мелодійною ритм-секцією й впізнавано фірмовим вокалом Влада Кулія.
Break the Habit – Крізь мутне скло (ЕР Крізь мутне скло)
Жанр: металкор
Дата релізу: 27.03.2025
Іван Лисько
Кияни Break the Habit завжди прагнули грати металкор першої хвилі 90-х. Після довгої паузи вони повернулися з мініальбомом Крізь мутне скло, який миттєво переносить слухача в кінець 90-х.
З цього EP найбільше запам'ятовується однойменний трек, який учасники гурту називають рефлективно-інтроспективним роздумом про життя в умовах війни. Та й увесь мініальбом є чистою проєкцією досвіду музикантів.
Проте саме цей трек вирізняється найбільшою мелодійністю: він пронизливий, щирий і, я б сказав, тонко передає драматизм життя, вчить цінувати кожну мить та радіти навіть дрібницям. Я хочу виділити саме його з усього мініальбому, бо колись він так чи інакше викликав у мені сильні емоції, а значить, не залишив байдужим.
АНТАЙТЛД – Потужна (ІПІ)
Жанр: металкор
Дата релізу: 28.03.2025
Іван Лисько
“Я так хотів залишитися собою, не втратити себе у цьому вихорі хуйні” — слова, що могли б стати гімном кожного українця під час війни, хто намагається не збожеволіти в цьому бардаку.
Мабуть, найбільше від інших core-гуртів АНТАЙТЛД відрізняє саме український контекст. У своїх гостро іронічних текстах з чорним гумором Тимчик висміює воєнні реалії в соціально-критичному ключі. Вступ із фрагментом абсурдного інтелектуального шоу додає сатиричного звучання й ще більше підкреслює каламбур подій.
Попри просту форму (здається, прочитай я ці рядки без бекграунду, то вирішив би, що це трек якогось вуличного репера, якому байдуже на метафори), текст Тимчика має чітку структуру, смислову глибину, гру з формою та мовою. Усе це разом робить трек яскравим прикладом постмодерної поезії з пронизливою іронією на межі цинізму.
Ortum – Контроль
Жанр: дезкор, металкор
Дата релізу: 28.03.2025
Іван Лисько
Ті слухачі, що були хоч раз на концертах Ortum, не сумніваються в їхній здатності «розвалювати кабіну» так, щоб вражень вистачило на пів року вперед. Ortum також були учасниками відбору на фестиваль Файне місто.
Сингл Контроль, що вийшов наприкінці березня, продовжив шлях змін у звучанні гурту та пошуків власного стилю. Молодики можуть рубати й дезкор, і металкор, поєднувати хардкорні елементи або грув. Словом, це ще дуже молодий гурт, який шукає себе, пробуючи різні стилі. Проте вони вже стали улюбленцями київських концертів у Volume, і на них охоче приходять слухачі.
Grave Circles - The Last of Us (LP World Within the World)
Жанр: блекметал
Дата релізу: 02.04.2025
Ден Пінаєв
The Last of Us, мабуть, найбільш трушний традиційний блек у нашій добірці. Усю пісню триває нескінченне гітарне тремоло під традиційний бласт-біт. Відчувається, що звучання трохи наближене до лоу-фаю, щоб пісня (як і альбом World Within the World) ще краще відповідала канонам жанру.
Склавши все перераховане докупи, автору вдалося створити глибоко емоційний шедевр, даруючи можливість слухачеві відчути весь біль та відчай, вкладений у цю моторошну пісню. Сповільнення барабанів у другій частині пісні, ніби її переродження, дозволяє зазвучати з новими силами. Не варто також забувати про злюще аранжування з труб та тромбонів, які тільки підсилюють гнітючі враження від пісні.
А інших і бути не може, оскільки основний композитор гурту Grave Circles Юрій поліг на війні проти Росії… Вічна пам’ять Герою!
Afterme – endorphine
Жанр: модерн-металкор
Дата релізу: 11.04.2025
Іван Лисько
Вже понад два роки молоді одесити AFTERME всіляко доводять, що вони — гурт із потенціалом та невичерпним запалом енергії. Дебютний альбом колективу був сприйнятий неоднозначно: від схвальних відгуків до жорстко критичних, що стосувалися, зокрема, саунду. Особливо тішить, що AFTERME прислухаються до критики й покращуються настільки, наскільки їм дозволяє досвід і талант.
Сингл endorphine змінює стиль звучання одеситів, хоч і залишається в площині металкору. Він набагато краще пропрацьований з композиторського погляду, а об'ємна електроніка грамотно розташована на звуковому тлі. Це семплування натякає на обраний курс електроніки в подальших роботах гурту. Вокал чудово збалансований у міксі, органічно взаємодіючи з електронікою, так що він ідеально лягає на весь цей звук. Сам же трек залишає відчуття естетичної насолоди, адже коли слухаєш цю електроніку від хлопців, розумієш, що тут вона реалізована найкраще в рамках їхніх композиторських можливостей.
Walls & Planets – Вирок
Жанр: металкор
Дата релізу: 17.04.2025
Іван Лисько
Металкорна сцена цього року не підводить, принаймні такими потужними синглами. Walls & Planets раніше були для мене не надто обов’язковим гуртом: спершу вони косплеїли Slipknot, а потім почали шукати власне звучання. Результатом цих пошуків стала Вирок – найкраща робота Walls & Planets станом на сьогодні.
Вирок – це їхній найбільш професійний і найпохмуріший металкорний реліз, який вийшов у нас у першому півріччі. Звісно, пісня ще не визначає почерк гурту та власний стиль, але вона настільки відрізняється від усього, що робили молодики: це потужний металкор, який нестримно рве вперед з таким натиском і злістю, що одразу виникають асоціації з гуртом ERAI. Адже тут є ламані ритми, складні текстуровані мелодії та вокал, що дуже схожий на Сашу Подопригору.
Такі зміни у звучанні волинських хлопців неможливо не помітити. Своїм найпохмурішим треком Вирок хлопці вийшли на новий для себе рівень. Тепер головне, щоб вони його не втратили.
ERAI, First to Die – Тунель / Граніт
Жанр: модерн-металкор
Дата релізу: 17.04.2025 (Тунель), 04.04.2025 (Граніт)
Іван Лисько
Є колаборації, що народжуються спонтанно, а є ті, які не мають жодного сенсу й існують суто заради хайпу та швидкого набивання прослуховувань. Проте колаборацію FTD та ERAI ніяк не можна назвати безсенсовою чи випадковою. Напевно, це найлогічніша та найочікуваніша подія на вітчизняній важкій сцені. Обидва гурти мають спільну історію, неодноразово виступали на одній сцені й перебувають осторонь відомої металкор-тусовки.
Тому цілком логічно, що першим результатом цієї співпраці став трек Граніт. Він вийшов на альбомі Першоздохлі пиздують, який можна назвати найбільшою композиторською роботою FTD — там стільки рифів і деталей, що дійсно є що слухати.
Згодом з'явився трек Тунель, де на вокал "залетів" Віктор Бражніков, а ERAI представили більш жанрово орієнтований модерн-метал. Він націлений на ширшу аудиторію, має вкраплення трепу та електроніки. Це також їхня найлегша для сприйняття робота, не перевантажена складними рифами, і звучить як готовий "бойовик" для концертного літа.
BLIND8 – the ghost beside you
Жанр: альтернативний метал, металкор
Дата релізу: 24.04.2025
Іван Лисько
BLIND8 можна вважати достатньо успішними як для локального гурту в країні, де триває війна. Європейський тур із WT їм однозначно додав популярності, та й бути на сапорті в такої базованої банди – це вже досягнення.
За цей період вісім сліпих хот-металкорщиків випустили три доволі схожі між собою сингли. Якщо locked in the cage страждав від ліричного кліше про замкненого страждальця в клітці зі своїми спогадами, а nothing stands still був занадто вилизаним, зі стерильною електронікою та спробами в якийсь модерн-рок, то останній сингл the ghost beside you по-хорошому реабілітує гурт після кількох прохідних робіт.
Гарне поєднання мелодійних синтів, ламаних гітарних рифів та чіпляючих поп-мелодій, що заїдають у голові, створюють доволі лайтову і розслаблену атмосферу. Тут нічого особливо не напружує, крім надмірної попсовості в приспівах. А так, ця робота мені найбільше заходить.
Labyrinthus Stellarum – Ravenous Planet (LP Rift in Reality)
Жанр: космічний блекметал
Дата релізу: 02.05.2025
Ден Пінаєв
Ravenous Planet — справжній хіт від зірок українського космо-блеку Labyrinthus Stellarum. Важко уявити, наскільки обдуманим кроком з боку гурту було випустити цей трек першим синглом до цьогорічного альбому Rift in Reality. Настільки обдуманим, що я, щойно почувши його, так захопився, що прослухав усі попередні два альбоми (оце так досягнення!) і зберіг наперед третій.
І це взагалі не дивно, бо ця пісня містить у собі більше хукових моментів, ніж є на всьому альбомі. Та й увесь трек — це суцільний п'ятихвилинний "хук". Синтезатори, гітари, вокал, ударні — усе звучить ідеально злагоджено й мелодійно. Меломанічну залежність викликає й те, як усі ці бездоганно вивірені партії переходять одна в одну: десь додали ревербу на вокал наприкінці приспіву, десь зробили барабанний брейк, як в електронній музиці, десь просто довбають 64-ті бластбіти під космічний синтезатор — і все це працює! Таке враження, що пісню писали не люди, а якісь прибульці з планети Архлун.
Та годі, кому я розповідаю? Очевидно ж, що я вподобав цю пісню, бо відчув у її словах втілення своєї сакральної мрії: "to be a trap"...
Waidelotte – Crimson Waves
Жанр: прогресивний фольк блекметал
Дата релізу: 15.05.2025
Іван Лисько
Супергурт Waidelotte вчиняє несправедливо зі слухачами, коли з'являється раз на рік із такими тяговитими роботами. Зрозуміло, що це не основний проєкт Андрія Печаткіна, Михайла Богачука та Златояра, тому вони беруть не кількістю, а якістю, хоча хочеться і того, і того.
Їхній новий сингл Crimson Waves містить до біса заразливий чистий спів у приспівах, виконаний у фольковій манері. Він легко запам'ятовується завдяки вдалому поєднанню з екстремальною технікою. Цьогоріч серед блек-метал-релізів ніхто не вистрілював настільки "тяговитим" вокалом, який хотілося б слухати знову і знову.
Музично гурт продовжує канву дебютного альбому, граючи прогресивний блек-метал із домішками дезу та фольку, схрещуючи мости минулого української блек-метал-сцени із сучасною. Waidelotte новим синглом знову продемонстрували, чий чорт дужий.
Партії цимбалів виконав Іван Гнатів, на колісній лірі зіграв Гордій Старух, а також у записі брали участь гітарист Богдан Хорошилов і драмер Ігор Коваленко.
Blood Expectoration — Disgraceful Bliss (LP Mortality Blast)
Жанр: дезметал
Дата релізу: 16.05.2025
Іван Лисько
Повернення Blood Expectoration після 13 років перерви, мабуть, стане великою радістю для шанувальників вітчизняної дез-метал сцени. Blood Expectoration продовжують обраний вектор класичного дез-металу, але роблять це на сучасному звуку зі змішування стилів, а також додаючи теми жахів війни.
Найкраще альбом описують слова гітариста гурту: "Зараз ми маємо зрілий, вистояний та осмислений альбом, який повністю задовольнив наші очікування". Тому трек "Disgraceful Bliss", хоч і є "відкривачкою", задає відмінний темп і настрій альбому, пролітаючи безперервним штормом качових грувів, важких і масивних гітар на низькому строї. Вони також не позбавлені мелодичності, і цей баланс між важкістю й мелодикою мені щоразу дуже подобається.
Grayshapes — Лінії на руках (LP Де поховані спогади)
Жанр: металкор
Дата релізу: 16.05.2025
Іван Лисько
Хоч і новий альбом Grayshapes викликав хвилю обговорень і багатьох залишив небайдужими, він також залишив чимало запитань щодо лірики, звучання, продакшену тощо. Але не про альбом зараз.
Хочеться окремо відзначити трек "Лінії на руках", що є найкращим з альбому, а хлопцям вдалося створити справжній метал-хіт, не схожий на все, що вони робили раніше. Тут яскрава, чіпляюча електроніка, що віддає вайбом електро-індастріалу, виступає головним рушієм треку й виглядає дуже свіжо в контексті стилю гурту. А стрімкі й розмашисті гітари ідеально вливаються в танцювально-рейвовий саунд з хуковим приспівом і просто запальною енергетикою.
Саме тут Grayshapes продемонстрували, що вони можуть бути гнучкими до змін, вміють шукати нові для них цікаві форми, і такий саунд їм навіть дуже личить. Мені в цьому треку подобається просто все – найулюбленіший з альбому, який дарує емоцію насолоди й через два місяці після прем'єри.
LYDIANS - 173 Neon Street
Жанр: прогресивний метал
Дата релізу: 17.05.2025
Ден Пінаєв
І… перша і, здається, єдина інструменталка в нашій добірці, авторами якої є боги прогресивного металу — LYDIANS. На відміну від величезної кількості інструментальних композицій, які є довжелезними нудними імпровізаціями за типовим джазовим патерном, "Неонова вулиця" має чітку структуру й не встигає набридати.
Геніальність LYDIANS полягає в максимально злагодженій роботі двох гітаристів, партії яких активно спілкуються та доповнюють одна одну. Соло кожного з них відрізняється не лише манерою гри, а й ритмічно: перше має розмір 6/4, друге — 4/4. І це чи не єдиний музичний фрагмент композиції в "стандартному" розмірі, тоді як інші її частини, як-от вступ, кода та завершальний риф, виконуються в 5/4, 9/4, 6/8 — все, як люблять прогрес-мени.
Наявність качового та мелодійного рифу на початку й під кінець композиції, а також ритм-партії гітар саме й виступають магнітами, що притягують увагу слухача протягом усього треку. Що казати, меншого я й не очікував від гурту, половину якого складають музиканти вже, мабуть, згаслої зірки прог-металу Edwin Hubble.
The Emergent – All Inside (ЕР Dirty and Stormed)
Жанр: модерн-металкор
Дата релізу: 23.05.2025
Іван Лисько
У своїй останній рецензії я писав: Dirty and Stormed — професійно зроблений мініальбом, який звучить сучасно й стильно, але надто акуратно, щоб запам’ятатися надовго. Однак я також згадував про трек, що рятує EP від повного музичного провалу, адже я ніколи не критикую просто так, аби мені "типу" хотілося.
Трек All Inside демонструє найкращу форму The Emergent з їхнім талантом створювати стиль та вмінням розставити акценти так, щоб композиція звучала якщо не хітом, то принаймні дуже якісною роботою. All Inside — саме така: вона має заразливо чіпляючий вокал Романа, ламану структуру рифів у поєднанні з модерновим продакшеном. Тобто в цій пісні чудово все: вона легко слухається і запам’ятовується.
Vøvk (feat. Johannes Persson) — Promin
Жанр: прогресивний метал
Дата релізу: 23.05.2025
Іван Лисько
Якщо говорити про найбільшу подію в українському андеграунді цього року, безумовно, на думку спадає саме ця колаборація. Йоганнес Перссон своїми діями підтвердив, що він недаремно є нашим найбільшим адвокатом у цій війні. Він наочно показав на власному прикладі, що українська музика може бути цікавою світові, долучившись до гурту Vøvk для нової пісні Promin і заспівавши свій парт українською. А Vøvk тим часом здійснили феєричне повернення після трирічної паузи.
Vøvk зіграли такий прогресивний рок, який, напевно, хотіли завжди: не надто складний та закручений інструментально, але масивний, об’ємний, майже бездоганно деталізований, зі змінами структур і ритму. Він плавно перетікає з прогресивного року в постметал і знаходить місце для прекрасних гітарних соло.
Озираючись назад, можна впевнено сказати, що це одна з найкрасивіших, блискуче реалізованих пісень, що створює тло для уяви. Вона грається з образами, занурюючи в атмосферу темного артхаусу з опаленим від спеки полем, де навкруги літають хижі птахи. Також трек натхненний фантастичними декораціями піонера кінематографа Жоржа Мельє.
Thinkside – DIMICANDUM (EP DIMICANDUM)
Жанр: альтернативний метал
Дата релізу: 25.05.2025
Іван Лисько
Роман Семенчук після закриття свого гурту Dimicandum, на щастя, не загубився. У новому проєкті Thinkside він систематично випускав сингли один за одним упродовж року, підсумувавши це однойменним мініальбомом DIMICANDUM.
Справжньою окрасою EP є вокал Романа. Таких голосів, як у нього, ще треба пошукати в Україні: глибокий, об'ємний, що вміє комбінувати як високі, так і низькі ноти. У сукупності з музичним наповненням, де всі п'ять треків сформували цілісну картину, це звучить дуже якісно.
Атмосферний альтернативний метал із домішками прогресиву в стилі Tool, темна романтика, яка асоціативно нагадала Poets of the Fall у вокальних інтонаціях, та емоційний надрив, близький до Disturbed, заклали основу для музики, що звучить на перетині часових епох. Тут настрій нульових поєднується із сучасним продакшеном Thinkside.
Кожна пісня має свої особливості та переваги. Моя улюблена What Is Your World Made O має до біса пронизливий вокал, але ми залишаємо у списку найкращих робіт першого півріччя саме DIMICANDUM. Тут вокал вже не так сильно виражений, проте чіпляючість зберігають гітари, а приспів заряджений нервом.
Arhat, MACHUKHA — Omniscient
Жанр: орієнтал-дезметал
Дата релізу: 28.05.2025
Ден Пінаєв
У 2025 році гурт Arhat випустив нову пісню Omniscient, натякнувши, що тематика їхньої творчості рухається на північ — від Стародавнього Єгипту до міфів Месопотамії. Оскільки обидві культури належать до східних, характерні етнічні інструменти музиканти також прихопили з собою в цю нову подорож.
Сама пісня виконана в традиційному для гурту жанрі грув-метал із дезовою інкрустацією. Окрім масних рифів, мені особливо сподобалося гітарне соло, в якому в гармонійному балансі поєднуються колоритна мелодійність та віртуозна техніка виконавця.
Не варто забувати й про запрошену вокалістку гуртів Machukha та Vchepyvsi Blud — Наталію Андросову, чий голос додав ще більше драйву в звучання цього шедевра. Тож із нетерпінням чекаю на новий матеріал гурту, а найбільше — на повноформатний альбом, який занурить слухачів у нову історичну епоху.
Azimut & Octopus Kraft – Agni Parthene / Apoleia
Жанр: постметал, сладж-метал
Дата релізу: 29.05.2025
Іван Лисько
Якось так непомітно відбулося повернення Octopus Kraft після стількох років перерви, що ніхто й не привітає їх із цим, адже всі підуть лайкати металкорщиків. Я не здивований, що повернення Octopus Kraft відбулося саме з Azimut, враховуючи, наскільки це тісна тусовка. Azimut цим синглом підтвердили, що все більше занурюються в авангардну та експериментальну музику, тобто ще більше дистанціювалися від широкого кола слухачів.
Сингл "Agni Parthene / Apoleia поділений на дві частини. Перша, Agni Parthene, починається як церковний переспів класичного православного співу Agni Parthene, що є Присвятою Богородиці. Написаний святим Нектарієм Егінським у часи великих труднощів, він досі дає сили жити. Його доповнює гіпнотичний, похмурий данжен-синт, який поступово затягує у свою сакральну та духовну атмосферу.
Друга частина – Apoleia – це спуск, гріховне падіння грішників на дно. Це спустошення, відчай та каяття; подорож від світла й гармонії до темряви й страху, від духовного піднесення до внутрішнього розлому. Octopus Kraft виконують психоделічний, емоційно важкий, зруйнований внутрішнім крахом дискомфортний постметал, який наприкінці досягає справжнього катарсису.
Це музичний ритуал, що розкриває трагедію душі, яка втратила себе, але все ще шукає сенсу в попелі. Це усвідомлення того, що без внутрішньої духовності людина не є по-справжньому живою.
Bartky – Zlospiv
Жанр: прогресивний фолькметал
Дата релізу: 30.05.2025
Ден Пінаєв
Зізнайтеся: ви завжди мріяли, щоб у якийсь неочікуваний момент виступу DakhaBrakha учасники гурту зірвали свої етнічні костюми й постали перед глядачами в косухах, "наваливши" жорсткого металу прямісінько у вуха? Можливо, й ні, але один гурт так сильно цього прагнув, що втілив цю ідею в життя, і ім'я йому — Bartky. А однією з найполум'яніших реалізацій такого дикого задуму стала їхня найновіша пісня Zlospiv.
У цій композиції фольклорні мотиви травневим вінком переплітаються з важким грувом сучасного металу, що місцями є навіть дуже технічним. Музиканти дуже вдало поєднують плейбеки з живими партіями, забезпечуючи слухачів драйвом та цілісністю звучання. А чарівний спів вокалістки, що вигукує прокльони на долю ворога, надає цьому твору національного колориту. Додайте до цього фірмовий продакшн, і цей трек надовго оселиться у ваших плейлистах.
GlassFeathers – Rivals
Жанр: кіберпанк-металкор
Дата релізу: 06.06.2025
Іван Лисько
Полтавський металкор-гурт GlassFeathers продовжує будувати свій маленький концептуальний світ у кіберпанковому всесвіті. Цього разу ліричний герой стикається з масками та лицемірством людей, а егоїзм і заздрість доводять його до повного відторгнення всього. Він приймає рішення йти своєю дорогою в незвідані для нього місця.
Сингл Rivals вийшов у знайомій жанровій обгортці GlassFeathers, поєднуючи модерн-металкор, скретчі, електроніку з грувовими рифами й атмосферою технологічного, цифрового світу.
Дуже цікаво, що у 2025 році творчість GlassFeathers починає резонувати зі мною. Я бачу в їхніх роботах цікаві ідеї, а ця кіберпанкова естетика, яка не нагадує типові вітчизняні металкор-форми, не може не подобатися. Є щось у них таке, що підкуповує, але не з першого разу.
Schreigarm - Whispers of the Blackened Woods
Жанр: атмосферний блекметал
Дата релізу: 13.06.2025
Іван Лисько
Другий альбом блек-метал гурту Schreigarm має вийти 12 вересня. Він продовжить стилістичну канву дебютника, досліджуючи силу природи та її вплив на людське існування, занурюючись у темний бік.
Загалом, це якісний мелодійний блек-метал, де саме об'ємні мелодійні пасажі найбільше підкуповують. Якщо відкинути типову лірику, притаманну пеган-металлу, то отримуємо вельми хорошу роботу, що претендує на місце у списку найкращих релізів першого півріччя. Хоча Schreigarm для мене залишався непомітним проєктом, новий сингл чомусь мені запам’ятався, і саме тому спонукав написати кілька речень.
Sumakh - Acceptance (LP Brink of Existence)
Жанр: блекметал
Дата релізу: 17.06.2025
Ден Пінаєв
Недаремно наш редактор Іван Лисько стверджував, що в Україні слухають і пишуть найбільше блекметалу. Принаймні кількість відібраних нами найкращих пісень за ці пів року, які належать до цього жанру, підтверджує цю тезу.
Тоді як хтось із гуртів намагається додати мелодичності до своїх пісень, інші оздобити свої творіння епічним аранжуванням — музиканти Sumakh йдуть іншим шляхом. І шлях цей лежить через пару варіацій одного блекового рифу: з тремоло, у депресивній тональності та помірною хуковістю. І поки гітара впевнено строчить цей риф по колу, увесь оркестр з ударних, басу та синтезаторів створює динаміку пісні, рухаючи її то вгору, то вниз.
У результаті виходить цікавий ефект: слухач насолоджується тим самим витонченим рифом протягом трьох хвилин, а зміна настрою партій інших інструментів не дає йому занудьгувати та тримає у своїх тенетах до фінального акорду.
Terrorscum - Ratcatcher
Жанр: дезметал
Дата релізу: 18.06.2025
Ден Пінаєв
Столичні металюги Terrorscum викатили цього літа жесть який драйвовий металевий трек. Головною фішкою "Мисливця за щурами" є важкий інтенсивний грув, присутній у кожному рифі цієї пісні. За дві з половиною хвилини чуваки змогли почастувати слухача щедріше, ніж більшість іменитих гуртів відповідного жанру.
Серед ласощів є купа качових рифів, стрімке дезове рубилово, молотильні бластбіти й навіть шматочок соло наостанок. Хоча, на мою думку, найкрутішим у цій пісні є хуковий приспів, де гітара співає в унісон із вокалом, немов герой однойменного мультфільму, заманюючи всіх пацюків у свої металеві лещата.
Ratcatcher — це справжній хедбенгер, що змушує рухатися в такт його ритму кожного, хто почує його.
Eskapism – The Circle of Eternity
Жанр: атмосферний блекметал
Дата релізу: 20.06.2025
Іван Лисько
Першого серпня львівський блек-метал проєкт Eskapism випустить свій третій альбом за п'ять років, і схоже, він має вийти дуже міцним. Eskapism в принципі й попереднім релізом (який вони чомусь називають EP) довели, що вони — майстри сумних поем про журбу і страждання, які ми, українці, так любимо. Тож причин сумніватися в них нехай у вас не виникає.
Сингл, що відкриває завісу третього альбому, демонструє тяглість музикантів до масштабних текстур симфонічного рівня. Сюди додайте довжелезні мелодійні структури, які не звучать монотонно і навіть змінюються упродовж пісні, досягаючи моменту катарсису. Серед багатьох блек-метал-релізів цей вирізняється епічною атмосферою саме завдяки красивим, розлогим структурам.
