Протягом останніх десяти (двадцяти) років назбиралося чимало мульфільмів зі звіро-людьми(“Поганці” , “Кунг-фу Панда”, “Співай”, “Лісова братва”, “Мадагаскар”, “У пошуках Немо”).
Проте, не кожен з них може похизуватися настільки харизматичними героями та недитячою проблематикою сюжету, і так, зараз йтиме мова про обожнюваний багатьма — “Зоотрополіс” та його однойменний сиквел 2025 року. Скоріш за все, це буде рецензія (без спойлерів) на 2 частини мультфільму одразу і особисті враження. Приємного довгочитування!
ЗУСТРІЧАЮТЬ ПО ОДЕЖІ…
Маю визнати, коли я була зовсім мала і перший раз переглянула “Зоотрополіс” то нічого особливого і цікавого в ньому не знайшла, ще б пак, адже це мульфільм для ДОРОСЛИХ. От з цим визначення ми й задамо настрій довгочиту. Згодом, “трапилась” моя менша копія на ім’я Іван, який постійно дивився один і тей самий мульт кожен день(вгадайте який) — Зоотрополіс і це мене дуже дратувало, але, допоки я не вирішила дати йому другий шанс. І, о Боже — я прозріла і офігіла від того, наскільки це шикардосний і супер-якісний продукт від Дісней!
У першій частині ідеально абсолютно все: дотепні жартики, відсилки на поп-культуру, хімія між головними героями, ворлд-білдінг, сюжетні повороти і багато-багато всього іншого. Найбільше мене зачепила головна героїня — Джуді Гопс(Джиніффер Гудвін), а саме її амбіції, надії на велику кар’єру та кролячу впевненість у тому, що “кожен може бути ким завгодно”. Соціальні проблеми сучасного світу яскраво виражені через призму дитячих рожевих окулярів тому, ледь не головна тема мультфільму це расизм та боротьба зі стереотипами. Завдяки майстерності режисерів Зоотрополісу (Річ Мур,Байрон Говард та Джаред Буш) ми, прості смертні глядачі, удостоєні споглядати за неможливим поєднанням проблеми дискримінації і бадьорими пісеньками Шакіри.
We may be evolved, but, deep down, we are still animals.
ГОЛОВНИЙ КОЗИР ДІСНЕЮ
От тепер серйозно, скільки сотень “едітів” з Ніком Крутихвістом (Джейсон Бейтман) за останні два тижні ви переглянули? Знаю, знаю як і весь світ, ми “закохалися” у дотепного анімованого лиса та допомогли корпорації Міккі Мауса зібрати касу у понад мільярд доларів ($1.13 мільярда (за 20 днів)). “Зоотрополіс 2” і справді вразив глядачів зворушливими діалогами головних героїв (if you know, you know), деталізацією та дослідженням нових територій Зоотрополісу. Єдине, що мені не дуже сподобалось то це головні лиходії, їх поведінка і передбачений мною сюжетний поворот. Але, у нас сьогодні огляд без спойлерів і зараз мова йтиме про нікого іншого як Nick Wilde.
Нік є “неправильним” персонажем за шкалою доброчесності мультиків з багатьох причин: він не вірить у себе та дурні афірмації від Джуді, розчарований у ссавцях, хитрий, цинічний, тощо. Його особистість будувалася не на спонтанних ідей сценаристів та режисерів, а на травматичному дитинстві й усталеним твердженням що лис — шахрай, хитрий і може “здичавіти”. Звісно ж, перше що спадає мені на думку коли згадують цього персонажа це якісний, дорослий гумор, що так полюбився нам ще зі “Шрека”, “Суперсімейки” і “Мадагаскару”.
Саме тому Нік і є “чарівною настоянкою” мультиплікаційного Голлівуду, який завжди краде увагу з екрану своєю харизмою та ДО ЧОРТИКІВ ПРИВАБЛИВОЮ ПОСМІШКОЮ.
ПІДСУМКИ
Чи варто дивитись “Зоотрополіс” навіть якщо мені за тридцять? — обов’язково і ви ні про що не пожалкуєте! Перша частина привідкрила завісу “розпіареного” Зоотрополісу та зруйнувала стереотипи щодо хижаків. В той час як сиквел більш розкрив нам головних персонажів — Ніка та Джуді, залишила “пасхалку” про Палестину і змусила справжніх жінок чекати на третю частину, яка нарешті нагадає ссавцям про існування крилатих братів менших — птахів. До речі, визнаю абсолютно законним заносити персонажа з дитячого мультфільму у список найпривабливіших чоловіків світу (не знаю людей у кого в нотатках немає легендарної 10-ки). Можете подякувати намальованому лису та моєї прихильності до його персонажа за мотивацію написання цього довгочиту. Щасливого Різдва!
It's called a hustle, sweetheart.
