Діти відчувають, що мене плющить і вередують.Обидва-Марія,яка не хоче йти у передостанній день до садочка,робить всі спроби його проспати.Мірослав одягнувся і,навпаки,готовий туди бігти,хоча його час лише з вересня.Чи буде тут цей вересень ми достеменно не знаємо.Як важко прогнозувати майбутнє!Адже у грі, правила якої нам нав'язують зовні,можливе різне.Пермессо закінчуються у червні,Давід,найменьший, так і не отримав дозволу на перебування у Швейцарії і є фактично маленьким нелегалом.Тож дати дітям впевненість у завтра,коли її сама не маєш-задача вельми складна...
Попри весь спротив і туманність, я планую кіноклуб тут.
Веду Марію до садочку, даю спокусу-планшет Мірі, п'ю каву, йду босоніж по вологій альпійській траві до поштової скрині.Втретє за ранок перевіряю її-пусто.Значить, соціальні виплати на цей місяць знов під питанням, адже без медичних паперів гроші не даються.На гнів зовсім нема сил, лише холод у кінцівках.Роздивляюсь крізь тютюновий дим сині гори.Треба залізти у воду, басейн надворі з синіми лушпівками від захисної плівки,сподіваюсь,забере частину шоку від новин.
Власник поїхав на роботу,тож, на щастя, робити щасливо-безтурботне обличчя як тут прийнято,необов'язково.
Маю годину до зустрічі з місцевим лікарем.
Мова, папери,побут, спілкування,садочок, лікар-круговерть життя біженця.
Цей шлях до внутрішніх змін виснажує.
А частина людей в Україні щиро вважає: тільки-но перетнула державний кордон і умить червона доріжка несе тебе до нової країни.Гроші так і сипляться легко, ходиш до ресторанів й інстаграмних локацій для фото.А мова?Ти просто автоматично одного ранку її знаєш,ага.А не два з половиною роки ніби через буревій продираєшся щодня до хоч приблизного змісту сказаних тобі слів.
І над тими прекрасними Альпами панує звук газонокосарки, який в біса нагадує їбучі "шахеди".
І панічна атака, яка відпустила трохи, повертається.
Що можна з цим робити?Фіксувати, проживати через тіло, відпускати.
І жити далі.
У раю для стареньких багатіїв є свої випробування.
Особливо, коли частина серця зараз зі людьми,що розбирають завали в українських містах після ночі обстрілів.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Зустріч в Мілані: деталь, яка змінює все
Я думаю про нашу зустріч у Мілані з Лєною, колегою-мисткинею з Луганської області,зараз окупованої.
Теми цього довгочиту:
Війна В УкраїніЛипень 2023 у Швейцарії
В моєму місті повітряна тривога. Я нарешті уклала Мирчика спати і вийшла перекурити. Момент перезавантаження у тиші.Рітуальні виходи до цієї реальності, де весь день нарешті дощить,а на площі закінчують монтаж великої сцени міжнародного фестивалю.
Теми цього довгочиту:
Війна В УкраїніЛипень 2022: про коментарі і руццкізм
Цікаве трапилось.Декілька місяців тому написала свої вірші про "руццких чудищ"руццкою ж мовою у коментаріях до вірша Вери Полозкової, яка нас підтримує всім серцем.Написала і забула.І тут, раптово, почала мені строчити гнівні малограмотні коменти якась пані.
Теми цього довгочиту:
Війна В Україні
Вам також сподобається
Тулумбаси злив
Я вирішила зробити невелику збірку власних віршів, їх тут шістнадцять і це далеко не всі, але це ті, які подобаються особисто мені.
Теми цього довгочиту:
ВіршіХто в НАТО готовий до війни?
Переклад великої статі з Military review magazine про готовність різних країн членів NATO до великої війни з росією або Китаєм,
Теми цього довгочиту:
НатоВід втрати до відновлення: спецназ ГРУ повертає собі важку техніку
Чи задумувались Ви про те, чому підрозділи спеціального призначення не мають по штату своєї важкої техніки, хоча часто бойові оперції потребують її застосування?
Теми цього довгочиту:
Війна В Україні