Напевно

Напевно все в житті не випадково
І Всесвіт посилає нам любов
Яка дарує крила і знімає з нас окови
І воскрешає до життя нас знов і знов

Напевно ж не даремно сонце світить
І зливи не даремно з неба ллють
Бо сонце нам дарує сили жити
А зливи вимивають з серця лють

Хай кожен прокидається щасливим
І в серці буде ніжність та любов
І спогади живуть в душі щемливі
Теплом і радістю нас зігрівають знов і знов.

Будь певен, все в житті не випадково І кожному призначено своє Допоки світять в цьому небі зорі Моя душа завжди шукатиме тебе.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Т
Тася@Tasy

11Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 22 квітня

Вам також сподобається

  • байдужість

    болісне усвідомлення байдужості близької людини, проте без відчаю, адже гріх пішов зі зникненням снігу присутності цієї людини.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Чорно-біла фотографія життя

    В темряві зануреного в ніч дому сидів сивий чоловік. На його обличчі поблискували спалахи вогнища, а в руках тремтіла стара фотографія.

    Теми цього довгочиту:

    Історії

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • байдужість

    болісне усвідомлення байдужості близької людини, проте без відчаю, адже гріх пішов зі зникненням снігу присутності цієї людини.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Чорно-біла фотографія життя

    В темряві зануреного в ніч дому сидів сивий чоловік. На його обличчі поблискували спалахи вогнища, а в руках тремтіла стара фотографія.

    Теми цього довгочиту:

    Історії