Настільна гра Monopoly - справжня історія столітньої настільної гри

Гра про яку піде мова у цьому випуску - лідер серед настільних ігор, з віковою історія. Вона одна з кращих економічних та сімейних ігор. З моменту виходу у 1935 році було продано майже 250 мільйонів наборів, і це лише офіційної гри. Особисто я тричі грав у Монополію і жодного разу в мене не вийшло перемогти, а після закінчення, стосунки з переможцем були трохи напруженими. Історія створення Монополії, захоплююча із кількома поворотами, тож зануримось в повну хронологію того, як і коли була винайдена найпопулярніша гра у світі та її втрачений сенс першої редакції.

Коли була винайдена монополія?

Гра Монополія була вперше запатентована та продана компанії Parker Brothers у 1935 році. Компанія купила права на гру у Чарльза Дерроу, який почав виготовляти "Monopoly" у 1934 році. Саме з цього починається історія, яку поширюють різні джерела та медіа, які ви прочитаєте. Однак насправді ця гра була винайдена за 30 років раніше, а саме у 1903році Елізабет Меггі - затятою феміністка та дочкою відомого на той час журналіста та письменника, і гра мала назву «The Landlord's Game» у перекладі "Гра землевасників"

Єлізабет Меггі народилася 1866 року в місті Макомб, штат Іллінойс, США. Її батько Джеймс Меггі був журналістом, видавцем газети, прихильником звільнення рабів, а також учасником руху джорджизм.
Що б вам був зрозумілий контекст, розповім трохи про цей рух.

У 1877 році в США дуже гостро стояло питання про класову нерівність. На той час багато хто намагався побудувати свою власну монополію. Наприклад, Джон Рокфеллер зі своєю компанією з видобутку нафти та Карнеліус Вандербіт, який намагався стати королем залізничних ліній. У зв'язку з цим підприємці, які активно нарощували свій капітал, у тому числі за рахунок землі, створювали у суспільстві розлом. У звичайних людей це викликало невдоволення, серед незадоволених був журналіст, а в майбутньому політичний економіст Генрі Джордж. Він вважав, що земля це таке ж природне благо, як і повітря, і людина не доклала жодних зусиль для їхньої появи. Ці міркування лягли в основу його ідеї, яку він відобразив у книзі "Прогрес і жебрак". Суть податку в тому, що дохід, що отримується за простий володіння землею, повинен стягуватися державою і піти на благо суспільства, а дохід, що отримується за бізнес, який ведеться на цій землі, повинен отримувати власник цієї землі. Наприклад, нафти, будьте ласкаві заплатити податок за користування видобутку на цій землі. А якщо ви не використовуєте землю, можна продати тому, кому вона потрібна. Зрештою, єдиний податок на землю мав поліпшити життя суспільства і зменшити прірву нерівності.

Тоді ж Джеймс Меггі хотів, щоб його донька теж дотримувалася тих самих ідеалів. Елізабет прочитала книгу "Прогрес і жебраки" та приєдналася до джорджизму. Вона шукала спосіб залучити якомога більше людей до сучасних проблем суспільства та поділитися ідеями руху. Елізабет дуже довго думала над вдалим форматом для донесення ідеї. В той час настільні ігри ставали дедалі популярними і вона вирішила втілити свій задум у просвітницьку гру, яку дала назву "Гра землевласників".

До гри вона додала дві версії правил. Граючи за першою версією правил, треба було ходити по полю, купувати території, накопичувати гроші, платити за оренду, як і в сучасній монополії. На відміну від поточної монополії ховалися в деяких ділянках. Наприклад, клітинка "Будинок для бідних", туди потрапляли гравці, у яких не залишалося грошей і вибратися вони могли звідти лише узявши гроші в борг у іншого гравця. Так само клітинка "Вирушай у в'язницю" називалася трохи інакше - "Проходу немає. Іди у в'язницю". Ця клітинка мала такий опис, він нібито належав британському лорду: наступаючи на неї, ви порушуєте приватну власність. З в'язниці можна було вибратися двома способами - заплатити 50 $ або викинути однакові значення на кубиках. Поле "Старт" називалася "Мати земля дає плоди" і дозволяла взяти 100 $ із банку. Гра закінчувалася після того, як гравці пройшли поле певну кількість разів. Перемагав найбагатший гравець. Граю Елізабет Меггі хотіла показати, що найшвидший і при цьому несправедливий спосіб розбагатіти, це скупити якнайбільше території і тримати їх під своїм контролем. Таким чином гравці мали зрозуміти ідеї Джорджизму.

Патент на гру

Елізабет Меггі подала заявку на патент у 1903 році та отримала його в 1904 році. Після цього The Landlord's Game була виготовлена ​​компанією Economic Game Company, співвласником якої була Мегі. У 1909 році Ліззі Мегі звернулася до Parker Brothers з проханням опублікувати «The Landlord's Game». Вони відмовилися від такої можливості, оскільки вважали, що правила надто складні.

Протягом наступного десятиліття було створено багато різних версій «Гри землевласників», кожна з яких мала дещо відмінні варіанти дизайну та правил гри. Деякі з них були випущені нью-йоркським видавцем, але багато інших були домашніми творами, які поширювалися з вуст в уста та включали місцеві правила.

У 1921 році закінчився термін дії патенту Ліззі Мегі на «Гру землевласника». Через три роки вона подала заявку на новий патент – це була оновлена ​​версія, яка включала деякі помітні зміни, як-от використання назв вулиць на приміщеннях і правило монополіста, яке означало, що ви можете стягувати вищу орендну плату, коли ви володієте всіма трьома залізницями та комунальними службами.

Народження Монополії

Але заслуга за те, що гру побачив увесь світ, належить Чарльзу Дерроу. У 1932 році цей чоловік вперше познайомився з грою "The Landlord's Game", коли грав у саморобну версію в будинку друг на сімейномі прийомі. Він був тоді настільки вражений грою, що зробив власну копію дошки (з орфографічними помилками) і скопіював правила. Чарльз почав створювати та продавати власну версію під назвою «Monopoly». Перші кілька наборів він створив за допомогою дружини та сина. Перші версії були написані на клейонці, перш ніж він знайшов друкаря, який міг би надрукувати його проекти на квадратній дошці.

У 1935 році Чарльз Дарроу продав права на Monopoly компанії Parker Brothers. Parker Brothers помітили схожість із "The Landlord's Game" Елізабет Мегі, тому вони також придбали права на її гру, щоб уникнути будь-яких можливих судових суперечок. Елізабет вони дали лише $500 в обмін на право на її гру і без гонорарів. До появи "Монополії" компанія була на межі банкрутства і нова версія Дерроу розійшлася, як гарячий глінтвейн під час Різдва. Вони зробили лише кілька копій і гра мала миттєвий успіх, продавши майже 300 тис. копій по $2. Наступний рік був ще успішнішим, і було продано 1 млн. 750 тис. копій.

Нові власники віддали всю заслугу Чарльзу Дерроу у створенні Монополії та навіть включили у коробку зворушливу історію походження гри, як створення продукту привів Дерроу від бідності до великого багатства. Він, безсумнівно, розбагатів на грі, мудро домовившись про частку роялті, коли продав авторські права. У 1936 році компанія почала ліцензувати гру для продажу за межами США, використовуючи різні міста як локації. Лондонська та паризька версії виявилися дуже популярними в Англії та Франції, а берлінське видання було швидко заборонено в Німеччині нацистами.
Чарльз Дерроу помер у 1967 році у своєму рідному штаті Пенсільванія. На той момент йому було 78 років.

Війна за Монополію

До 1973 року Монополія досягла такого високого статусу, що в Нью-Йорку відбувся перший в історії Чемпіонат світу з монополії. Однак це десятиліття було складним, оскільки компанія Parker Brothers були втягнуті в тривалу суперечку за порушення прав на торговельну марку проти Ральфа Анспаха, творця Anti-Monopoly. Між різними судами було багато суперечок, але зрештою права на Monopoly залишилися за Parker Brothers, тоді як Ральф Анспах також зберіг право продавати свою гру. Цікава річ у цій судовій справі полягає в тому, що вона змусила Ральфа Анспаха заглибитися в історію Монополії, і він розкрив багато передісторії, яку описав вам вище.Якби не цей випадок, можливо, головна роль Елізабет Мегі була б втрачена назавжди.

1990-ті та далі – роки Hasbro

У 1991 році Hasbro купив права на Monopoly у та саму компанію Parker Brothers. Відтоді компанія застосувала зовсім інший підхід до гри і почала додавати велику кількість різних версій.

Багато нових видань пов’язано з популярними фільмами та телевізійними шоу, як -от «Зоряні війни» або «Ходячі мерці », але також було зроблено кроки, щоб оновити правила та зробити гру більш соціальною. Hasbro також намагався йти в ногу з часом, пришвидшивши ігровий процес із запровадженням швидкісного кубика для всіх ігрових наборів у 2008 році, тоді як нова молодша аудиторія була залучена численними версіями Monopoly Junior. За роки існування «Монополію» встигли перекласти щонайменше 47 мовами та запустити продаж у 114 країнах. Тому порахувати всі існуючі варіації гри не можливо.

У 2013 році «Монополія» принесла Hasbro близько $400 млн. Це 30% світового продажу на ринку настільних ігор, що, за оцінкою консалтингової компанії Grand View Research, еквівалентно частці Google на рекламному ринку США.

Пандемія спровокувала ще один бум: навесні 2020 року у Великій Британії доходи від настільних ігор та головоломок зросли на 240%, і «Монополія» була лідером продажів, пише видання.

Велика частина оригінальної ідеї та формулювання гри належить саме Елізабет Мегі, що розробила в 1903 році, заслуговує на визнання, як найперша версія Монополії. Звичайно, це було не зовсім те ж саме, що випущена гра в 1935 році Parker Brothers. Але за цей час Монополія встигла завоювати свою армію прихильників.