Незважаючи на загальнопоширену думку, ХАМАС - це не лише нападники у шлепанцях з ржавими калашниковими гвинтівками та терористи-смертники, обмотані дешевими вибухівками. ХАМАС протягом багатьох років займався своєю науковою програмою, в рамках якої проводилися дослідження із створення засобів масового ураження та засобів електронної розвідки. Програму активно підтримує Іран, але в секторі Газа вже є чимало власних інженерів, які були навчені в місцевому університеті.
У листопаді 2012 року ХАМАС випустив ракети в бік Єрусалима та Тель-Авіва - міст, на віддалені приблизно на 80 кілометрів від сектору Газа, де діє ця група. Для ізраїльтян — це було абсолютним сюрпризом, оскільки ніхто не очікував, що в секторі Газа з'явилося таке далекосяжне озброєння. До цього, ХАМАС міг обстрілювати територію Ізраїлю лише на 40 кілометрів - саме на таку відстань летіла ракета "Фаджр-5" першого покоління, яку постачав Іран.
Точно так, іранських ракет ніколи не було багато у ХАМАСу, через блокаду сектора Газа, введену в 2007 році. "Фаджри", як і будь-яке інше озброєння, діставалися в сектор Газа складним контрабандним шляхом. В нелегальних поставках, за участю посередників, включаючи високопоставлених осіб, з Лівії, Сирії, Чада та інших країн. Бедуїни з єгипетського Синайського півострова — відігравали ключову роль в цій складній схемі. Вони відповідали за заключний етап доставки ракет, які транспортувалися підземними тунелями ХАМАСу з Єгипту в сектор Газа. Оскільки одна ракета "Фаджр-5" важить приблизно тонну, це робило їхню таємну доставку дуже складною. Крім того, Ізраїль і Єгипет, який приєднався до блокади сектора Газа, постійно слідковували за всими можливими контрабандними маршрутами і знищували будь-який знайдений вантаж.
Ізраїльські спецслужби намагалися розібратися, як вони пропустили поставку нових, більш далекобійних ракет. Вони виявили, що ракети були зібрані прямо в секторі Газа, і контрабандою ХАМАСу були доставлені лише невеликі модулі, які дуже важко або навіть неможливо було зібрати в заблокованому з усіх сторін анклаві. Ця ракета, яку назвали M-75, за оцінками ХАМАСу, мала стати тим, що в англійському визначенні називається "грою, яка змінює правила", - пристроєм, який повністю змінює правила гри. Отже, тепер завдяки M-75, ХАМАС міг загрожувати не лише містам недалеко від Гази, таким як Сдерот, Ашдод та Ашкелон, але і великим містам Ізраїлю в самому центрі країни.
Постраждалі у секторі
Правда, запуски M-75 не завдали значної шкоди для Ізраїлю. Більшу частину, їх було перехоплено системою ППО "Залізний купол", і ті ракети, які досягали ізраїльських міст, падали на порожні будинки, жителі яких мали можливість відійти до укриття. Таким чином, можна з упевненістю сказати, що M-75 забрала більше життів палестинців, ніж ізраїльтян. І це не лише метафора - ракетна програма ХАМАСу, як, можливо, і все, що пов'язане з цією організацією, була дуже кровавим підприємством.
M-75 забрала більше життів палестинців, ніж ізраїльтян.
Почнемо хоча б тим, що сама споруда цехів, де збирали ракети, була дуже ризикованою справою. Будувати ці цехи на поверхні ХАМАС не смів - ізраїльська розвідка, включаючи космічну, миттєво виявила б підозрілі об'єкти, і їх одразу було б знищено, ще до того, як вони почали працювати. Тому, для ракетної програми, було виділено великі бункери під поверхнею Гази - вони стали частиною системи гіллястих підземних тунелів, відомих як "метро ХАМАС".
Дійсно, для робіт зі створення бункерів та тунелів активно залучали школярів, включаючи навіть учнів початкових класів. Для них було легше, ніж для дорослих переміщуватися вузькими підземними тунелями. За даними на 2012 рік (коли відбувся перший запуск M-75), принаймні 160 дітей загинули під час будівництва підземних тунелів ХАМАС, задихнувшись або опинившись під завалами землі.
До жертв ракетної програми, також можна віднести жителів сектора Газа, які померли внаслідок епідемій інфекційних захворювань, особливо холери. Справа в тому, що в M-75 та інших ракетах ХАМАС в якості корпусу використовувались труби для водопроводу і каналізації. Ці труби офіційно постачалися в сектор Газа з Ізраїлю, але в обмеженій кількості. Ізраїль знав, для чого можуть бути використані ці поставки, тому вони ретельно розраховували, скільки труб потрібно для заміни або будівництва каналізації і надсилали саме стільки, скільки їм, на їхню думку, було потрібно. Якби ці труби використовувалися по призначенню, у ХАМАСу просто не було б корпусів для їхніх ракет. Тому, всі або практично всі труби йшли на виробництво озброєнь, і водопровід і каналізація не ремонтувалися десятиліттями. Через це, приблизно 90% прісної води в регіоні пити було заборонено, через можливість занесення інфекції, і епідемії, включаючи смертельні захворювання, виникали майже щороку. Скільки саме людей померло від хвороб, спричинених забрудненою водою, залишається невідомим. Ймовірно, це було на сотні.
Руки Ірану
Що стосується Ірану, то, судячи з усього, для ХАМАСу всі ці смерті були прийняими втратами. Як і для їхніх іранських партнерів. Іран багато років був головним захисником та спонсором ХАМАСу, переказуючи організації в середньому по 15 мільйонів доларів щомісяця. Крім того, саме з Ірану в сектор Газа надходила зброя, вибухівка, засоби зв'язку та інший військовий вантаж. Ймовірно, саме іранська влада прийшла до висновку, що простіше навчити жителів сектора Газа самостійно збирати ракети, ніж контрабандою везти їх через увесь Близький Схід, ризикуючи в будь-який момент залишитися без цінного вантажу.
Відомо, що славетні M-75 складалися за інструкціями іранських спеціалістів. Ті ж самі іранці вели будівництво збірочних цехів і підготовку робітників для виробництва ракет.
З усього видно, що іранці допомагали і в розробці військової доктрини ХАМАСу, яка, до жовтня 2023 року, передбачала, насамперед, виснажливі багатоденні ракетні обстріли міст противника, супроводжувані точковими нападами терористів. Ставка робилася на те, що втомлені від постійної небезпеки ізраїльтяни будуть вимагати від уряду досягнення припинення обстрілів та нападів, хай і за деякими уступками терористам.
Ця доктрина також вимагала найбільшої кількості вбивств ізраїльських військових, навіть якщо для цього доводилося жертвувати життями бойовиків ХАМАС. Ізраїльтяни ставилися з великим шануванням до своїх військових, про що добре відомо в секторі Газа. Смерть солдат робила уряд більш схильним до уступок, що давало ХАМАСу можливість отримати тимчасове послаблення блокади і продемонструвати населенню Гази наступну перемогу над ізраїльтянами.
Аргументами на користь того, що Іран брав участь у розробці цієї доктрини, є те, що так само діяла в 2006 році, під час Другої ліванської війни, "Хезболла", яка фактично є філіалом Ісламської Республіки Іран в Лівані.
Іран також брав участь у розробці навчальних програм для навчальних закладів сектора, включаючи головний тамошній університет - Ісламський університет Газа. Окрім саме ісламської богословії, там діяли інші факультети, такі як інженерія, будівництво, комп'ютерні технології і навіть археологія. Всі ці факультети об'єднувала обов'язкова викладання ідеології ХАМАС, завдяки чому у студентів виховувалося абсолютне неприйняття Ізраїлю.
Цікаво, що Ісламський університет Гази був створений наприкінці 1970х років, з огляду на провідні заходні університети того часу. Одним із яскравих прикладів узятих з заходу — було створення обраного студентської ради, члени якої активно брали участь у керівництві університетом. Університетські вибори довгий час були в секторі Газа майже єдиною дозволеною формою політичної активності. За ними спостерігали не тільки студенти та викладачі, але і всі інші мешканці регіону.
Університетські вибори були протягом тривалого часу практично єдиною дозволеною формою політичної активності в секторі Газа.
Автор цих слів декілька років тому опинився в секторі Газа саме під час виборів студентської ради. Тоді учні, яких підтримував ХАМАС, з великим відривом виграли в цих виборах. За ними відбувалися масові збори прихильників, що свідчить про те, що вибори проходили чесно, без явних фальсифікацій та підробок.
ХАМАС справді користувався підтримкою значної частини населення сектора Газа та Палестини загалом. Анонімні соціальні опитування, хоч і реєстрували зміни популярності руху з часу на часу, ніколи не показували впадку підтримки населення, яка б стала меншою 35%. Якщо б президентські вибори відбулись, велика ймовірність, що не менше половини палестинців, які мали право голосу, проголосували б за одного із лідерів ХАМАСу, Ісмаїла Ханію.
Зрозуміло, що при такому рівні підтримки ХАМАСу не було проблем з вербуванням інженерів, будівельників та інших необхідних фахівців. Тим більше, що через блокаду сектора Газа багато з них не мали можливості знайти роботу за кордоном і просто були вимушені працювати на ХАМАС. Для великої кількості робітників із сектору Газа, особливо тих, які мали інженерну освіту, ХАМАС був, мабуть, єдинним роботодавцем в регіоні.
Загалом, ставка ХАМАСу на виховання своїх кадрів, а не на передачу завдань на аутсорс іноземним інженерам і розробникам, схоже, виявилася корисною для руху. За кордоном, фахівці могли стати легкою мішенню для ізраїльських спецслужб, найманих вбивць, або просто могли продати секрети ХАМАСу за винагороду. Тоді, як інженери, які виросли в Газі, виховані в ненависті до Ізраїлю та не мали можливості покинути регіон, стали справжньою знахідкою для ХАМАСу.
Спеціалісти-програмісти з Гази створили кілька додатків для мобільних телефонів, які збирали інформацію про ізраїльтян, зокрема військовослужбовців, яку можна було використовувати для організації терактів. Найвідомішим таким додатком була програма для онлайн-знайомств GlanceLove. Під прикриттям фотографій красивих дівчат, хамасовці видушували в ізраїльтян, які хотіли познайомитися з ними, інформацію про їх військові частини, озброєння та постачання.
Іншим прикладом розвідувальної роботи був додаток Golden Cup, який видавався під офіційну програму Чемпіонату світу з футболу 2018 року. ХАМАС в режимі реального часу оновлював статистику матчів, публікував турнірні таблиці та свіжі фотографії зі стадіонів. Паралельно додаток збирав та надсилав до дата-центру ХАМАС дані з мобільних телефонів користувачів, які встановили шкідливу програму. Так само, як і у випадку з GlanceLove, основною ціллю Golden Cup були солдати та офіцери ізраїльської армії.
Ізраїльська боротьба
Ймовірно, дата-центр, де розробляли додатки та збирали шпигунську інформацію, вже знищений внаслідок бомбардувань з боку Ізраїлю. Також, Ісламський університет Гази та ще кілька афільованих університетів ХАМАС були знищені. Ймовірно, незабаром розпочнеться наземна операція ізраїльської армії в секторі Газа, однією з головних цілей якої стане виявлення та знищення підземних тунелів та бункерів з усім таємним озброєнням та обладнанням для його виробництва.
Чи поставить це край ХАМАСу? Найімовірніше, ні. На початку 1990-х ХАМАС, як визнали його лідери пізніше, мав всього два десятки автоматів та кілька ручних гранат. Більшість терористичних акцій організації тоді зводилися до нападів на ізраїльтян, які були озброєні тільки ножами. До осені 2023 року, організація вже мала у своєму розпорядженні сотні мільйонів доларів, тисячі ракет, десятки тисяч одиниць різної стрілкової зброї та цілі підземні дослідницькі інститути, які працювали на користь ХАМАС. Навіть, якщо вони позбавляться всіх своїх арсеналів і обладнання для їх виробництва, ХАМАС все ще матиме свою головну зброю — ідеологію ненависті до Ізраїлю.
"Немає іншого рішення палестинського питання, крім джихаду. Ініціативи, пропозиції та міжнародні конференції — це порожня витрата часу та зусиль", - говориться в основополагаючому документі ХАМАСу, відомому під назвою "Завіт ісламського руху опору".
Джерело - The Insider
