5 Закон про Шукачів Притулку

Шукачі притулку та біженці в Європі стикаються з важкими умовами через затримки у розгляді заяв, нелюдські умови прийому, масові затримання та відмови на кордонах ЄС. Розподіл шукачів притулку між державами-членами залишається спірним, залишаючи вразливих людей у правовому вакуумі.

Нинішня система є недієздатною, змушуючи шукачів притулку обирати небезпечні нелегальні маршрути. Порушення законодавства ЄС прикордонними агентствами та обмежені пошуково-рятувальні місії поглиблюють хаос. У результаті непрозорі домовленості держав-членів з автократичними режимами поблизу кордонів не є життєздатним рішенням і призводять до непотрібних смертей.

Нагальність змін зростає через глобальні переміщення населення у безпрецедентних масштабах, спричинені війнами, переслідуванням та екологічними катастрофами. Водночас більшість біженців з Африки та Азії шукають прихистку в сусідніх країнах, а не в Європі. Volt визнає, що, хоча частка біженців у ЄС є незначною порівняно зі світовими масштабами, їхня присутність збагачує європейські суспільства, посилюючи їхню мультикультурність і різноманітність.

Для подолання цих проблем Європі потрібна ефективна, справедлива та гуманна система. Закон про Шукачів Притулку пропонує конкретні рішення для інтеграції цих груп. Він запроваджує спільні, швидкі та справедливі процедури надання притулку й умови прийому, що гарантують гуманне ставлення.

Щоб зменшити непропорційний тягар для прикордонних держав-членів і забезпечити розміщення людей у середовищах, де вони можуть відновити своє життя, закон передбачає систему справедливого розподілу, яка активується з моменту прибуття. Вона забезпечує рівномірне переміщення шукачів притулку відповідно до об’єктивних критеріїв та з урахуванням особистих уподобань. Пріоритетом є негайний доступ до соціальної, правової, медичної та психологічної допомоги. Далі акт сприяє швидкій інтеграції та розширенню прав біженців і шукачів притулку, визнаючи їхній потенціал робити внесок у суспільство.

Крім того, акт підкреслює необхідність захисту прав людини вразливих осіб шляхом створення безпечних і регулярних маршрутів для біженців та контролю за дотриманням цих прав. Юридичне визнання кліматичних біженців посилює права людини та забезпечує прогресивний підхід до проблем, спричинених кліматичними змінами. Водночас створення додаткових легальних каналів для трудової міграції, передбачених Законом про Трудову Міграцію, зменшує тиск на систему притулку ЄС. Цей закон не лише покращує умови для шукачів притулку в межах Союзу, але й спрямований на подолання причин вимушеної міграції за його межами, посилюючи прийом біженців у регіонах походження.

39 Право на притулок

1. Підтримувати децентралізовані процедури розгляду заяв у країнах призначення, де інтеграція можлива вже під час процесу надання притулку. Не передавати розгляд заяв у віддалені регіони чи треті країни.

2. Гарантувати відданість ЄС правам людини та міжнародним зобов’язанням, а також цілісність процесу надання притулку в межах Союзу.

3. Надавати притулок і захист відповідно до Женевської конвенції та відмовлятися від зовнішніх угод, які ставлять під загрозу добробут чи права біженців. Інвестувати в міжнародні механізми, зокрема Глобальний форум з питань біженців, для конструктивної співпраці з третіми країнами, УВКБ ООН, науковцями та іншими гуманітарними організаціями.

40 Шляхи для біженців

1. Відкрити регулярні шляхи до ЄС та покласти край масовим смертям у Середземному морі та Атлантичному океані, спрощуючи візові процедури, запроваджуючи гуманітарні візи та програми переселення.

2. Застосовувати процедури prima facie та механізми тимчасового захисту.

3. Створювати гуманітарні коридори для безпечного й регулярного прибуття вразливих осіб, які часто змушені користуватися небезпечними нелегальними маршрутами.

4. Сприяти співпраці між урядами, міжнародними організаціями та НУО для ідентифікації та захисту вразливих осіб під час кризових ситуацій або як довгострокового рішення проблеми переміщення.

41 Процедури надання притулку

1. Реєструвати шукачів притулку одразу після прибуття та оперативно інформувати їх про подальшу процедуру в відкритих реєстраційних центрах на кордонах ЄС для ефективного первинного документування, перевірок безпеки та медичного огляду.

2. Забезпечити чіткі та прискорені процедури, щоб уникати непотрібних затримок і захищати осіб у вразливому становищі — зокрема неповнолітніх без супроводу, вагітних жінок та осіб з інвалідністю. Такі особи мають бути ідентифіковані на всіх етапах процедури, особливо при прибутті, та отримувати належну підтримку; для неповнолітніх мають бути доступні опікуни або спеціально підготовлені помічники.

3. Запровадити систему, яка гарантує, що діти ніколи не утримуються під вартою.

4. Створити єдину базу даних, доступну як національним органам, так і агентствам ЄС.

5. Забезпечити механізм, за яким усіх шукачів притулку якнайшвидше переправлятимуть до їхньої остаточної держави-члена.

42 Справедлива система переселення

1. Запровадити спільну європейську систему надання притулку, де обов’язки розподіляються на підставі солідарності між державами-членами та підтримуються Європейським агентством з питань притулку (EUAA) у всіх її аспектах. 

2. Працювати над визнанням європейського статусу біженця, який би видавала EUAA і який діяв би на всій території Союзу.

3. Скасувати принцип першого в’їзду та впровадити обов’язковий ключ розподілу шукачів притулку між державами-членами. Для визначення квот використовувати об’єктивні індикатори, такі як ВВП та густота населення. Враховувати значущі зв’язки шукача (сімейні та громадські зв’язки, знання мови, кваліфікації), а також добровільну готовність регіонів, міст і муніципалітетів взяти участь у релокації. Забезпечити, щоб міста й муніципалітети могли планувати свої довгострокові можливості з житла та інтеграції відповідно до розподільчого ключа.

4. Впровадити жорсткі механізми контролю та санкції для держав-членів, які не виконують своїх зобов’язань.

43 Заборонити затримувати шукачів притулку

1. Заборонити утримувати особу під вартою виключно через те, що вона є заявником на притулок.

2. Підстави та умови тримання під вартою, а також гарантії для затриманих заявників повинні відповідати Директиві про умови прийому.

3. Діти ніколи не мають підлягати утриманню під вартою.

4. Розробити і застосовувати альтернативи триманню під вартою для шукачів притулку в усіх державах-членах; затримання повинно залишатися заходом останньої інстанції, після вичерпання всіх альтернатив.

5. Гармонізувати правила затримання в рамках процедур надання притулку та повернення по всіх державах-членах.

6. Забезпечити, щоб заявники з особливими потребами мали доступ до повного пакета прийому, включно з реабілітацією; критерії для таких винятків повинні бути мінімальними й базуватися, зокрема, на початковій психологічній оцінці.

44 Спільна європейська система притулку

1. Запровадити єдину європейську процедуру надання притулку, яка поважає гідність і права шукачів, сприяє соціальній інтеграції та зміцнює співпрацю між державами-членами.

2. Прискорити всі процедури до максимум 3 місяців — від в’їзду до першого рішення — при цьому гарантуючи соціальну, правову та психологічну підтримку і гідні умови протягом усього процесу. У разі перевантаження адміністрацій застосовувати письмові prima facie процедури для позитивних рішень.

3. Забезпечити, щоб EUAA залишалося ключовим координатором стандартизованого процесу: надати агенції можливість тісно співпрацювати з державами-членами для модернізації їхніх систем і втручатися незалежно, щоб впорядкувати прийом значної кількості прибулих, зокрема морських.

4. Гармонізувати стандарти процедур і умови прийому, включно з принципом, що рішення про надання притулку має бути еквівалентним у всіх державах-членах.

5. Захищати від загроз і насильства, пов’язаних зі статтю, гендерною ідентичністю або сексуальною орієнтацією, систематично застосовуючи у визнанні переслідувань категорію «особливої соціальної групи» згідно з Женевською конвенцією.

6. Давати шукачам притулку час на відновлення після подорожі перед інтерв’ю, щоб вони могли підготуватися й отримати юридичну допомогу, зменшуючи ризик відхилення через погано підготовлені заяви.

7. Оновити базу Eurodac для ефективної ідентифікації, включно з можливістю зберігання релевантної медичної інформації.

8. Впровадити прозорі механізми моніторингу дотримання державами-членами правил надання притулку в рамках ЄС.

45 Інтеграція та розширення прав

1. Забезпечити біженцям щонайменше ті ж права та доступ до громадянства, що й іншим громадянам третіх країн у державах-членах.

2. Оскільки інтеграція відбувається на місцевому рівні, створити місцевий фонд інтеграції для задоволення зростаючих потреб міст і муніципалітетів та включити інтеграцію до компетенцій ЄС.

3. Підтримувати децентралізоване соціальне житло та іншу інфраструктуру для найуразливіших груп, зокрема для місцевого населення та шукачів притулку; розвивати інклюзивні місцеві центри, забезпечувати доступ до медичних послуг, освіти, культурного обміну, волонтерських програм, мовних курсів, підвищення кваліфікації та перепідготовки — на користь як місцевих громад, так і шукачів притулку та мігрантів.

4. Дозволяти шукачам притулку працювати від першого дня. Гарантувати, що робочі дозволи видаються на достатній термін, щоб забезпечити можливість стабільного працевлаштування.

5. Забезпечити якнайшвидше возз’єднання шукачів притулку з їхніми сім’ями після прибуття. Надати біженцям та особам під додатковим захистом рівні права на возз’єднання відповідно до Директиви про возз’єднання сім’ї (2003/86/EC).

6. Підсилити представництво голосів мігрантів у політичному житті та забезпечити активний діалог із мігрантськими громадами на місцевому, національному та європейському рівнях.

46 Боротьба з апатризмом

1. Гармонізувати адміністративні процедури визнання осіб без громадянства, забезпечивши їм доступ до громадянства, базових послуг та підтримку неповнолітніх без опіки; поширювати обмін найкращими практиками серед держав-членів ЄС.

2. Гарантувати дотримання прав осіб без громадянства та сприяти їхній інтеграції та добробуту в межах ЄС.

47 Агентство прикордонної та берегової охорони

1. Посилити пошуково-рятувальні місії ЄС і забезпечити, щоб операції SAR та гуманітарні дії мінімізували або усували ризики небезпечних маршрутів міграції (наприклад, морські рятувальні операції чи евакуації).

2. Захистити законність гуманітарної діяльності та забезпечувати офіційну співпрацю з органами ЄС та національною владою.

3. Пріоритезувати прозорість через регулярні публічні звіти та їхнє подання членам Європейського парламенту й національних парламентів.

4. Гарантувати участь офіцерів з фундаментальних прав Frontex у будь-якій операції, а всі випадки повернення мігрантів на національному рівні мають розглядатися судами.

5. Посилити співпрацю між Європейським агентством з питань притулку (EUAA) та Frontex для кращого захисту шукачів притулку.

6. Укріпити механізм моніторингу дотримання фундаментальних прав у межах оперативних планів, систематично розслідувати заяви про порушення та впровадити політику нульової толерантності щодо персоналу, причетного до порушень чи перешкоджання розслідуванню.

48 Торгівля людьми

1. Інтегрувати підхід, орієнтований на жертв, у стратегію протидії торгівлі людьми, яка тісно пов’язана з такими злочинами, як контрабанда мігрантів та кіберзлочинність.

2. Розробити комплексну політику, що ставить на перший план оцінку індивідуальних потреб понад інтереси правоохоронних органів, із дією на європейському, національному та місцевому рівнях для забезпечення допомоги та захисту жертв.

3. Приділити увагу новим викликам, пов’язаним із цифровізацією торгівлі людьми, та посилити кримінально-правову відповідь на злочини із застосуванням технологій.

4. Розвивати механізми відстеження, заморожування, управління та конфіскації доходів від торгівлі людьми.

5. Інтегрувати феміністські та інклюзивні підходи щодо осіб з інвалідністю, приділяючи особливу увагу стратегіям запобігання.

6. Сприяти міжнародній співпраці.

49 Розвиток і міжнародна співпраця

1. У середньостроковій перспективі забезпечити, щоб ніхто не був змушений залишати безпечне середовище свого дому, шляхом розвитку співпраці:

   1. поєднувати короткострокову гуманітарну допомогу з довгостроковими програмами розвитку;

   2. зміцнювати економічні можливості в уразливих країнах через пакети підтримки та прямі інвестиції, зокрема в межах Стратегії з Африкою;

   3. відокремлювати співпрацю з третіми країнами від політики контролю міграції;

   4. підтримувати освітні програми про реалії міграції за підтримки ЄС через місцеві міграційні асоціації;

   5. гарантувати дотримання прав людини у будь-яких міграційних угодах із третіми країнами на основі чітких критеріїв;

2. покращувати регіональні умови прийому через Глобальний форум з біженців:

   1. створювати міжнародні механізми підтримки для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які залишаються у своїх країнах;

   2. надавати допомогу країнам-господарям і виділяти ресурси для безпечних гуманітарних центрів у кризових регіонах, забезпечуючи притулок, освіту та спрощені процедури переселення.

50 Повернення

1. Ставити права людини в центр угод ЄС про реадмісію та протидіяти домовленостям з авторитарними режимами. Надавати пріоритет партнерствам із третіми країнами для координованого повернення в рамках поважного та взаємовигідного процесу реадмісії разом із політиками легальної міграції.

2. Забезпечувати дотримання країнами ЄС основних прав і процесуальних гарантій під час застосування процедур повернення та підтримувати добровільні повернення.

3. Гармонізувати підходи держав-членів щодо концепції безпечних третіх країн.

4. Суворо дотримуватися принципу non-refoulement і протидіяти депортації мігрантів до країн, які не вважаються безпечними.

5. Забезпечити доступ до юридичних консультацій і підтримки разом із інтегрованими програмами реінтеграції в країні походження, адаптованими до потреб поверненців.

6. Поважати індивідуальні обставини та гідність людини під час сприяння успішній реінтеграції в країнах походження.

51 Правовий захист для кліматичних біженців

Включити юридично зобов'язуюче визначення статусу кліматичних біженців, забезпечити включення цього терміну в міжнародне право та розширити доступність гуманітарних віз для кліматичних біженців.

Як ми це зробимо?

Право на притулок, закріплене в статті 18 Хартії ЄС, є фундаментальним правом, яке Volt прагне захистити та зміцнити в майбутньому законодавстві. Це включає перегляд Нового пакту щодо міграції та притулку, запропонованого у вересні 2020 року, разом із супровідними законодавчими пропозиціями: Регламентом про кваліфікацію 2016/0223 (COD), Регламентом про процедуру надання притулку 2016/0224 (COD), Директивою про умови прийому 2016/0222 (COD) та Регламентом управління міграцією та притулком 2020/0279 (COD) (AMMR), нещодавно погодженим Радою.

Volt прагне надати Союзу повноваження для створення законодавства щодо гармонізованих політик інтеграції в рамках майбутніх змін Договору. На основі політик Moonshot, що підпадають під цей Закон, пропонуються подальші оновлення законодавства ЄС. Крім того, механізм солідарності, передбачений AMMR, який наразі забезпечує обов’язкове переселення, потребує змін для справедливого та ефективного розподілу, враховуючи особисті зв’язки біженців та ключові показники держав-членів, такі як ВВП.

Volt також наполягає на тому, щоб запропонований Регламент про процедуру надання притулку 2016/0224 (COD) гармонізував процедури надання притулку та забезпечував гуманні та оптимізовані процеси на кордонах. Регламент про кваліфікацію 2016/0223 (COD) і Директива про умови прийому 2016/0222 (COD) повинні уніфікувати стандарти серед держав-членів, включно з єдиним підходом до надання притулку та належними умовами прийому.

Затримання шукачів притулку можливе лише як крайній захід. Неповнолітні не підлягають затриманню. Volt також підтримує перегляд Директиви протидії торгівлі людьми 2011/36/EU та закликає всі держави-члени покращити раннє виявлення та направлення жертв до служб підтримки, особливо в контексті процедури надання притулку.

Біженці та особи, які отримали додатковий захист, мають однакове право на возз’єднання з родиною відповідно до Директиви про возз’єднання сім’ї 2003/86/EC. Для визнання статусу кліматичних біженців Volt виступатиме за зміни до міжнародних та європейських договорів, а також до вторинного законодавства, такого як Директива про кваліфікацію, для офіційного визнання цього статусу.

Ціна й доходи

Загальні витрати цього Закону, що складаються з витрат на впровадження та щорічних витрат протягом п’яти років, становлять €66.314.000.000.

Витрати на впровадження — €3.539.000.000.

Щорічні витрати — €12.555.000.000.

Приклади витрат на впровадження: розробка політичної та правової бази, підготовка та навчання (нового) персоналу, створення ІТ або фізичної інфраструктури, кампанії з підвищення обізнаності.

Приклади щорічних витрат: зарплати та пільги, адміністративні витрати, утримання інфраструктури, витрати на реалізацію запропонованих політик.

Загальні витрати повної програми зазначені окремо від загального доходу.