Не має спасіння

Обличчя жалісливої дитини, очі наповнюються слізьми і великими гіркими каплями стікають по щоках. Як боляче, як тяжко, я досі пам’ятаю його …. В грудях пече та палахкотить хочу кричати, хочу проткнути серце та нічого не відчувати. 23:20 - пізно сплять пенсіонери, діти, жильці будинку не можна кричати. Візьму серветку витру гіркі сльози, простогнала в серветку…все трохи легше. Сирена, скрип від протягу темна хмарна ніч зірок не видно, така темна як і діра в грудях в яку я нескінченно зриваюсь, раз за разом не розуміючи чому…