Трохи покопирсавшись в історії, я написав цю статтю, в якій я розвінчав багато міфів, у які більшість вірять. А також зібрав дивні, незвичні факти, які неодмінно здивують вас.
Це моя перша стаття, тому вибачте, якщо вона не є зразковою
1. Середньовіччя не таке уже й погане
Дуже поширений міф, що середні віки - жахлива епоха сповнена війн, епідемій хвороб, з кепською освітою і де людська особистість геть не цінувалася.
Проте, кожен період у історії має свої переваги та недоліки. Так, у добу середньовіччя мистецтво розвивалося не так інтенсивно, як у епоху Ренесансу, проте саме тоді людство винайшло багато корисних винаходів, якими ми користуємося до наших днів. Наприклад, перший друкацький верстат, механічний годинник, окуляри, порох, паперові гроші, млини, т.д.
До інших, хоч вони вийшли з ужитку, але не менш успішних винаходів належить, наприклад, астролябія - астрономічний прилад для ввимірювання кутів положення небесних світил.

2. Середньовічні люди знали, що земля кругла
Насправді, у середньовіччі уже давно було відомо, що світ не плаский, і що земля має круглу форму. Це знав кожен учений. Єдиної помилки, якої вони припустилися було те, що Земля вважалася ідеально круглою, а не геоїдною, як відомо сьогодні.
3. Насправді, ранні шлюби буди рідкісним явищем
Попри поширену думку, в середньовіччі дуже рідко одружувалися в дитячому віці. Бльшість людей, особливо на півночі Європи, одружувалися у пізні 20.
Ранні весілля були поширені серед знаті, але лише як спосіб злучити дві родини - так звана шлюбна дипломатія. Здебільшого, це було лише офіційно в документах, і ніякого весілля між дітьми не відбувалося.
4. Середньовічні люди купалися мало не щодня
Так-так, ви щойно правильно прочитали. Знову-ж таки, всупереч міфу про брудне, смердюче середньовіччя, насправді тоді до гігієни ставилися не менш відповідально, ніж сьогодні!
Люди приймали ванну у громадських лазнях, які були практично у кожному місті. Наприклад, згідно з історичними джерелами, у Парижі 13-го століття було 32 лазні. Прийняття ванни широко вважалося засобом збереження здоров’я, і існували навіть спеціальні правила купання для збереження здоров’я при різних болячках та випадках.
Проте у 16 столітті (Епоха середньовіччя триває з 5 до 15 століття) було видано указ про заборону громадських лазень з міркувань приватності. Але саме тоді, уже після середньовіччя, люди по-справжньому почали рідко купатись, адже дозволити власну ванну вдома міг собі далеко не кожен.

5. “Середньовічні люди зазвичай пили вино і пиво, бо вода була дуже забруднена”
Хоча в середні віки люди уникали забрудненої води, попри те було багато джерел чистої води, яку можна було використовувати для пиття. Вони також знали, що пити воду корисно, хоча вона не така смачна, як пиво чи вино.
6. “У середньовіччі усі їли руками”
Це твердження цілком хибне, ложки і ножі були у широкому спожитку. Тоді як виделка з’явилася значно пізніше. Хоча виделка була винайдена у Візантії ще в 4 столітті, нею довгий час користувалися лише східні країни. Проте з 11 століття користування виделкою поступово поширилося і на країни Європи.
7. Середньовічні селяни не були просто бунтівними невігласами
Хоча більшість селян не мали доступу до освіти, це не впливало на їхні інтелектуальні здібності. Відомі випадки, що при бунті проти влади, селяни складали блискучі військові стратегії.
Щодо освітли, суспільство поділялось радше на дві частини: одні були неписемними, тоді як інші могли знати кілька мов.
8. “Усі помирали приблизно у віці 30 років”
Ще одне хибне твердження. Звісно, коли лютували епідемії страшних недуг, помирало дуже багато людей. Проте тоді, коли чума не загрожувала життю, у середньому люди жили 60-70 років.
9. Про чумних лікарів
Якщо вже мова зайшла про чуму, усім добре знайомий образ чумого лікаря.
На жаль, тогочасна медицина не могла забезпечити зцілення хворих від чуми, проте увесь цей костюм чумного лікаря насправді приносив користь… самому лікарю. грубий вовняний плащ був покритий воском, що робив його гарним захистом від потрапляння бактерій чуми на тіло.
Маска ж, схожа на пташиний дзьоб, була порожниста усередині. У цей “дзьоб” клали цілющі трави, які фільтрували повітря. Це був такий своєрідний прототип протигазу.
До речі, ось так насправді виглядала ця маска.
P.S. не позаздрю тим середньовічним людям, лише уявіть, ти помираєш від чуми, аж тут у кімнату заходить оце…

10. Тепер трохи про фрукти та овочі
Середньовічні продукти досить помітно відрізняються від сучасних. Більщість із них були меншими, і значно гіркішими на смак.
По-перше, навіть не було уявлення про такі овочі як картопля, помідори, болгарський перець чи перць чилі, гарбуз чи кукурудза. Усі вони походять із Нового Світу й не були в Європі аж кінця 1500-х років, тобто, до кінця самого середньовіччя. А от ріпу вирощували дуже широко, оскільки вона була важливим овочем у раціоні селян. Огірки та кабачки теж були набагато меншими, так само і зернові культури.
Морква та пастернак були тоншими. і от що цікаво: був додатковий овоч, схожий на них. Зветься він Вех солодкокореневий (англійська назва skirret). На відміну від моркви та пастернаку, зараз він залишився таким, як був тисячу років тому - кореневище довге та тонке. Проте, цю рослину досі можна споживати у їжу! Назву ці тонкі білі корінці отримали не дарма - після варіння вони мають солодкий смак, що нагадує моркву, а їх структура схожа на картоплю.
Примітка: Сам я ще не пробував споживати Вех у їжу, але чув, що його можна їсти навіть сирим. За бажанням можна знайти рецепти в інтернеті (пошук потрібно вводити англійською, оскільки тепер це рідкісна рослина. наприклад, можна спробувати рецепти на цьому сайті)

11. В середні віки тварин могли притягти до відповідальності у суді
Хоч це явище не було дуже поширене, проте траплялися випадки, коли тварин судили у суді і навіть страчували. Наприклад, мишей могли судити за “вкрадений урожай”.
Відомий випадок, у Савіньї, Франція, 1457 рік свиноматку звинуватили у вбивстві власних поросят, визнали винною та повісили.

12. Усе суспільство не поділялося на “Тих, хто працює, тих, хто воює і тих, хто молиться”
Хоча у підручниках історії наведено три класи поділу суспільства - селяни, лицарі та священники, існували також купці, торговці, ремісники т.д.
Якщо по правді сказати, як можна уявити середньовічне місто без ковалів, пекарів, чоботарів, м’ясників, каменярів, рибалок, трубачів, слюсарів та багатьох інших.

13. Черевики з довгими носками вважалися модними
Приблизно з 1330-х років люди почали носити взуття зі сміховинно довгими носками. Чим довше вони можуть бути, тим краще. Їх називали краківськими черевиками за назвою місця їх походження - міста Кракова в Польщі.
14. Їжа знаті була дивакуватою
Інколи у казках ми можемо натрапити на печеного лебедя чи павича. Для знаті у середні віки це було звичною стравою на розкішний бенкет. Так, королі і їх придворні їли лебедів, голубів, журавлів, павичів, горобців, чапель… Нерідко страва була представлена великим птахом, як-от журавлем, фаршированим меншими птахами, наприклад горобцями. Бідолашні птахи…
Проте є один цікавий момент. Інколи страви подавали на тарілці, випеченій з великого плаского хліба. Таким чином, після бенкету слуги могли не мити багато посуду, а просто кинути хлібну тарілку під стіл собакам, або інколи гості з’їдали цю тарілку самі.
15. Середньовічні люди не мали імен
Тоді люди мали лише імена і прізвиська, які часто відображали їхню професію. Згодом, ці прізвиська стали передаватися з роду в рід і виникло те, що ми називаємо прізвищами. Ось сому зараз є багато прізвищ як “ткач”, “ковальчук”, “бондаренко”, “шевченко”, “рибалка”, “винар”, т.д.
Ось і все, я сподіваюся, вам було цікаво читати мій довгочит і що ви дізналися багато нового) Я дуже радий, що зміг поділитися з вами цією інформацією. Оскільки вона з англійських джерел, я дуже хотів, щоб ці цікаві факти з історії могли дізнатися і українські читачі. На все добре і дуже дякую, що ви прочитали усе це :)
