Маргарита - студентка 2 курсу Медичного факультету №2 НМУ ім. О.О. Богомольця та волонтерка, що врятувала життя, і знайшла нові сім’ї більше сотні котикам та песикам. З початку війни більшість врятованих - це евакуйовані хвостики з прифронтових територій.
Запрошуємо долучитись до порятунку чотирилапих друзів! Задонатити або стати новою сім'єю для хвостатого можна за посиланням: https://www.instagram.com/becky_charity_group_kyiv?igsh=NzVmNHltMjF1NTdn&utm_source=qr
— Почнемо з найцікавішого, чому ви вирішили стати волонтером, що вас до цього підштовхнуло?
Взимку, на вулиці знайшли нашу першу кішечку і забрали до себе. Після цього вони почали немовби самі нас знаходити, а пройти повз і залишити їх — неможливо…
— Скільки часу ви зазвичай присвячуєте цій справі?
Це залежить від їх кількості) Але зазвичай це близько 4 годин на день
— Зрозуміло, а де все це проходить? Ви входите до певного волонтерського об'єднання або організації?
Більшість котиків і собачок живуть у мене вдома, деяка частина в клініці (бо потребують постійного медичного нагляду).
До організації не входжу, але іноді співпрацюю з деякими.
— А в якій саме клініці, якщо це не таємниця?
Ні, не секрет) Ми лікуємо наших котиків у ветеринарній клініці ANDR-VET.
— А чи багато складнощів на вашому шляху, як волонтера? Які саме проблеми зараз у нас є?
Наразі дуже багато евакуйованих хвостиків, а знаходити їм нові, відповідальні сімʼї дуже важко.
— А на вашу думку, як ми зараз можемо допомогти в даній ситуації?
Зараз інформаційна допомога є неймовірно великою) Сюди входить поширювати дописи, лайкати, писати коментарі.
— А чи відчували Ви коли-небудь вигорання від роботи? Часто втомлюєтесь?
Зазвичай, тваринки приїжджають у не дуже гарному стані, тому емоційно це іноді буває досить важко.
— А що саме наштовхнуло Вас почати допомагати тваринкам? Що стало найпершим поштовхом до цього?
Напевно, розуміння їхньої беззахисності і безмежна любов до чотирилапих друзів
— Щоб ви порадили для волонтерів-новачків? З чого почати?
Я б порадила не брати на себе дуже багато, а ставити для себе невеликі цілі, адже маленької допомоги не буває)
— А які навички, можливо нові риси характеру Ви відкрили в собі від початку волонтерства?
Витривалість, здається у мене залізна витримка)
— А стосовно мотивації. Як ви мотивуєте себе продовжувати волонтерську діяльність?
Головна мотивація – це їхні щасливі історії та чудесні фото з новими господарями))
— І багато тваринок вам вдалося ощасливити за цей період?
Близько 100)
— Ну і на останок, чи є у вас якась масштабна ціль на найближчий час?)
Зараз важко ставити масштабні цілі, роблю все можливе, щоб врятувати якомога більше безпритульних тваринок ))
Матеріал підготувала Федорченко Владислава, Інформаційний відділ Студентської Ради М2
